3. Догляд за насадженнями різних видів

У поодиноких і групових насадженнях деревно-кущових порід догляд проводять за кожною рослиною, створюючи при цьому пристовбурні круги.

Восени грунт у пристовбурних кругах перекопують на глибину 10-20 см, одночасно вносять перегній (5-10 кг/м² ) і фосфорно-калійні добрива (5-10 г д.р./ м²).

Влітку знищують буряни, застосовують поливи з промочуванням на глибину до 0,6 м в молодих і до 1 м у насадженнях дорослого віку (20-30 і 40-50 л/м²), підживлення азотними добривами (5-10 г д.р./ м²), мульчування торфом, рослинними рештками, піском, проводять післяполивне рихлення грунту.

У паркових насадженнях формування крони у вільноростучих насаджень полягає у видаленні штамбової і прикореневої порослі, гілок, які труться, переплітаються і загущують крону. Однорічні прирости вкорочують тільки в тому випадку, коли необхідно створити компактні розгалуження крони. Складну і сильну обрізку застосовують при виведенні карликових дерев у вигляді орнаментальних класичних форм – пальмет, кордонів, пірамід, ваз.

У дорослих насаджень вирізають хворі, поламані, пошкоджені засохлі гілки, зпилюють гілки, які заважають рухові та ін.

Формуванням (стрижкою) кронам дерев в поодиноких і лінійних насадженнях надають певну геометричну форму – кулі, циліндра, конуса. Вона слугує основою топіарного мистецтва – створення оригінальних садових скульптур. Частіше в парках формують живоплоти (бордюри). Першу стрижку виконують у травні-червні. Секаторами зрізають всі пагони на одному рівні, залишаючи тільки нижню частину довжиною до 5 см. Наступні формування проводять на 2-3 см вище попередніх.

При закладанні паркових насаджень дерева і кущі часто висаджують загущено, щоб ділянка добре виглядала з самого початку, пізніше їх проріджують, видалені рослини використовують для ремонту (заміни) старих екземплярів.

Догляд за штамбом та основними гілками у дорослих насадженнях полягає в замазуванні крупних ран, дупел, боротьбі зі шкідниками, видаленні порослі, побілці штамбів.

Старіючі декоративні рослини омолоджують. Основні гілки вкорочують на 10-15-річну деревину, кущі часто зрізають на пеньок. Пагони, що відростають проріджують, а крону формують заново.

Боротьбу зі шкідниками і хворобами в садово-паркових насадженнях ведуть переважно біологічними і механічними методами: обприскують біопрепаратами, видаляють зимуючі гнізда гусениць, вирізають вражені і хворі гілки, знищують дерева, заселені шкідниками (санітарні рубки), спалюють опале листя, принад-жують птахів. Хімічні методи використовують як крайній захід.

7.4 Декоративні насадження як обєкт охорони природи

За сучасною класифікацією садово-паркові насадження поряд із заповідниками відносять до першої важливої групи лісових угідь. Законом забороняється навмисне пошкодження декоративних насаджень. При перевантаженні парків, лісопарків, скверів зявляються незаплановані доріжки, знищується травяний покрив, підстилка. Це погіршує умови розвитку рослин, призводить до ерозії грунту, знижує декоративність зелених насаджень.

Важливе значення має охорона памятників природи – багатовікових дерев та інших рослин з унікальною історією та декоративною цінністю.

Охорона природи повинна обовязково передбачати і протипожежні заходи. Найбільш пожежонебезпечними є насадження хвойних порід. На сухих і дуже сухих ділянках в жарку і вітряну погоду займання може виникнути і в насадженнях листяних порід дерев і кущів.

При плануванні садово-паркових насаджень передбачають чергування хвойних і листяних порід і влаштування протипожежних розривів шириною до 10 м, не зайнятих рослинами. З декоративних насаджень регулярно видаляють сухі дерева, вирізані при обрізці та сухі гілки, рослинні рештки.