- •Конструкції з дерева і пластмас
- •1. Конструкційні деревина і пластмаси
- •2. Розрахунок елементів дерев'яних конструкцій
- •3. З’єднання дерев’яних і пластмасових конструкцій
- •4. Захисні конструкції
- •5. Дерев’яні балки і стійки
- •6. Дерев’яні арки
- •Розділ 1 конструкційні деревина і пластмаси
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2. Будова деревини
- •1.3. Сортамент лісоматеріалів
- •1.4. Якість лісоматеріалів
- •1.5. Фізико - механічні властивості деревини
- •1.6. Захист дерев'яних конструкцій від загнивання і гниття
- •1.7. Захист дерев'яних конструкцій від займання та горіння
- •1.8. Конструкційні пластмаси
- •Розділ 2 розрахунок елементів дерев'яних конструкцій
- •2.1.Метод граничних станів
- •2.2. Нормативні та розрахункові навантаження
- •2.3. Нормативні та розрахункові опори деревини
- •2.4. Розрахунок дерев'яних елементів
- •З'єднання елментів дерев'яних конструкцій
- •3.1. Загальна характеристика з'єднань
- •3.2. Контактні з'єднання
- •3.3. З'єднання з металевими зв'язками
- •3.4. Клейові з'єднання
- •3.5. З'єднання елементів пластмасових конструкцій
- •Розділ 4 захисні конструкції
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Дощаті настили
- •4.3. Клеєфанерні настили
- •4.4. Пластмасові настили
- •Розділ 5 дерев'яні балки і стійки
- •5.1. Балки суцільного поперечного перерізу
- •Приклад 3. Розрахунок розрідженого настилу покриття
- •Приклад 2. Розрахунок спареного багатопрольотного прогону
- •5.2. Дощатоклеєні балки
- •5.3. Клеєфанерні балки
- •1.6. Перевірка міцності балки.
- •1.7. Перевірка стійкості плоскої форми деформування.
- •5.4. Складені балки на піддатливих зв’язках
- •5.5. Дерев'яні стійки
- •3.1 Проектування клеєної колони
- •3.2 Розрахунок жорсткого кріплення стійки до фундаменту
- •Розділ 6 дерев'яні арки
- •6.1. Конструкції арок
- •6.2. Розрахунок дерев'яних арок
- •Приклад 5. Розрахунок арки
- •Вузол в
- •Розділ 7
- •7.1. Конструкції дерев'яних рам
- •7.2. Розрахунок дерев'яних рам
- •4.1 Геометричний розрахунок
- •4.2. Статичний розрахунок
- •4.3. Підбір поперечного перерізу.
- •4.4. Розрахунок опорного перерізу
- •4.5. Перевірка навантаження при стиску з вигином.
- •4.6. Перевірка стійкості плоскої форми деформації рами.
- •4.7. Конструкція і розрахунок вузлів
- •4.7.1. Опорний вузол
- •4.7.2. Коньковий вузол
- •Розділ 8 деревяні ферми
- •8.1 Конструкції деревяних ферм
- •8.2. Розрахунок дерев’яних ферм
- •Розділ 9
- •9.1. Просторові конструкції
- •9.2. Спеціальні дерев'яні конструкції
- •10.2. Експлуатація дерев'яних конструкцій
- •10.3. Ремонт і підсилення дерев'яних конструкцій
- •Додаток 1
- •1. Розрахункові опори деревини сосни та ялини
- •1.Значення коефіцієнта mв залежно від, групи експлуатації конструкцій
- •2. Коефіцієнти т3
- •4. Коефіцієнт mгн для клеєних елементів, стиснутих і тих, що працюють на згинання
- •43018 М. Луцьк, віл Львівська, 75.
5.4. Складені балки на піддатливих зв’язках
Складені балки з брусів чи колод без поздовжніх стиків, які скріплені по висоті дерев'яними вкладишами (рис. 5.5). Вони мають довжину до 6м і застосовуються як однопролітні балки покриттів будинків та в мостах невеликих прольотів.
Складені балки на пластинках, запропоновані В. С. Деревягіним, складаються з двох чи трьох брусів по висоті, з'єднаних пластинками з твердої дубової чи березової деревини, що вставляються в пази в зімкнутих кромках брусів При виготовленні цих балок їм додається невеликий згин, завдяки чому пластинки міцно защімляються в пазах. Пластинки працюють на зріз і зминання поперек волокон.
