Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
labi_suma.doc
Скачиваний:
57
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
4.81 Mб
Скачать

2. Практична частина

Завдання 1. Визначення мінеральних добрив органолептичним методом.

Хід роботи:

1. На кінчик пінцету взяти частинку добрив і перенести на скляну пластинку, зверху прикривають іншою та злегка притиснути. Добриво набуває щільної та гладкої поверхні, чіткості кольору. Правильне і явне визначення можливе при деному світлі.

2. Визначення запаху здійснювати легким та коротким вдиханням зі зворотнім видихом, не впускаючи його в легені. Специфічним запахом у природному стані володіє суперфосфат.

3. Взяти пробу добрива (1…2 г), всипати у пробірку, долити в неї дистильованої води і затиснувши пальцем, струсити кілька раз. Добре розчинні добрива дають чистий прозорий розчин. Якщо добриво слабко розчинне, то отримуємо мутну суспензію чи брудний розчин.

4. На основі виконання попередніх пунктів та користуючись визначником мінеральних добрив (табл. 3.2.) заповнюють таблицю встановленої форми (табл. 3.3).

Завдання 2. Визначення мінеральних добрив методами аналітичної хімії.

Хід роботи:

1. Визначити розчинність добрива за методикою описаною у завданні 1.

2. Для добре розчинних добрив приготувати по 3 пробірки водного розчину для проведення якісних реакцій.

3. До розчину у першій пробірці добавити 10%-й розчин NaOH (близько половини об’єму розчину).

4. До розчину у другій пробірці добавити кілька крапель 2%-го розчину AgNO3 і інтенсивно перемішати.

5. До розчину у третій пробірці добавити кілька крапель 5%-го розчину BaCl2 та інтенсивно перемішати.

6. Для слабко розчинних та нерозчинних добрив проводять реакцію по взаємодії їх із 5%-им розчином оцтової кислоти. Для цього беруть 1/5…1/8 чайної ложки добрива, поміщають у суху чисту пробірку та доливають туди кілька крапель оцтової кислоти.

Таблиця 3.3. Результати визначення мінеральних добрив органолептичним методом

№ зразка

Колір

Запах

Будова

Розчин-ність

Гігроско-пічність

Злежу-ваність

Назва добрива

Хімічна формула

Відсоток д. р.

7. Якщо при здійсненні попередньої реакції добриво не “скипає” та у сухому стані має білий колір то його обробляють 2%-им розчином AgNO3. Для цього до розчину додають кілька крапель нітрату срібла.

8. Якщо при здійсненні реакції за п. 6 добриво не “скипає” та у сухому стані має брудно білий або сірий колір то перевіряють кислотність його водного розчину.

9. На основі результатів реакцій та користуючись схемами-визначниками (рис. 3.1, 3.2) встановлюють вид добрива та заповнюють таблицю встановленої форми (табл. 3.4).

Таблиця 3.4. Результати визначення мінеральних добрив методами аналітичної хімії

№ зразка

Колір

Запах

Будова

Розчин-ність

Гігроско-пічність

Злежу-ваність

Назва добрива

Хімічна формула

Відсоток д. р.

Завдання 3. Розрахунок норми добрив під запланований урожай.

Хід роботи:

1. Розрахунок норми добрив для одержання запланованого врожаю здійснюють відповідно до варіанту. Для цього виписують вихідні дані із додатку В (табл. В.1): культуру, врожайність, вміст поживних речовин у ґрунті, наявне органічне та мінеральні добрива. Для встановлення норми добрив користуються балансово-розрахунковим методом, що найчастіше використовують у виробництві.

