Практичне заняття

Підготовчий етап (15%)

І. Постановка навчальних цілей.

ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дис-

циплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.

Основний етап (70%)

1. Опанувати етапи гігієнічної експертизи дитячої іграшки.

2. Провести гігієнічну експертизу проектного рішення комп’ютерного класу школи, його обладнання й організації робочих місць за даними ситуаційної задачі.

Задача.Проектом міської загальноосвітньої школи на 22 класи передбачено влаштування двох комп’ютерних класів на 12 робочих місць кожний. Розрахункова наповнюваність класів у школі – 25 учнів. Площа обох комп’ютерних кабінетів становить 72 м², лаборантських при кабінетах 9 м², висота приміщень 3,3 м. Кабінети розташовані на другому поверсі школи у відокремленій тупиковій секції. Кожний кабінет має три вікна з розмірами 2,8×2,2 м, які орієнтовані на північ. Штучне освітлення кабінетів здійснюватиметься 12-ма люмінесцентними світильниками ШПД (2×40 Вт).

Комп’ютерний клас обладнаний 12–ма звичайними учнівськими столами і стільцями, призначеними для дітей зі зростом 160-175 см. На кожному столі встановлено персональний комп’ютер “Пентіум-III”з відеомонітором і клавіатурою. Монітор знаходиться на 30° лівіше від нормальної лінії зору користувача, відстань від очей користувача до екрану становить 400-500 мм. Клавіатура розташована на відстані 100-150 мм від краю стола, оберненого до користувача. Кутовий розмір поля зображення становить 50-60°, максимальна яскравість поля зображення 75 Кд/м²при коефіцієнті дифузного відбиття екрану 0,30 і можливому регулюванні яскравості. Конструкція відеомонітору дозволяє змінювати розміри зображення. Напруженість електричного поля на відстані 0,5 м від поверхні монітора становить 20 В/м у діапазоні 5-2000 Гц; 2,3 В/м у діапазоні 2-400 кГц і 0,18 В/м в діапазоні 3-30 МГц, статичного електричного поля 2 кВ/м.

У комп’ютерному класі відбуваються заняття всіх учнів школи.

3. Оцінити за даними ситуаційної задачі організацію й умови проведення уроку фізичного виховання, інтенсивність навантаження на уроці за фізіологічною кривою пульсу, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я дітей, обґрунтувати профілактичні заходи [1, С. 460-463].

Задача. Уроки фізичного виховання у 9-му класі відбуваються двічі на тиждень у понеділок та четвер на 4-му уроці, наступний урок за розкладом у відповідні дні – математика та біологія. Уроки проводяться у спортивному залі з розмірами 8·18 м і висотою 3 м, розташованому в підвальному приміщенні. Світловий коефіцієнт у залі – 1:7, штучне освітлення забезпечується 6-ма лампами розжарювання з питомою потужністю 15 Вт/м². Температура повітря у залі – 20^оС, відносна вологість – 79%, швидкість руху повітря 0,05 м/с. Хронометраж уроку: вступна частина – 10 хв, основна – 30 хв, заключна – 5 хв. Загальна щільність уроку – 75%, моторна щільність – 55%. Пульс у двох обстежених хлопців після вступної частини уроку перевищував вихідний рівень на 10%, після основної – на 50%, заключної – на 5%. Пульс стабілізувався через 1 хв після завершення уроку. Однакове навантаження на уроці разом з іншими виконували п’ятеро дітей, які знаходяться на диспансерному спостереженні з приводу: 1) перенесеного 6 місяців тому ревматичного ендокардиту з відсутніми ознаками активності ревматичного процесу та недостатності кровообігу; 2) перенесеного понад рік тому кардіотонзилярного синдрому; 3) бронхіальної астми з частими нападами та наявними ознаками дихальної та серцево-судинної недостатності; 4) перенесеної 6 місяців тому апендектомії; 5) міопії слабкого ступеня.

4. Дати оцінку ефективності загартовування дітей за даними ситуаційної задачі.

Задача.У хлопчика 14-ти років при визначенні реакції на холодний подразник отримано наступні результати: величина зниження температури шкіри 8°С, загальний час відновлення температури шкіри 4,4 хв, час швидкого її відновлення 3 хв.

5. Оцінити за даними ситуаційної задачі організацію й умови проведення уроку трудового навчання, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я дітей, обґрунтувати профілактичні заходи [1, С. 460-463; 2, С. 123-128; 3, С. 199,203].

Задача. Урок трудового навчання у 6-му класі відбувається у середу на 4-5-му уроках, 6-й урок – фізкультура. Урок праці проводиться у столярній майстерні площею 50 м², розташованій на першому поверсі школи в окремому блоці. 15 верстатів встановлено у три ряди перпендикулярно до вікон, відстань між верстатами – 80 см, між рядами верстатів – 100 см. Учні використовують інструмент для дорослих. Температура повітря у майстерні – 21^оС, відносна вологість – 70%, швидкість руху повітря 0,15 м/с, світловий коефіцієнт – 1:5, кут падіння світлових променів на верстати, які знаходяться біля внутрішньої стіни, – 25^о, кут отвору – 4^о. Урок складається з теоретичної, практичної та заключної частин. Перерва між уроками триває 10 хв. Щільність робочого часу становить 80%. Безперервна робота учнів за столярними верстатами – 20 хв. Під час уроку учні переносили заготовки масою 5 кг. Частота пульсу у двох досліджуваних учнів після уроку на 20% вища, ніж до уроку.

6. Спрогнозувати успішність професійного навчання й обгрунтувати рекомендації щодо корекції функціонального стану підлітка [1, С. 465-467; 2, С. 128-139] за даними ситуаційної задачі 4.3 [1, С. 458].

Заключний етап (15%)

1. Контроль рівня засвоєння професійних умінь і навиків.

2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.

Додаток 1