Рис. 5.5. Складені брущаті балки на податливих з'єднаннях:
а-на пластинках; б-на шпонках; в-схема роботи; 1-бруси; 2— пластинки дубові чи березові; 3 — шпонки з деревини брусів; 4 — болти
Складені балки на шпонках і колодках складаються з брусів чи колод, з'єднаних по висоті короткими дерев'яними вкладишами з такої ж деревини, що і самі балки . Колодкиє більш товстими, чим шпонки, і забезпечують виникнення між елементами балки природновентиляційнихзазорів. Волокна деревини шпонок і колодок мають той женапрямок, що і волокна деревини елементів балки. Шпонкиіколодки працюють і розраховуються на сколювання і зминаннявздовжволокон. Поперечний розпір у цих балках, що виникає врезультаті ексцентриситету силзсувусприймається болтами, що працюють і розраховуються на розтягання.
Розрахунок складених балок із брусів і колод проводиться по несучій здатності при згині з урахуванням піддатливості їх з'єднань, у результаті якої їх несуча здатність зменшується в порівнянні з суцільнодерев’яними і клеєдерев’яними балками. Перевірка нормальних напружень в балках при згиніпроводитьсяпо формулі:
=M/(WK)<=Rи, (5.8)
де W =bh2/6— момент опору умовно cуцільного перерізу балки повної висоти;
K — коефіцієнт піддатливості з'єднань має значення менші одиниці і залежить від числа елементів, що з'єднуються, прольоту балки і приймається згідно будівельних норм. Наприклад, при балці з двох брусів прольотом 6м K=0,9.
Розрахунок складених брущатих балок по прогинах розраховується по тій же формулі, що і суцільних елементів, що згинаються. Збільшення їх прогинів у результаті піддатливості з'єднань враховується коефіцієнтом зниження їх жорсткості Кж до моменту інерції перерізу І1, що приймається згідно будівельних норм. Наприклад, для балки з двох брусів прольотом l=6 м - Кж =0,75.
5.5. Дерев'яні стійки
Дерев'яні стійки можуть бути суцільнодерев’яними, складеними і клеєдерев’яними.
Суцільнодерев’яні стійки - це бруси, товсті дошки, колоди круглого або окантованого перерізу. Вони застосовуються у вигляді опор покриттів, навісів, робочих площадок, платформ, елементів каркаса дерев’яних стін огороджень, вертикальних стержнів наскрізних конструкцій, опор ліній електропередач і зв'язку.
Рис. 5.6 Складені брущаті стійки:
а-суцільна; б-наскрізна з прокладками; в.-схема роботи;. 1-бруси; 2 -болти; 3 -прокладки
Розміри суцільнодерев’яних стійок і їх несуча здатність обмежена сортаментом лісоматеріалів. Довжина їх не повинна Перевищувати 6,4 м, а розміри перерізів практично не перевищують 20 см. Великі довжини і перерізи мають стійки ліній электропередач, виготовлені з лісоматеріалів, спеціально призначених для них.
Складені стійки виготовляються з суцільних брусів чи з товстих дощок, з'єднаних по довжині болтами або цвяхами. Стержні складених стійок з'єднуються пластями впритул або мають між ними зазори, виконувані за допомогою коротких дощатих чи брущатих прокладок. Довжини складених стійок, як і суцільнодеревяних, не перевищують 6,4 м.
Розрахунок складених стійок проводиться на стиск і стійкість по формулі (2.5) у двох площинах. Розрахунок щодо матеріальної осі, що проходить через центри перерізів обох елементів стійки, проводиться як стійки суцільного перерізу шириною, рівній ширині перерізу обох брусів. Піддатливість з'єднань при цьому на несучу здатність стійки не впливає і не враховується.
Розрахунок стійки щодо вільної осі, що проходить поза перетинами брусів, проводиться з врахуванням того, що її гнучкість значно вища, а несуча здатність нижча, ніж стійки суцільного перерізу подвійної висоти.
