- •Варіант №1
- •1.Проблема вибору життєвого шляху героями роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні»? Панаса Мирного та Івана Білика.
- •2.Багатогранність діяльності Михайла Старицького, її значення для розвитку української культури.
- •Варіант №2
- •1.Проаналізуйте засоби художнього втілення міфологічного світового буття у творі Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».
- •2.Проаналізуйте засоби художнього втілення образу матері в сучасній поезії Андрія Малишка. Василя Симоненка та ін. Прочитайте один з віршів про матір.
- •Варіант №3
- •2.Людина й народ як творці історії та культури в романі «Диво» Павло Загребельного.
- •Варіант 4
- •1. Мотиви громадської та інтимної лірики в.Сосюри. Прочитати напам’ять вірш поета
- •Літо бабине
- •2.Тематика й поетика новел Григора Тютюнника
- •Варіант 5
- •1.Проаналізуйте засоби художнього втілення міфологічного світового буття у творі Михайла Коцюбинського тіні забутих предків
- •2. Проаналізуйте засоби художнього втілення образу матері в сучасній поезії Андрія Малишка. Василя Симоненка та ін.. Прочитайте один з віршів про матір.
- •Варіант 6
- •1.Ольга Кобилянська як визначний майстер психологічної прози(на прикладі вивчених творів) «Земля»
- •2. Особливості інтерпретації образу України у поезії Василя Симоненка. Прочитати напам'ять вірш "Лебеді материнства".
- •Лебеді материнства
- •Варіант 7
- •1.Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії «Лісова пісня Лесі Українки»
- •2. Краса і щирість любовного почуття в ліриці Василя Симоненка.
- •Варіант 8
- •1. Творчість письменників рідного краю: чільність постаті й найвизначніші набутки.
- •2. Морольно – фільсовька проблематика романістики Олеся Гончара (на прикладі вивченого твору) «Собор»
- •Варіант 9
- •1. Глибина розкриття психології людини в екстремальних обставинах у творчості Володимира Винниченка (на прикладі прочитаних творів).
- •2. Образ Марусі Чурай з однойменного роману Ліни Костенко як втілення кращих рис українського народу. Прочитати напам'ять уривок із твору (за вибором студента).
- •Варіант 10
- •1. Творчість Василя Стефаника в контексті української та світової новелістики.
- •2. Людина в протистоянні зі злом і несправедливістю в поезії Василя Стуса. Прочитати напам'ять вірш поета
- •Мотиви травня
- •Варіант 11
- •1.Проблема боротьби за вільне, духовне багате життя людини у «Лісовій пісні Лесі Українки».
- •2. Літературне "шістдесятництво" як суспільне та культурне явище. Аналіз життя та творчості одного з поетів-шістдесятників (за вибором учня). Прочитати напам'ять вірш аналізованого автора.
- •Варіант 12
- •1. Утвердження духовно-моральних цінностей людського буття в драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки. Прочитати напам'ять уривок із твору.
- •2. Реалізм і символіка картин української дійсності в романі Уласа Самчука “Марія”.
- •Варіант 13
- •1. Поетизація буття гуцулів у повісті "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського.
- •2. Героїзм і трагізм історичної долі українського народу y творчості Олександра Довженка.
- •Варіант 14
- •1. Зображення людських почуттів у повісті Михайла Коцюбинського Тіні забутих предків.
- •2. Світ дитинства в кіноповісті "Зачарована Десна" Олександра Довженка.
- •Варіант 15
- •1. Творчість Лесі Українки як видатне явище світової літератури. Прочитати напам'ять вірш "Contra spem spero".
- •2. Зображення духовної величі й краси людини у творчості Івана Багряного (на прикладі прочитаних творів).
- •Варіант 16
- •1. Михайло Коцюбинський як майстер імпресіоністичної психологічної новели.
- •2. Образ ліричного героя поетичних творів Євгена Маланюка.
- •Варіант 17
- •2. Трагедія роду й народу в романі "Вершники" Юрія Яновського.
- •Варіант 18
- •2. Образ України в поезії "Любіть Україну" Володимира Сосюри.
- •Варіант 19
- •1. Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки.
- •Варіант 20
- •1 Майстерність Івана Карпенка-Карого як драматурга ( на прикладі комедії « Хазяїн» ).
- •2. Цінності людського буття в поезії Максима Рильського.
- •Варіант 21
- •1. Поетична драма "Зів'яле листя" Івана Франка: історія написання, спектр любовного почуття, образ ліричного героя, особливості поетичної форми. Прочитати напам'ять вірш “Чого являєшся мені .”.
- •2. Зображення в прозових творах Миколи Хвильового боротьби добра і зла в душі людини та житті суспільства.
