- •Конструкції з дерева і пластмас
- •1. Конструкційні деревина і пластмаси
- •2. Розрахунок елементів дерев'яних конструкцій
- •3. З’єднання дерев’яних і пластмасових конструкцій
- •4. Захисні конструкції
- •5. Дерев’яні балки і стійки
- •6. Дерев’яні арки
- •Розділ 1 конструкційні деревина і пластмаси
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2. Будова деревини
- •1.3. Сортамент лісоматеріалів
- •1.4. Якість лісоматеріалів
- •1.5. Фізико - механічні властивості деревини
- •1.6. Захист дерев'яних конструкцій від загнивання і гниття
- •1.7. Захист дерев'яних конструкцій від займання та горіння
- •1.8. Конструкційні пластмаси
- •Розділ 2 розрахунок елементів дерев'яних конструкцій
- •2.1.Метод граничних станів
- •2.2. Нормативні та розрахункові навантаження
- •2.3. Нормативні та розрахункові опори деревини
- •2.4. Розрахунок дерев'яних елементів
- •З'єднання елментів дерев'яних конструкцій
- •3.1. Загальна характеристика з'єднань
- •3.2. Контактні з'єднання
- •3.3. З'єднання з металевими зв'язками
- •3.4. Клейові з'єднання
- •3.5. З'єднання елементів пластмасових конструкцій
- •Розділ 4 захисні конструкції
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Дощаті настили
- •4.3. Клеєфанерні настили
- •4.4. Пластмасові настили
- •Розділ 5 дерев'яні балки і стійки
- •5.1. Балки суцільного поперечного перерізу
- •Приклад 3. Розрахунок розрідженого настилу покриття
- •Приклад 2. Розрахунок спареного багатопрольотного прогону
- •5.2. Дощатоклеєні балки
- •5.3. Клеєфанерні балки
- •1.6. Перевірка міцності балки.
- •1.7. Перевірка стійкості плоскої форми деформування.
- •5.4. Складені балки на піддатливих зв’язках
- •5.5. Дерев'яні стійки
- •3.1 Проектування клеєної колони
- •3.2 Розрахунок жорсткого кріплення стійки до фундаменту
- •Розділ 6 дерев'яні арки
- •6.1. Конструкції арок
- •6.2. Розрахунок дерев'яних арок
- •Приклад 5. Розрахунок арки
- •Вузол в
- •Розділ 7
- •7.1. Конструкції дерев'яних рам
- •7.2. Розрахунок дерев'яних рам
- •4.1 Геометричний розрахунок
- •4.2. Статичний розрахунок
- •4.3. Підбір поперечного перерізу.
- •4.4. Розрахунок опорного перерізу
- •4.5. Перевірка навантаження при стиску з вигином.
- •4.6. Перевірка стійкості плоскої форми деформації рами.
- •4.7. Конструкція і розрахунок вузлів
- •4.7.1. Опорний вузол
- •4.7.2. Коньковий вузол
- •Розділ 8 деревяні ферми
- •8.1 Конструкції деревяних ферм
- •8.2. Розрахунок дерев’яних ферм
- •Розділ 9
- •9.1. Просторові конструкції
- •9.2. Спеціальні дерев'яні конструкції
- •10.2. Експлуатація дерев'яних конструкцій
- •10.3. Ремонт і підсилення дерев'яних конструкцій
- •Додаток 1
- •1. Розрахункові опори деревини сосни та ялини
- •1.Значення коефіцієнта mв залежно від, групи експлуатації конструкцій
- •2. Коефіцієнти т3
- •4. Коефіцієнт mгн для клеєних елементів, стиснутих і тих, що працюють на згинання
- •43018 М. Луцьк, віл Львівська, 75.
Розділ 5 дерев'яні балки і стійки
5.1. Балки суцільного поперечного перерізу
Однопролітні балки – це окремі бруси, товсті дошки, встановлені на кромки, та окантовані колоди, що мають необхідні перерізи і довжини. Їхні основні переваги —мала трудомісткість виготовлення і відносно низька вартість у порівнянні з іншими дерев'яними конструкціями. Через обмеженістьрозмірів перерізів і довжин лісоматеріалівсуцінодерев’янні балки застосовуються при прольотах,якіне перевищують 6 м і при відносно невеликих навантаженнях. Дерев'яні балки застосовуються як несучі конструкції настилів покритів, міжповерхових перекритів, робочих площадок платформ і в інших дерев'яних конструкціях.
