3.2 Дворічні квіткові рослини

Дворічні декоративні рослини досягають повного розвитку на другий рік після висівання чи висаджування. В перший рік вони формують стебло і листки, на другий – цвітуть і плодоносять, після чого деякі гинуть (дзвіночок, наперстянка), інші - і в наступні роки продовжують розвиватися, але втрачають декоративну цінність (гвоздика, незабудка). На зиму їх треба утеплювати.

Фіалка триколірна(братки)– за біологічними властивостями є багаторічною рослиною, але з огляду на декоративні властивості використовують як дворічну культуру. Висота куща досягає 15-30 см. Квіти великі - 4-10 см в діаметрі, оксамитові, на довгих квітконіжках. Одно-, дво- і триколірного, строкатого з вічком забарвлення, від найсвітліших до майже чорних кольорів. Рослина морозостійка. Час цвітіння залежить від терміну висівання насіння. Для отримання квітів ранньою весною насіння слід висівати в кінці червня - на початку липня попереднього року.

Гвоздика– розрізняють два види: турецька (бородата) і голландська (садова). Розмножується насінням, вегетативно розмножують тільки дуже цінні види. Висівають в парники в кінці квітня на початку травня, на постійне місце висаджують в кінці липня на початку серпня. Квіти прості, іноді махрові, зібрані в щиткоподібне суцвіття 8-12 см в діаметрі. Забарвлення від однотонного білого до темно-червоного строкатого.

Дзвоники– кущ пірамідальної форми, з прямими стеблами 60-90 см у висоту. Квіти дзвоникоподібні до 3 см в діаметрі, зібрані в нещільні китиці. Віночок білого, голубого, темно-синього, фіолетового або рожевого забарвлення. Форми квітки: прості, напівмахрові і махрові. Цвіте з червня до серпня. Розмножується насінням, яке висівають на початку квітня, на постійне місце висаджують у серпні.

Стокротка– рослина без стебла, висотою 10-30 см, з розеткою сидячих лопатевих листків. Квітки прості, напівмахрові і махрові, різного забарвлення, зібрані в одне суцвіття в кошиках на довгих (10-12 см) квітконіжках. Цвітіння може тривати з ранньої весни до пізньої осені. За будовою квітки стокротка поділяється на язичкові і трубчасті форми. Розмножується насінням або шляхом поділу куща. На постійне місце розсаду висаджують у серпні.

3.3 Багаторічні квіткові рослини

Травянисті багаторічні квіткові рослини ростуть на одному місці протягом кількох років, поновлюючи ріст навесні за рахунок поживних речовин, накопичених у видозмінених підземних вегетативних органах, не втрачаючи своєї декоративної цінності. Їх широко використовують для озеленення. У квітні, коли однорічні рослини перебувають у стадії розсади, деякі з багаторічних рослин вже вступають у фазу цвітіння.

Вирощування таких рослин не потребує значних капіталовкладень і менш трудомістке порівняно з одно- і дворічними культурами. Багаторічники, на відміну від них, не потребують розмноження в закритому грунті, їх висівають чи висаджують відразу на постійне місце.

Багаторічні декоративні рослини, які зимують у відкритому грунті

Аквілегія(орлики)– ранньовесняна багаторічна рослина з мясистим стрижне-вим кореневищем. На початку травня розвивається стебло, яке досягає висоти 15-80 см, квіти похилі, зі шпорцями, лійкоподібні, на довгих квітконіжках, прості або махрові, зібрані в китиці. Різноманітного забарвлення, в різних поєднаннях і комбінаціях. Цвіте з травня до червня. Розмножується насінням і вегетативно. Використовують в групах, міксбордерах.

Айстра– сильнорозгалужений кущ висотою 25-50 см. Цвіте з червня до жовтня. Квітки прості або махрові, зібрані в численні щиткоподібні й зонтикоподібні суцвіття. Поділяється на такі види:

• айстраальпійська–суцвіття діаметром 5-6 см, одинарні, фіолетового, білого, бузкового і жовтого кольору, 20-25 см у висоту. Цвіте в червні;

• айстра європейська – суцвіття фіолетово-сині, 3-5 см в діаметрі, висота куща 40-70 см, цвіте в серпні-вересні;

• айстра монгольська – квіти білі, близько 2 см в діаметрі, у великих суцвіт-тях, досягає 1м у висоту. Розмножують насінням або поділом куща.

Півонія– висота 60-120 см, стебла після вегетації відмирають. Квіти двостатеві, витонченої форми. За будовою квітки поділяються на прості, махрові і напівмахрові. Махрові поділяються на трояндоподібні, кулеподібні та короно-подібні. Розміри квітки досягають 10-20 см в діаметрі, білого, рожевого, червоного з різними відтінками забарвлення. Цвітуть з травня по червень. Ранні форми – у червні, середні у першій половині червня, пізні – в кінці червня. Період цвітіння - 10-15 днів. Розмножуються насінням, стебловими пагонами, бруньками поновлення і шляхом поділу куща. Ділення починають в кінці серпня. З наближенням заморозків, надземну частину куща зрізають.

Флокс– рослина висотою 30-120 см, на кінці стебел – суцвіття. Квіти трубчасто-лійкоподібні, з ніжним ароматом, зібрані в пірамідальні китицеві суцвіття. Гама кольорів широка. Ранні флокси цвітуть з травня до початку липня, середні – в червні-серпні, пізні – серпні-жовтні. Розмножуються поділом куща (весною чи восени), зеленими пагонами (травень-серпень), кореневими пагонами (після ділення кущів). До насіневого розмноження вдаються тільки при виведенні нових сортів. Флокси висаджують у групах, масивах і рабатках, низькорослі форми у бордюрах і альпійських гірках.