- •Варіант 22
- •1.Людина, сім*я та суспільство в психологічному й моральному аспектах за повістю Івана-Нечуя Левицького «Кайдашева сім*я»
- •2.Особливості зображення національного відродження українського народу в ранній творчості Павла Тичини. Прочитати вірш на пам*ять « Пам*яті тридцяти»
- •Варіант 23
- •1. Ідейно-художнє багатство філософської та громадянської лірики Івана Франка.
- •2. Характер конфлікту та його художнє втілення в драматургії Миколи Куліша (на прикладі вивченого твору).
- •Варіант 24
- •1 Проблема вибору життєвого шляху героями роману « Хіба ревуть воли , як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика.
- •2.Людина, природа, всесвіт у збірці «Сонячні сонети» Павла Тичини. Прочитати вірш на пам*ять « Ви знаєте, як липа шелестить ?»
- •Варіант 25
- •1. Багатогранність діяльності Михайла Старицького, її значення для розвитку української культури.
- •2. Мотиви й образи інтимної лірики Володимира Сосюри.
- •Варіант 26
- •1. Риси духовної й матеріальної культури українців у повісті Івана-Нечуя Левицького «Кайдашева сім*я»
2.Особливості зображення національного відродження українського народу в ранній творчості Павла Тичини. Прочитати вірш на пам*ять « Пам*яті тридцяти»
Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини.
У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України (у формі автономії). Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”.
Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські символи (“Човни золотії із сивої-сивої Давнини” – “ласкою в серце зранений, виходить Андрій Первозванний” – “Предки встали з могил” – “небесними ланами Час проходить”) поєднані в ній з новітніми національними символами (“золотий гомін” – “Слава! – з тисячі грудей” – “ясні короговки”).
Цей складний поетичний твір документально свідчить про те, що найширші маси українства побачили в проголошенні державності вияв своєї споконвічної волі [цитата].
В українській поезії вперше постав образ дужого молодого народу, здатного творити власну історію. Митця підносить те, що революція відбулась мирно, безкровно, як сонячне свято, як злиття тисяч бажань у єдине – у “золотий гомін”. Поема стала видатним явищем національної духовності.
У час бурхливого спалаху національного відродження в Україні Тичина жив надіями і сподіваннями на українську державність. Пильне око митця запримітило і віками утверджену українську національну символіку, і вчуло радісний передзвін воскреслих мелодій.
У “Сонячних кларнетах” народився перший трагічний символ – образ революції як давно очікуваної нареченої.
У поезії “Одчиняйте двері .” поет стикає дві системи протилежних знаків: радісного чекання (наречена – голуба блакить) і жахливого пророцтва всесвітнього кінця (всі шляхи в крові – горобина ніч – тьма – дощ). Радість поглинулась бурею. Просвітку не видно.
Так він сприйняв першу кров революції.
Криваві дні революційного геноциду Павло Тичина художньо відтворив у циклі “Скорбна мати” (1918). Поет звертається до тієї постаті, котра для всіх людей втілює доброту і захист. Божа матір приходить в Україну не з ясною посмішкою, а із скорбно стиснутими устами, такою, якою вона була тоді, як розпинали її сина.
Жорстокі будні громадянської війни передано вишуканим поєднанням біблійного і реального. Одвічні біблійні символи (Божа матір, Христос, хрест як символ страждання) сплітаються із жахливими реаліями революційної доби (Чийсь труп в житах чорніє – В могилах поле мріє). Трагічні символи передають агонію національного світу: блискучі ножі в серці Божої матері, розп'ята тінь її сина, її плач “сльозами” над даремною жертвою Христа.
Немає спасителя в Україні. Божа матір знає, що чекає цей край у майбутньому.
Пророчі слова Скорбної матері відгукнулись у майбутньому голодомором 1933, окупацією 1941-1944, голодом 1946-1947, Чорнобильською аварією І986. Воістину даром прозріння володів молодий П. Тичина.
До циклу “Скорбна мати” дуже близький символами жертовності і провісництва вірш “Пам'яті тридцяти” (1918). Це поетична епітафія на могилу загиблих бійців студентського куреня, що 29 січня 1918 р. полягли під Кругами у нерівному бою з більшовицьким військом Муравйова. ЗО тіл, які було знайдено, поховано на Аскольдовій могилі у Києві.
Поетове слово тужить, оплакує юних і завзятих патріотів “українських, славних, молодих”. Воно проклинає Каїна, чия “зрадницька рука” вкоротила віку відважним. Ця трагедія – це особиста трагедія геніального поета.
Василь Стус писав: “Доля Тичини воістину трагічна. В історії світової літератури, мабуть, не найдеться Іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням”.
Тичина Павло - Пам’яті тридцяти (1918)
Павло Тичина
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих .
На Аскольдовій Могилі
Український цвіт —По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка .
На кого завзявся
Каїн Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.