Похилі балки покрівельзастосовуються в будинках із шириною приміщень не більше6 м. Вони ставляться похило уздовж схилів покрівлі з кроком не більш 3 м іопираються на стіни і крокв’яні конструкції покриттів. Дерев'яні балки покриттівпрацюютьі розраховуються на згиняк однопролітнібалки, шарнірно обперті на опори різної висоти. При розрахунку таких балок зручно як пролітlприйматигоризонтальну проекцію відстані між їх опорамиL.При куті нахилу схилу покриттяцей проліт буде рівнимl=Lcos. Навантаження на балку покриття звичайно є рівномірно розподіленим. Це навантаження складається з постійного навантаження g від власної ваги всіх елементів покриття і снігового навантаження s. Постійне навантаження зручно відносити до горизонтальної проекції покриття з метою уніфікації її зі сніговою. Для цього вона повинна бути поділена на косинус кута нахилу покриття.
При кроці балок В навантаження на балку визначається з виразу q = (g/cos +s)В. Від цього навантаження в перерізах балки виникає максимальний згинальний момент М =(g/cos +s)B•l2/8. Крім цього, у перерізах балки виникає невелика подовжня сила N. Вона є стискаючою, якщо нижня опора шарнірно нерухома, і розтягуючою, якщо шарнірно нерухомою є верхня опора. При ухилах покритів, що не перевищують і 1/4, ці поздовжні сили малі, майже не впливають на несучу здатність балок і не враховуються.
Перевірка несучої здатності балок по нормальних напруженнях при згині, підбір перерізів і перевірка прогину проводяться по формулах розрахунку елементів, що згинаються, (2.7) і (2.8) другого розділу.Для суцільнодерев’яних балок не виконують перевірки напружень, що сколюють, через їхню незначну величину. При розрахунку по прогинах немає необхідності враховувати прогин від напружень, що сколюють, через його малість і перевіряти стійкість плоскої форми деформування, що, як правило, буває забезпечена.
Приклад 3. Розрахунок розрідженого настилу покриття
Запроектувати конструкцію покриття під поштучну покрівлю (металопрофіль, черепиця, хвилясті а/ц листи і т. і.) для будівлі ІІ класу відповідальності (коефіцієнт надійності за призначенням γп = 0,95), група експлуатації А-2 (приміщення, що не опалюється , відносній вологості повітря 60 - 75%) по гнутоклеєній рамі. Крок несучих конструкцій будівлі-4.5м, проліт будівлі L=16м, тепловий режим будівлі – холодний. Район будівництва - м. Ковель.
Огороджувальні конструкції в будівлі виконують у вигляді дерев’яних обрешіток для покрівель. Основою для покрівлі з металопрофілю служить лати із брусків.
Розрахунок лат.
Розраховуємо навантаження на лати b=h=0.5см. l=1.125м. Крок лат 0.35м.
Таблиця 3
Навантаження на 1 м.пог. лати
N |
Вид навантаження |
Характе-ристичне наванта-ження кН/м |
Експлуа-таційне розраху-нкове наванта- ження кН/м |
Коефіцієнт надійності за розраху- нковимн наванта- женням γfm |
Граничне розрахункове навантаже- ння кН/м |
1 |
Листи з металопрофілю |
0,0245 |
0,0245 |
1,1 |
0,027 |
2 |
Лати 0,05×0,05 |
0,0126 |
0,0126 |
1,1 |
0,0139 |
|
Всього g |
0,0371 |
0,0371 |
|
0,041 |
|
Снігове |
0,420 |
0,310 |
1.72 |
0,536 |
|
Загальне |
0,457 |
0,348 |
|
0.578 |
Лати розраховуємо як двопролітні нерозрізні балки прольотом l = b = 1,125м, які працюють на косий згин.
М ==кН/м
Робимо перевірку міцності по нормальних напруженнях:
Мx = M×cosα = 0,091×0,97 = 0,088 кН/м
Мy = M×sinα = 0,091×0,24 = 0,022 кН/м
Момент опору при b = h = 5 см:
Wx = Wy === 20,8 см3=0,0000208м3
Перевірка міцності
σ =+=+= 5,26 МПа >Rc·m3 = 13 МПа
Міцність підібраного перерізу достатня.
Перевірка прогину:
f=×=×= 0,00069 м
fy=×=×= 0,000188 м
де Ix= Iy === 52 см4
f=0,00078 м
Відносний прогин:
0,00069 < 0.005
Умова виконується
Розрахунок крокви.
