Показники якості питної води

Якість питної води при централізованому водопостачанні в Україні до 2010 р. регламентувалася ГОСТ 2874-82 “Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль якості” і Державними санітарними правилами та нормами “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”, затвердженими наказом МОЗ України № 383 від 23.12.1996 р. Обидва документи визначали якість питної води за показниками епідеміологічної безпеки (мікробіологічними показниками), безпеки хімічного складу (токсикологічними показниками) та органолептичними показниками.

Мікробіологічні показники: число мікроорганізмів (загальне мікробне число ЗМЧ ≤100 одиниць, що утворюють колонії, куо/см³ води), число бактерій групи кишкових паличок (колі-індекс, індекс БГКП ≤3 куо/дм³). У ДержСанПіН-96 мікробіологічні показники були доповнені числом термостабільних кишкових паличок (індексом фекальних коліформ – відсутність, куо/100 см³), числом патогенних мікроорганізмів (відсутність, куо/дм³), числом коліфагів (відсутність одиниць, що утворюють бляшки, буо/дм³) і паразитологічними показниками (числом патогенних кишкових найпростіших – відсутність клітин і цист у 25 дм³, числом кишкових гельмінтів – відсутність клітин, яєць і личинок у 25 дм³ води).

При знезаражуванні води хлором вміст залишкового вільного хлору у ній на виході з резервуарів чистої води має становити 0,3-0,5 мг/дм³ за тривалості контакту хлору з водою ≥30 хв, залишкового зв’язаного хлору – 0,8-1,2 мг/дм³ за тривалості цього контакту ≥60 хв, при знезаражуванні озоном концентрація залишкового озону на виході з камери змішування – 0,1-0,3 мг/дм³ при тривалості контакту ≥12 хв (≥4 хв за ДержСанПіН-96).

Токсикологічні показники: алюміній (≤0,5 мг/дм³), берилій (≤0,0002 мг/дм³), молібден (≤0,25 мг/дм³), миш’як (≤0,05 мг/дм³), нітрати (≤45 мг/дм³), поліакриламід залишковий (≤2 мг/дм³), свинець (≤0,03 мг/дм³), селен (≤0,001 мг/дм³), стронцій (≤7 мг/дм³), фтор (≤1,5 мг/дм³ для І-го і ІІ-го; ≤1,2 мг/дм³ для ІІІ-го; ≤0,7 мг/дм³ для ІV кліматичних районів). У ДержСанПіН-96 деякі токсикологічні показники було зменшено (алюміній ≤0,2 мг/дм³, у разі коагулювання води ≤0,5 мг/дм³; миш’як ≤0,01 мг/дм³; свинець ≤0,01 мг/дм³), деякі збільшено (селен ≤0,01 мг/дм³; фтор ≤1,5 мг/дм³), усунено нормативи берилію, молібдену, поліакриламіду, стронцію, натомість додано нормативи барію (≤0,1 мг/дм³), нікелю (≤0,1 мг/дм³), тригалометанів (сумарно ≤0,1 мг/дм³), зокрема хлороформу (≤0,06 мг/дм³), дибромхлорметану (≤0,01 мг/дм³), тетрахлорвуглецю (≤0,002 мг/дм³), а також пестицидів (сумарно ≤0,0001 мг/дм³), окиснюваності (≤4 мг/дм³), загального органічного вуглецю (≤3 мг/дм³); окрім того, вода не повинна містити ртуть, талій, кадмій, нітрити, ціаніди, хром⁶⁺, 1,1-дихлоретилен, 1,2-дихлоретан, 3,4-бензпірен в концентраціях, що визначалися стандартними методами досліджень.