2. Норму діючої речовини мінеральних добрив, при використанні гною або інших органічних добрив, встановлюють за формулою:

де В – винос елементів живлення запланованим врожаєм основної і побічної продукції, кг;

30 – постійний коефіцієнт для перерахунку рухомих форм поживних речовин у мінеральних ґрунтах з мг/100г в кг/га;

П – вміст у ґрунті рухомих форм поживного елементу, мг/100 г ґрунту;

- коефіцієнт використання поживного елементу з ґрунту (див. додаток В табл. В.2), %;

Рис. 3.2. Схема визначення добрив погано розчинних у воді

–вміст поживного елементу у органічному добриві (див. додаток В табл. В.3), кг/т;

–коефіцієнт використання поживного елементу з органічних добрив, який орієнтовно для N становить 20 %, Р2О5 – 20 %, К2О – 60 %;

- норма внесення органічного добрива (див. додаток В табл. В.4), т;

Кд – коефіцієнт використання поживного елементу з мінеральних добрив (див. додаток В табл. В.2), %.

3. Винос елементів живлення запланованим врожаєм основної і побічної продукції розраховують за формулою:

,

де - запланована врожайність, т;

- винос поживних речовин з 1 т врожаю (див. додаток В табл. В.5), кг.

4. Перераховують норму діючої речовину у фізичну масу певного виду добрив за формулою:

С – вміст поживних речовин у мінеральному добриві (див. додаток В табл. В.6), %.

Приклад розрахунку. Розрахувати дозу внесення мінеральних та органічних добрив для одержання 5.0 т/га зерна озимої пшениці, при наявності в ґрунті: N – 8, Р2О5 – 3 і К2О – 2 мг/100 г ґрунту. Якщо наявне органічне добриво – гній ВРХ, азотне – аміачна селітра, фосфорне – простий суперфосфат, калійне – калійна сіль.

У табл. В.6. знаходимо, що з однією тонною зерна озимої пшениці виноситься: N – 35, Р2О5 – 12 і К2О – 25 кг. Отже, з 5 т буде винесено: кг; кг; кг поживних речовин.

Згідно рекомендацій (табл. В.4) доза внесення органічних добрива під озиму пшеницю становитиме 20 т/га.

З урахуванням коефіцієнтів використання N; Р2О5; К2О, які становлять відповідно з ґрунту: 25, 10 і 15 %, з мінеральних добрив: 60, 30 і 70 % та, з гною: 20, 20, 60, розраховуємо потребу у діючій речовині добрив:

кг д.р. на га;

кг д.р. на га;

кг д.р. на га;

Таким чином, для одержання 5.0 т/га зерна озимої пшениці у таких умовах доза мінеральних повинна бути N158 P69 K80.

У перерахунку на наявні туки це буде становити (фізична маса):

аміачної селітри –кг/га;

суперфосфату - кг/га;

калійної солі - кг/га.

3. Аналіз результатів

Оскільки внесення окремих компонентів живлення доцільно проводити за один прохід агрегату. Тому необхідно навести рекомендації про можливість виготовлення суміші із заданих для внесення у третьому завданні мінеральних добрив. Також необхідно навести основні властивості цих добрив встановлені у результаті виконання першого та другого завдання.

4. Зміст звіту

1. Таблиці із результатами визначення мінеральних добрив органолептичним та методами аналітичної хімії.

2. Розрахунок норми мінеральних добрив під запланований згідно варіанту врожай.

3. Аналіз отриманих результатів.

5. Контрольні запитання

1. Описати важливість мінеральних елементів живлення с.-г. культур.

2. Описати класифікацію мінеральних добрив.

3. Що таке змішані добрива та особливості їх приготування.

4. На чому заснована методика розрахунку норми мінеральних добрив під запланований врожай.

Лабораторна робота №4

Тема: “Шкідники і хвороби сільськогосподарських культур та методи боротьби з ними”.

Мета роботи: “Ознайомитись із основними шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур. Набути практичних навичок у розпізнанні та організації боротьби із шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур”.

Матеріали та обладнання: постійні препарати шкідників, гербарійний матеріал типів проявів хвороб та типів пошкоджень, малюнки, плакати, довідкові матеріали по засобах хімічного захисту сільськогосподарських культур.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]