Клеєдерев’яні стійки (рис. 5.7) є конструкціями виключно заводського виготовлення. Їхні форми і розміри можуть бути будь-якими і визначаються тільки призначенням, величинами діючих навантажень, розрахунком і не залежать від обмежень сортаменту дощок, застосовуваних для їхнього склеювання. Розміри перерізів можуть перевищувати 1м, а їх довжин-досягати 10м;
Клеєдерев’яні стійки можуть мати квадратні і прямокутні постійні перерізи, перемінні і східчасті по довжині. Трудомісткість виготовлення і вартість цих стійок значно вища, ніж суцільнодерев’яних, але вони можуть мати значно більшу несучу здатність.
Розрахунок такої стійки в напрямку більшої висоти перерізів у площині дії вітрових навантажень виконується на стиск із згином по формулі (2.11). Розрахункова довжина стійки, яка защімлена на опорі і має вільний верхній кінець, приймається lр= 2,2l. Якщо вільний кінець стійки шарнірно закріплений у площині покриттів від горизонтальних зсувів, то її розрахункова довжина приймається lр= 0,8l.
Рис. 5.7. Клеєдерев’яні стійки:
а — постійного квадратного перерізу; б-постійного прямокутного перерізу; в-перемінного прямокутного перерізу
Розрахунковий опір деревини 2-го сорту стиску при ширині перерізу b > 13 см приймається Rc=15 Мпа, причому враховуються коефіцієнти умов роботи тн і тш. Коэфіцієнт тн=1,2 враховує короткочасність дії вітрового навантаження.
Стійка перевіряється на стійкість плоскої форми деформування. При цьому її розрахункова довжина приймається рівною відстаням між її кріпленнями вертикальними зв’язками. При цьому розрахункова довжина l1 приймається рівною відстані між закріпленнями стійки в цьому напрямку вертикальними зв'язками.
Перевірка опорного кінця стійки на сколювання від поперечної сили виконується по формулі (2.16).
Жорсткі кріплення опорного кінця стійки до фундаменту виконуюються з застосуванням анкерних столиків, похило вклеєних стержнів, клеєдерев’яних накладок або інших з'єднань.
Жорстке кріплення з анкерними столиками (рис. 5.8) складається з чотирьох сталевих столиків, прикріплених в крайніх зонах стійки болтами, і чотирьох анкерів із пруткової сталі, замонолічених у бетоні фундамента. Це з'єднання дозволяє підтягувати гайки анкерів у процесі експлуатації будинку і при необхідності заміняти стійки
Жорстке кріплення стійки і фундаменту з вклеєними сталевими стержнями складається з двох груп коротких арматурних стержнів, вклеєних у деревину крайніх зон перерізу стійки і замонолічених зовнішніми кінцями в анкерних гніздах фундамента. Це з'єднання відрізняється простотою, невеликою трудомісткістю і твердістю, але воно не дає можливості заміни стійки.
Рис 5.8 Жорсткі обпирання клеєдерев’яних стійок перемінного перерізу:
а- кріплення з анкерними столиками; б-кріплення з вклеєними сталевими стержнями; 1 — анкерні столики; 2 — анкери; 3 — болти; 4 — вклеєні арматерні стержні
Розрахунок жорстких кріплень стійки до фундаменту виконується на дію максимальної сили, що розтягує, Nр.Вона виникає від дії максимального згинаючого моменту в опорному перерізіМді визначається з урахуванням подовжньої силиNр по формуліNр=Мд/е - N/2.Туте = h - h0 —плече пари внутрішніх сил.
Розрахунок жорсткого кріплення стійки до фундаменту з анкерними столиками полягає в наступному. Необхідне число болтів кріплення двох столиків до стійки з врахуванням їх симетричної двохзрізноїроботи між металевими накладками визначається по формулі (3.2). Необхідний перерізанкерів по нарізці, що з'єднують стійку з фундаментом і працюють на розтягання, визначається по формулі (3.1).
Розрахунок жорсткого кріплення стійки до фундаменту вклеєними стержнями полягає у визначенні числа стержнів, що працюють на висмикування растягуючоюсилой. При цьому несуча здатність стержня визначається в залежності від його діаметраd,глибини вклеювання в деревинуlі розрахункового опору сколюваннюRскпо формулі (3.4).
Приклад 10. РОЗРАХУНОК КЛЕЄНОЇ КОЛОНИ