Органолептичні показники: зокрема фізико-органолептичні (запах при 20^оС і при нагріванні до 60^оС, смак і присмак при 20^оС ≤2 балів; колірність ≤20^о, за погодженням з органами санепідслужби ≤35^о; каламутність ≤1,5 мг/дм³ за стандартною шкалою) та хіміко-органолептичні (водневий показник рН в діапазоні 6,0-9,0; залізо ≤0,3 мг/дм³, жорсткість загальна ≤7 мг·екв/дм³, марганець ≤0,1 мг/дм³, мідь ≤1 мг/дм³, цинк ≤5 мг/дм³, поліфосфати залишкові ≤3,5 мг/дм³, сульфати ≤500 мг/дм³, хлориди ≤350 мг/дм³, загальна мінералізація (сухий залишок) ≤1000 мг/дм³. У ДержСанПіН-96 зазнали змін нормативи запаху, присмаку та каламутності води у зв’язку зі зміною методик їх визначення (запаху та присмаку за показником розведення ПР до їх зникнення ≤2 ПР; каламутності зазвичай ≤0,5 нефелометричних одиниць НОК і ≤1,5 НОК з урахуванням конкретної ситуації за погодженням з СЕС), а також рН води (6,5-8,5), вмісту сульфатів і хлоридів (≤250 мг/дм³ за можливості погодження з СЕС їх допустимого вмісту на рівні, визначеному ГОСТ 2874-82) та граничні рівні жорсткості (≤10 мг·екв/дм³) і мінералізації (≤1500 мг/дм³), які можуть бути погоджені з СЕС, за збереження їх норм за ГОСТ 2874-82 у звичайних ситуаціях. Окрім того, у ДержСанПіН-96 забрано нормативи поліфосфатів і цинку, додано норматив хлорфенолів (≤0,0003 мг/дм³) і зазначено, що вода не повинна містити цинку, поверхнево-активних речовин, нафтопродуктів і фенолів у концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.

Разом з тим ДержСанПіН-96 вперше в практиці нормування якості води визначалися показники радіаційної безпеки (загальна обємна активність α- і β-випромінювачів відповідно ≤0,1 і ≤1 Бк/дм³) і фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води (мінералізація загальна в діапазоні 100-1000 мг/дм³, жорсткість загальна – 1,5-7 мг·екв/дм³, лужність загальна – 0,5-6,6 мг·екв/дм³, магній – 10-80 мг/дм³, фтор – 0,7-1,5 мг/дм³) [1,197-206; 3,58-90; 5,104-110].

Якість питної води при децентралізованому водопостачанні в Україні до 2010 р. визначалася ДержСанПіН “Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання”, затвердженими наказом МОЗ України № 384 від 23.12.1996 р., за мікробіологічними показниками (ЗМЧ ≤100 куо/дм³ води, індекс БГКП ≤10 куо/дм³, число коліфагів – відсутність, буо/дм³, інші патогенні та умовно патогенні мікроорганізми, віруси, патогенні найпростіші, яйця гельмінтів – відсутність), фізико-хімічним складом і властивостями (каламутність ≤2 мг/дм³, колірність ≤20^о; запах при 20^оС і при нагріванні до 60^оС, смак і присмак при 20^оС ≤3 ПР; сухий залишок ≤1500 мг/дм³; вміст аміаку ≤2,2 мг/дм³, нітритів ≤3,3 мг/дм³, нітратів ≤45 мг/дм³, хлоридів ≤350 мг/дм³, сульфатів ≤500 мг/дм³, фтору ≤1,5 мг/дм³; загальна жорсткість ≤10 мг·екв/дм³, окиснюваність ≤5 мг/дм³; відсутність ознак органічного забруднення господарсько-фекальними стічними водами – зростання вмісту аміаку, нітритів, хлоридів як показників свіжого органічного забруднення, окиснюваності, а також ознак забруднення промисловими стічними водами, відходами та викидами, змивом з території, добривами, пестицидами тощо) [1,206-207; 3,177-178; 5,110].

У 2010 р. набули чинності Державні санітарні правила та норми “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, затверджені наказом МОЗ України № 400 від 12.05.2010 р. (ДСанПіН 2.2.4-171-10) [7], згідно з якими гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води проводять за показниками епідемічної безпеки (мікробіологічними, паразитологічними) (табл. 1), санітарно-хімічними (органолептичними, фізико-хімічними, санітарно-токсикологічними) (табл. 2), радіаційними показниками (табл. 3) та показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу води (табл. 4).