Розраховуємо навантаження на крокви b=10см. h=017.5см. l=4м. Крок крокв 1.125м.
Таблиця 4
Навантаження на 1 м.пог. крокви
N |
Вид навантаження |
Характе-ристичне наванта-ження кН/м |
Експлуа-таційне розраху-нкове наванта- ження кН/м |
Коефіцієнт надійності за розраху- нковимн наванта- женням γfm |
Граничне розрахунко- ве навантаже- ння кН/м |
1 |
Листи з металопрофілю |
0,0788 |
0,0788 |
1,1 |
0,087 |
2 |
Лати 0,05×0,05 |
0,0405 |
0,0405 |
1,1 |
0,045 |
3 |
Крокви 0.1×0175 |
0,087 |
0,087 |
|
0,096 |
|
Всього g |
0,2063 |
0,2063 |
|
0,228 |
|
Снігове |
1,35 |
0,998 |
1.72 |
1,732 |
|
Загальне |
1,556 |
1,204 |
|
1.96 |
Розраховуємо довжину крокви:
Знайдем навантаження на крокву
кН·м
Для деревини сосни ІІ сорту МПа.
Момент опору при b =10см, h =17,5 см:
Wx = Wy === 510,42 см3=0,00051м3
Перевірка міцності
σ === 9,66 МПа<Rзг·m3 = 13 МПа
Міцність підібраного перерізу достатня.
Перевірка прогину:
f=×=×≤
<0.005
Умова виконується.
Однопролітні прогони є несучими конструкціями скатних покритів. Це горизонтальні ряди брусів чи колод, розташовані вздовж схилів покриття й обперті на верхні краї основних несучих конструкцій покриття, торцевих і поперечних стін будинку, похилі під кутом до горизонту. Прогони з'єднуються між собою по довжині за допомогою косого прируба чи дощатих накладок і болтів (рис. 5.1). До опор прогони кріпляться за допомогою коротких відрізків товстих дощок або сталевих кутників та цвяхів або гвинтів. Ці кріплення перешкоджають сповзанню прогонів вниз по опорах.
Однопролітні прогони працюють і розраховуються на згин як однопролітні шарнірно обперті балки, осі перерізів яких розташовані похило до горизонтальної площини. Прогони, не закріплені в настилі від згину в площині схилів покриття, працюють і розраховуються на косий згин як горизонтальні однопролітні шарнірно обперті балки прольотом l, рівним кроку основних несущих конструкцій. Навантаження на прогони є, як правило, рівномірно розподіленим і складається з власної ваги всіх елементів покриття, віднесеного до горизонтальної проекції покриття, і ваги снігу s. При кроці прогонів B це навантаження q=(g/cos +s). Максимальний згинальний момент М виникає в середині прольоту прогону і визначається за формулою М =ql2/8. Цей згинальний момент поділяється геометрично на нормальну і скатну складові, перпендикулярну і паралельну площини схилу: Мх = М cos і Му=sin .
Рис. 5.1. Брущаті прогони покритів:
а-прогони; б-розрахункові схеми 1-бруси; 2-стики; 3 -болти; 4—основні несучі конструкції; 5-брусок ;6-цвяхи.
Перевірка несучої здатності такого прогону за нормальними напруженнями і перевірка прогину проводяться по формулах (2.9) і (2.10). Косий згин істотно збільшує необхідні розміри перерізів прогонів. Тому в деяких випадках прогони поєднують у ґратчасті щити, з'єднані дощатими розкосами і стійками. При цьому прогони в напрямку схилів покриття і відповідно скатні складові згинальних моментів і розміри перерізів прогонів істотно зменшуються.
Кріплення прогонів до основних несущих конструкцій розраховують на дію скатних складових опорних тисків Rx. При навантаженні на прогін q, прольоті l і куті нахилу покриття складова опорного тиску двох прогонів Rx= qlsin. Якщо прогони закріплені в настилі покриття від згину в площині його схилів, вони працюють і розраховуються на згин тільки у площині, перпендикулярної до площини схилів. Цей розрахунок такий же, як і елементів, що згинаються, на нормальні складові навантажень від власної ваги і снігу.
Розрахунок прогону.
Розраховуємо навантаження на прогін b=20см, h=25см, l=4.5м. крок прогонів 4м.
