- •Конструкції з дерева і пластмас
- •1. Конструкційні деревина і пластмаси
- •2. Розрахунок елементів дерев'яних конструкцій
- •3. З’єднання дерев’яних і пластмасових конструкцій
- •4. Захисні конструкції
- •5. Дерев’яні балки і стійки
- •6. Дерев’яні арки
- •Розділ 1 конструкційні деревина і пластмаси
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2. Будова деревини
- •1.3. Сортамент лісоматеріалів
- •1.4. Якість лісоматеріалів
- •1.5. Фізико - механічні властивості деревини
- •1.6. Захист дерев'яних конструкцій від загнивання і гниття
- •1.7. Захист дерев'яних конструкцій від займання та горіння
- •1.8. Конструкційні пластмаси
- •Розділ 2 розрахунок елементів дерев'яних конструкцій
- •2.1.Метод граничних станів
- •2.2. Нормативні та розрахункові навантаження
- •2.3. Нормативні та розрахункові опори деревини
- •2.4. Розрахунок дерев'яних елементів
- •З'єднання елментів дерев'яних конструкцій
- •3.1. Загальна характеристика з'єднань
- •3.2. Контактні з'єднання
- •3.3. З'єднання з металевими зв'язками
- •3.4. Клейові з'єднання
- •3.5. З'єднання елементів пластмасових конструкцій
- •Розділ 4 захисні конструкції
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Дощаті настили
- •4.3. Клеєфанерні настили
- •4.4. Пластмасові настили
- •Розділ 5 дерев'яні балки і стійки
- •5.1. Балки суцільного поперечного перерізу
- •Приклад 3. Розрахунок розрідженого настилу покриття
- •Приклад 2. Розрахунок спареного багатопрольотного прогону
- •5.2. Дощатоклеєні балки
- •5.3. Клеєфанерні балки
- •1.6. Перевірка міцності балки.
- •1.7. Перевірка стійкості плоскої форми деформування.
- •5.4. Складені балки на піддатливих зв’язках
- •5.5. Дерев'яні стійки
- •3.1 Проектування клеєної колони
- •3.2 Розрахунок жорсткого кріплення стійки до фундаменту
- •Розділ 6 дерев'яні арки
- •6.1. Конструкції арок
- •6.2. Розрахунок дерев'яних арок
- •Приклад 5. Розрахунок арки
- •Вузол в
- •Розділ 7
- •7.1. Конструкції дерев'яних рам
- •7.2. Розрахунок дерев'яних рам
- •4.1 Геометричний розрахунок
- •4.2. Статичний розрахунок
- •4.3. Підбір поперечного перерізу.
- •4.4. Розрахунок опорного перерізу
- •4.5. Перевірка навантаження при стиску з вигином.
- •4.6. Перевірка стійкості плоскої форми деформації рами.
- •4.7. Конструкція і розрахунок вузлів
- •4.7.1. Опорний вузол
- •4.7.2. Коньковий вузол
- •Розділ 8 деревяні ферми
- •8.1 Конструкції деревяних ферм
- •8.2. Розрахунок дерев’яних ферм
- •Розділ 9
- •9.1. Просторові конструкції
- •9.2. Спеціальні дерев'яні конструкції
- •10.2. Експлуатація дерев'яних конструкцій
- •10.3. Ремонт і підсилення дерев'яних конструкцій
- •Додаток 1
- •1. Розрахункові опори деревини сосни та ялини
- •1.Значення коефіцієнта mв залежно від, групи експлуатації конструкцій
- •2. Коефіцієнти т3
- •4. Коефіцієнт mгн для клеєних елементів, стиснутих і тих, що працюють на згинання
- •43018 М. Луцьк, віл Львівська, 75.
1.7. Захист дерев'яних конструкцій від займання та горіння
Горіння деревини відбувається в результаті її нагрівання до певної температури, при якій починається її термічне розкладання з утворенням горючих газів, що містять вуглець. Однак завдяки малій теплопровідності деревини масивні елементи мають достатню межу вогнестійкості (0,5...0,75 год.) — дуже важливий показник для успішного гасіння пожежі. Він визначається часом, при якому навантажений елемент зберігає несучу здатність при температурі пожежі. Дерев'яні елементи великих перерізів мають більш високі межі вогнестійкості, чим інші. Наприклад, брущата балка розрізом 17 * 17 см, навантажена до напруги 10 Мпа, має межу вогнестійкості 40 хв, протягом яких можуть бути прийняті заходи для гасіння пожежі.
Займання деревини і поширення вогню неможливо без визначених сприятливих умов. Тривале нагрівання при температурі 150°С чи швидке при більш високій температурі може привести до займання деревини. Навколишнє повітря збагачує процес горіння киснем і сприяє поширенню полум'я. Елементи конструкцій, що складаються з окремих дошок із зазорами між ними, швидше нагріваються до небезпечної межі, чим монолітні, мають великі поверхні зіткнення з повітрям і суміжні поверхні, які взаємно нагріваються променистим нагріванням. У результаті їхня межа вогнестійкості значно нижче, ніж у монолітних елементів.
Метою захисту від займання є підвищення межі вогнестійкості дерев'яних конструкцій яке досягається конструктивними та хімічними заходами.
Конструктивний захист деревини від загоряння полягає в ліквідації умов, сприятливих для виникнення і поширення пожежі. У конструкціях виробничих будинків з гарячими процесами застосування деревини неприпустимо. Дерев'яні конструкції повинні бути відділені від печей і нагрівальних приладів достатніми відстанями чи вогнестійкими матеріалами. Для запобігання поширенню вогню дерев'яні будови повинні бути розділені на частини протипожежними стінами – брандмауерами, дверями і вікнами з вогнестійких конструкцій. Дерев'яні захисні конструкції не повинні мати сполучених порожнин з тягою повітря, по яких може поширюватися полум'я, не доступне для гасіння. Елементи дерев'яних конструкцій повинні бути масивними клеєними чи брущатими, які мають більші межі вогнестійкості, чим дощаті. Звичайна штукатурка значно підвищує стійкість дерев'яних стін і стель загорянню.
Хімічний захист від загоряння застосовується в тих випадках, коли від дерев'яних конструкцій необхідний підвищений ступінь вогнестійкості, наприклад у приміщеннях, де є легкозаймисті матеріали. Вона полягає в протипожежних просоченнях і фарбуванні. Для вогнезахисного просочення деревини застосовують речовини, які називаються антипіренами. Ці речовини, введені в деревину, при небезпечному нагріванні плавляться або розкладаються, покриваючи її вогнезахисними плівками чи газовими оболонками, які перешкоджають доступу кисню до деревини. При цьому деревина може тільки повільно розкладатися і жевріти, не створюючи відкритого полум'я і не поширюючи вогню. Просочення деревини проводиться з одночасним просоченням антисептиками. Захисні фарби на основі рідкого скла, суперфосфату й інших речовин наносяться на поверхню деревини. При нагріванні під час пожежі плівки їх здуваються від виділених газів і створюють прошарок, який тимчасово перешкоджає займанню.