Чинний документ відрізняється від своїх попередників наступними особливостями:

- в одному документі зосереджені диференційовані гігієнічні вимоги до води з водогонів, колодязів і каптажів джерел, бюветів і пунктів розливу, а також фасованої води,

Таблиця 1. Показники епідемічної безпеки питної води

N з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи для питної води
			водопровідної, з пунктів розливу та бюветів	з колодязів та каптажів джерел	фасованої
1. Мікробіологічні показники
1	Загальне мікробне число при t 37°C*	КУО/см3	≤100	не визначається	≤20
2	Загальне мікробне число при t 22°C*	КУО/см3	не визначається	не визначається	≤100
3	Загальні коліформи*	КУО/100 см3	відсутність	≤1	відсутність
4	E. coli*	КУО/100 см3	відсутність	відсутність	відсутність
5	Ентерококи*	КУО/100 см3	відсутність	не визначається	відсутність
6	Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa)	КУО/100 см3	не визначається	не визначається	відсутність
7	Патогенні ентеробактерії	наявність в дм3	відсутність	відсутність	відсутність
8	Коліфаги**	БУО/дм3	відсутність	відсутність	відсутність
9	Ентеровіруси, аденовіруси, антигени ротавірусів, реовірусів, вірусу гепатиту А та інші	наявність в 10 дм3	відсутність	відсутність	відсутність
2. Паразитологічні показники
10	Патогенні кишкові найпростіші: ооцисти криптоспоридій, ізоспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші	клітини, цисти в 50 дм3	відсутність	відсутність	відсутність
11	Кишкові гельмінти	клітини, яйця, личинки в 50 дм3	відсутність	відсутність	відсутність

Примітки. Показник визначають у воді водогонів з підземних і поверхневих джерел*, визначають додатково у воді водогонів з поверхневих джерел у місцях її надходження в розподільну мережу, а також у грунтових водах**. У разі виявлення у воді підземних джерел загальних коліформ, E. coli чи ентерококів, у воді поверхневих джерел – загальних коліформ, E. coli, ентерококів чи коліфагів проводять їх визначення в повторно відібраних пробах. За наявності відхилень від встановлених нормативів у повторно відібраних пробах протягом 12 год розпочинають дослідження на наявність у воді підземних джерел коліфагів і збудників інфекційних захворювань бактеріальної етіології, поверхневих джерел – збудників інфекційних захворювань бактеріальної та вірусної етіології. У разі виявлення у воді підземних джерел коліфагів проводять дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань вірусної етіології. Паразитологічні показники визначають у питній воді поверхневих і підземних (грунтові води) джерел питного водопостачання.