Таблиця 5
Навантаження на 1 м.пог. прогону
N |
Вид навантаження |
Характе-ристичне наванта-ження кН/м |
Експлуа-таційне розраху-нкове наванта- ження кН/м |
Коефіцієнт надійності за розраху- нковимн наванта- женням γfm |
Граничне розрахунко- ве навантаже- ння кН/м |
1 |
Листи з металопрофілю |
0,28 |
0,28 |
1,1 |
0,308 |
2 |
Лати 0,05×0,05 |
0,144 |
0,144 |
1,1 |
0,158 |
3 |
Крокви 0.1×0175 |
0,35 |
0,35 |
|
0,39 |
4 |
Прогони 0.2×0.25 |
0,25 |
0,25 |
|
0,28 |
|
Всього g |
1,024 |
1,024 |
|
1,15 |
|
Снігове |
4,8 |
3,55 |
1.72 |
6,12 |
|
Загальне |
5.82 |
4,57 |
|
7.27 |
М ==кН/м
Робимо перевірку міцності цієї :
Мx = M×cosα = 18,4×0,97 = 17,85 кН/м
Мy = M×sinα = 18,4×0,24 = 4,42 кН/м
Момент опору при b =20см h = 25 см:
Wx = == 2083,3 см3=0,00208м3
Wy === 1666,67 см3=0,0017м3
Перевірка міцності
σ =+=+= 11,18 МПа < Rc = 13 МПа
Міцність підібраного перерізу достатня.
Перевірка прогину:
кН/м
кН/м
Момент інерції січення
Ix===0,00026 м4
Iy ===0,00017 м4
Перевіряємо прогин
f=×=×= 0,0116 м
fy=×=×= 0,0045 м
f=0,0126 м
Повний відносний прогин:
0,0028 < 0.005
Умова виконується.
Дощано-цвяхові нерозрізні прогони (рис. 5.2) є багатопролітніми нерозрізними, які складаються з двох рядів дощок товщиною не менш 4 см, з'єднаних за допомогою цвяхів. Крайні прольоти цих прогонів, включаючи переріз над другою опорою, де діють більші, ніж у середньому, згинальні моменти, підсилюються третьою дошкою. Вони встановлюються в скатних покриттях поперек схилів із кроком не більш 1,5 м і спираються на похилі верхні кромки основних несущих конструкцій і поперечних стін будинків так само, як і однопролітні брущаті прогони. Так само як і ті, вони кріпляться до опор від переміщень униз по схилах покриттів.
Рис. 5.2. Дощано-цвяхові прогони покритів:
а — загальний вигляд; б — стики; в — розрахункова схема; 1 – дошки; 2— цвяхи
Кінці дощок кожного ряду з'єднуються цвяховими розрахунковими стиками. Стики сусідніх рядів дощок розташовуються по довжині прогону врозбіж на відстанях, рівних 1/5 довжин прольотів від опор там, де згинаючі моменти мають значення, близькі до нульового. При цьому накладкою в кожнім стику є сусідня суцільна дошка. Між стиками сусідні дошки з'єднуються цвяхами через кожні півметра.
Дощано-цвяхові прогони застосовують тільки в поєднанні з настилами, наприклад перехресними, які сприймають похилі складові навантажень, на які ці прогони працюють ненадійно. Дощано-цвяхові прогони вимагають меншої витрати деревини, чим брущаті, але їх виготовлення більш трудомістке.
Дощано-цвяхові спарені прогони працюють і розраховуються на згин від дії тільки нормальних до схилу покриття рівномірно розподілених навантажень від власної ваги всіх елементів покриття g і ваги снігу s. При кроці прогонів В і куті нахилу покриття це навантаження визначається з виразу q=(g/cos+s)cos.
Розрахунковою схемою дошано-цвяхового прогону є горизонтальна багатопролітна нерозрізна шарнірно обперта балка з рівними прольотами. Максимальні згинальні моменти виникають у перерізах над середніми опорами M=ql2/12 і над другими від кінців прогону опорами M1=ql2/10 . Підбір перерізу і перевірка нормальних напружень при згині обчислюються по формулі (2.7) на дію максимального моменту на опорах. Переріз над другими від кінців опорами підсилюється третьою дошкою і там, як правило, виникають напруження значно менші, ніж розрахункові.
По прогинах від нормативних значень навантажень qн перевіряються тільки перші від кінців прольоту прогони, у яких відносний прогин є найбільшим, по формулі
f/l=(2.5/384)qнl3/(EI)<=1/200,
де І - момент інерції визначається по розмірах перерізів з трьох дощок.