1.1. Шкода, яку спричиняють бур’яни

Шкідлива дія бур’янів, особливо високорослих, полягає в тому, що вони забирають з ґрунту вологу, поживні речовини, затінюють культурні рослини, значно знижуючи врожай. Зниження врожаю сільськогосподарських культур від бур’янів – наслідок багатьох причин. Пристосування бур’янів до місцевих умов дозволяє їм випереджувати в рості й розвитку культурні рослини. Завдяки більш глибокому проникненню коренів бур’янів в ґрунт вони використовують запаси вологи раніше, ніж культурні рослини. Велика листова поверхня бур’янів і великий транспіраційний коефіцієнт призводять до надмірної витрати вологи і підсиленню ґрунтової засухи. Бур’яни, використовуючи поживні речовини зменшують вміст необхідних для культурних рослин розчинних елементів живлення в ґрунті.

Бур’яни із значною листовою поверхнею затінюють культурні рослини і викликають їх вилягання. Під впливом широколистих бур’янів повністю гинуть сходи багаторічних трав, технічних і просапних культур.

Бур’яни, які обвивають культурні рослини, сприяють виляганню і сплетенню хлібів, ускладнюють і продовжують строки збирання, збільшують втрати зерна.

Затінюючи поверхню, бур’яни знижують температуру ґрунту, затримуючи життєдіяльність мікроорганізмів, розклад органічної речовини до мінеральних сполук, послаблюючи засвоєння елементів живлення культурними рослинами, а при понижених температурах ґрунту в них затримується ріст і розвиток.

Високостеблеві бур’яни, які обвивають культурні рослини, збільшують простої збиральної техніки до 20-30%, оскільки в посівах зернових і зернобобових культур на період збирання їх частка становить близько 50%. Внаслідок цього пряме комбайнування практично неможливе, і як правило, створює загрозу самозігрівання зерна.

Ще більш небезпечні отруйні бур’яни. При їх поїданні, особливо із сіном, можлива гибель тварин. Токсична дія різних рослин неоднакова і залежить від груп тварин, хімічного складу і фази розвитку бур’янів, грунтових і кліматичних умов.

Бур’яни знижують якість врожаю: вміст білка в зерні озимої пшениці зменшують на 1-2%; олійність соняшника – на 2-3%; зростає плівчастість зерна проса, гречки, ячменю, вівса з 25 до 30%, в озимому житі зростає вага насіннєвої оболонки з 24 до 28%.

Домішки насіння бур’янів муці надають темний колір (насіння гречки татарської та житнього стоколосу в зерні озимого жита), прискорюють черствість випеченого хліба (стоколос житній в озимому житі), псують смак і роблять продукт шкідливим для вживання, так як містять шкідливі речовини для людини і тварин.

Насіння, частина стебел і листя бур’янів при збирання попадає в зерно основної культури, підвищуючи його вологість внаслідок чого зерно зігрівається і стає непридатним для використання. Вологе зерно при зберіганні вимагає значних енергозатрат на перелопачування, сушку і очистку.

1.2. Джерела забур’яненості полів

Головним джерелом забур’яненості полів є запас насіння бур'янів в ґрунті, яке проростає за сприятливих для цього умов. Насіння бур'янів потрапляє в ґрунт разом із неочищеним посівним матеріалом, неперепрілим гноєм. Насіння достиглих бур'янів можуть переноситись вітром, тваринами, птицею, поливними водами.

У розповсюдженні бур'янів суттєву роль відіграє господарська діяльність людини і рівень застосовуваних агротехнічних заходів. Основна частина насіння бур'янів сконцентрована на невеликій глибині (в орному шарі). Крім цього, на забруднених ділянках поступово накопичується велика кількість органів вегетативного розмноження бур'янів (кореневищ, кореневих відводів, бульб).