- •Конструкції з дерева і пластмас
- •1. Конструкційні деревина і пластмаси
- •2. Розрахунок елементів дерев'яних конструкцій
- •3. З’єднання дерев’яних і пластмасових конструкцій
- •4. Захисні конструкції
- •5. Дерев’яні балки і стійки
- •6. Дерев’яні арки
- •Розділ 1 конструкційні деревина і пластмаси
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2. Будова деревини
- •1.3. Сортамент лісоматеріалів
- •1.4. Якість лісоматеріалів
- •1.5. Фізико - механічні властивості деревини
- •1.6. Захист дерев'яних конструкцій від загнивання і гниття
- •1.7. Захист дерев'яних конструкцій від займання та горіння
- •1.8. Конструкційні пластмаси
- •Розділ 2 розрахунок елементів дерев'яних конструкцій
- •2.1.Метод граничних станів
- •2.2. Нормативні та розрахункові навантаження
- •2.3. Нормативні та розрахункові опори деревини
- •2.4. Розрахунок дерев'яних елементів
- •З'єднання елментів дерев'яних конструкцій
- •3.1. Загальна характеристика з'єднань
- •3.2. Контактні з'єднання
- •3.3. З'єднання з металевими зв'язками
- •3.4. Клейові з'єднання
- •3.5. З'єднання елементів пластмасових конструкцій
- •Розділ 4 захисні конструкції
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Дощаті настили
- •4.3. Клеєфанерні настили
- •4.4. Пластмасові настили
- •Розділ 5 дерев'яні балки і стійки
- •5.1. Балки суцільного поперечного перерізу
- •Приклад 3. Розрахунок розрідженого настилу покриття
- •Приклад 2. Розрахунок спареного багатопрольотного прогону
- •5.2. Дощатоклеєні балки
- •5.3. Клеєфанерні балки
- •1.6. Перевірка міцності балки.
- •1.7. Перевірка стійкості плоскої форми деформування.
- •5.4. Складені балки на піддатливих зв’язках
- •5.5. Дерев'яні стійки
- •3.1 Проектування клеєної колони
- •3.2 Розрахунок жорсткого кріплення стійки до фундаменту
- •Розділ 6 дерев'яні арки
- •6.1. Конструкції арок
- •6.2. Розрахунок дерев'яних арок
- •Приклад 5. Розрахунок арки
- •Вузол в
- •Розділ 7
- •7.1. Конструкції дерев'яних рам
- •7.2. Розрахунок дерев'яних рам
- •4.1 Геометричний розрахунок
- •4.2. Статичний розрахунок
- •4.3. Підбір поперечного перерізу.
- •4.4. Розрахунок опорного перерізу
- •4.5. Перевірка навантаження при стиску з вигином.
- •4.6. Перевірка стійкості плоскої форми деформації рами.
- •4.7. Конструкція і розрахунок вузлів
- •4.7.1. Опорний вузол
- •4.7.2. Коньковий вузол
- •Розділ 8 деревяні ферми
- •8.1 Конструкції деревяних ферм
- •8.2. Розрахунок дерев’яних ферм
- •Розділ 9
- •9.1. Просторові конструкції
- •9.2. Спеціальні дерев'яні конструкції
- •10.2. Експлуатація дерев'яних конструкцій
- •10.3. Ремонт і підсилення дерев'яних конструкцій
- •Додаток 1
- •1. Розрахункові опори деревини сосни та ялини
- •1.Значення коефіцієнта mв залежно від, групи експлуатації конструкцій
- •2. Коефіцієнти т3
- •4. Коефіцієнт mгн для клеєних елементів, стиснутих і тих, що працюють на згинання
- •43018 М. Луцьк, віл Львівська, 75.
2.3. Нормативні та розрахункові опори деревини
Нормативні опори деревини Rн (Мпа) є основними характеристиками міцності деревини чистих від вад ділянок. Вони визначаються за результатами численних лабораторних короткочасних випробовувань малих стандартних зразків сухої деревини вологістю 12 % на ростяг, стиск, згин, зминання і сколювання. Наприклад, зразок на стиск має періз 2 * 2 см і довжину 3 см. Вони обробляються статистично, і з врахуванням коефіцієнта мінливості сγ нормативний опір обчислюється по формулі
Rн = Rсертим(1 -2,25сv)
Наприклад, при стиску Rнc = 33(1—2,25-0,105) = 25 Мпа. Отже, 95 % випробуваних зразків деревини будуть при стиску мати міцність Rтим, рівну чи більшу, ніж її нормативне значення.
Розрахункові опори деревини R (МПа) — це основні характеристики міцності реальної деревини елементів реальних конструкцій. Ця деревина має природні вади, що допускаються, і працює під навантаженнями протягом багатьох років. Розрахункові опори знаходять на підставі нормативних опорів з врахуванням коефіцієнта надійності по матеріалу γ і коефіцієнта довготривалості дії навантаження mдов по формулі
R = Rнmдов /γ. (2.3)
Коефіцієнт γ значно більший одиниці. Він враховує зниження міцності реальної деревини в результаті неоднорідності будови і наявності різних вад, яких не буває в лабораторних зразках.Коефіцієнт довготривалості навантаження mдов << 1. Він враховує, що деревина без вад може нобмежено довго витримувати лише половину того навантаження, яке вона витримує при короткочасному навантаженні в процесі досліджень.
Розрахункові опори деревини сосни та ялини при тривалій дії статичного навантаження наведено в дод. 1. Значення розрахункових опорів згинанню, стисканню і зминанню вздовж волокон для 1-го і 2-го сортів мало різняться між собою, але вони істотно перевищують розрахункові опори деревини 3-го сорту, в якій допускаються досить значні вади. Тому деревину 3-го сорту використовують тільки в невідповідальних елементах, які працюють на згинання та стискання. Розрахункові опори розтяганню вздовж волокон для 1-го і 2-го сортів значно різняться між собою й зовсім не нормовані для 3-го сорту. Тому для розтягнутих елементів застосовують тільки деревину 1-го сорту.
Розрахункові опори деревини інших порід визначають множенням розрахункових опорів сосни та ялини на перехідні коефіцієнти тв.Умови роботи конструкцій ураховують, помноживши базові розрахункові опори на відповідні коефіцієнти умов роботи, наведені в дод. 2. Коефіцієнти умов роботи, як і розрахункові опори, визначаються структурою і роботою деревини. Наприклад, зниження коефіцієнта тб зі збільшенням висоти перерізів балок спричинюється збільшенням неоднорідності деревини, і, навпаки, зростання коефіцієнта тш -зі зменшенням товщин дощок у багатошаровому елементі пояснюється збільшенням однорідності й міцності деревини, і т. ін.
Модуль пружності деревини вздовж волоконЕ=104 МПа, впоперек волокон Е90=400 МПа, модуль зсуву G=500 МПа. Коефіцієнт Пуассона відповідно v90.0=O,O5 і v0.90=O,O2.