Таблиця 2. Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води

N з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи для питної води
			водопровідної	з колодязів та каптажів джерел	фасованої, з пунктів розливу та бюветів
1. Органолептичні показники
1	Запах: при t 20°C  при t 60°C	бали	≤2 ≤2	≤3 ≤3	≤0 (≤24) ≤1 (≤24)
2	Забарвленість	градуси	≤20 (≤351)	≤35	≤10 (≤204)
3	Каламутність	НОК (1 НОК = 0,58 мг/дм3)	≤1 (≤3,51); ≤2,6 (≤3,51) – для підземних вододжерел	≤3,5	≤0,5 (≤14)
4	Смак та присмак	бали	≤2	≤3	≤0 (≤24)
2. Фізико-хімічні показники
5	Водневий показник	одиниці pH	6,5-8,5	6,5-8,5	6,5-8,5 (≥ 4,55)
6	Діоксид вуглецю	%	не визначається	не визначається	0,2-0,3 – слабо-, 0,31-0,4 – середньо-, 0,41-0,6 – сильно-газована
7	Залізо загальне	мг/дм3	≤0,2 (11)	≤1	≤0,2
8	Загальна жорсткість	ммоль/дм3	≤7 (≤101)	≤10	≤7
9	Загальна лужність	ммоль/дм3	не визначається	не визначається	≤6,5
10	Загальний органічний вуглець	мг/дм3	≤812	не визначається	≤3
11	Йод	мкг/дм3	не визначається	не визначається	≤50
12	Кальцій	мг/дм3	не визначається	не визначається	≤130
13	Магній	мг/дм3	не визначається	не визначається	≤80
14	Марганець	мг/дм3	≤0,05 (≤0,51)	≤0,5	≤0,05
15	Мідь	мг/дм3	≤1	не визначається	≤1
16	Нафтопродукти	мг/дм3	≤0,1	не визначається	<0,01
17	Перманганатна окиснюваність	мг/дм3	≤5	≤5	≤2 (≤54)
18	Поверхневоактивні речовини аніонні	мг/дм3	≤0,5	не визначається	<0,05
19	Поліфосфати (за PO43-)	мг/дм3	≤3,5	не визначається	≤0,6 (≤3,54)
20	Сульфати	мг/дм3	≤250 (≤5001)	≤500	≤250
21	Сухий залишок	мг/дм3	≤1000 (≤15001)	≤1500	≤1000
22	Феноли леткі	мг/дм3	≤0,001	не визначається	<0,0005
23	Хлор залишковий вільний	мг/дм3	≤0,5	≤0,5	<0,05
24	Хлор залишковий зв’язаний	мг/дм3	≤1,2	≤1,2	<0,05
25	Хлориди	мг/дм3	≤250 (≤3501)	≤350	≤250
26	Хлорфеноли	мг/дм3	≤0,0003	не визначається	≤0,0003
27	Цинк	мг/дм3	≤1	не визначається	≤1
3. Санітарно-токсикологічні показники
28	Алюміній**	мг/дм3	≤0,2 (≤0,52)	не визначається	≤0,1
29	Амоній	мг/дм3	≤0,5 (≤2,61)	≤2,6	≤0,1 (≤0,54)
30	Бенз(а)пірен*	мкг/дм3	≤0,005	не визначається	<0,002
31	Берилій*	мг/дм3	≤0,0002	не визначається	≤0,0002
32	Бор**	мг/дм3	≤0,5	не визначається	≤0,5
33	Бензол**	мг/дм3	≤0,001	не визначається	≤0,001
34	Дибромхлорметан**	мкг/дм3	≤10	не визначається	≤1
35	1,2-дихлоретан**	мкг/дм3	≤3	не визначається	≤0,3
36	Діоксид хлору	мг/дм3	≤0,1	не визначається	не визначається
37	Кадмій**	мг/дм3	≤0,001	не визначається	≤0,001
38	Кобальт**	мг/дм3	≤0,1	не визначається	≤0,1
39	Кремній**	мг/дм3	≤10	не визначається	≤10
40	Миш’як**	мг/дм3	≤0,01	не визначається	≤0,01
41	Молібден**	мг/дм3	≤0,07	не визначається	≤0,07
42	Натрій**	мг/дм3	≤200	не визначається	≤200
43	Нікель	мг/дм3	≤0,02	не визначається	≤0,02
44	Нітрати (за NO3)	мг/дм3	≤50	≤50	≤10 (≤504)
45	Нітрити**	мг/дм3	≤0,5 (≤0,13)	≤3,3	≤0,5 (≤0,17)
46	Озон залишковий	мг/дм3	0,1-0,3	не визначається	не визначається
47	Пестициди8, 9	мг/дм3	≤0,0001	не визначається	≤0,0001
48	Пестициди8, 10 (сума)	мг/дм3	≤0,0005	не визначається	≤0,0005
49	Поліакриламід** залишковий	мг/дм3	≤2	не визначається	<0,2
50	Ртуть*	мг/дм3	≤0,0005	не визначається	≤0,0005
51	Свинець**	мг/дм3	≤0,01	не визначається	≤0,01
52	Селен**	мг/дм3	≤0,01	не визначається	≤0,01
53	Срібло**	мг/дм3	не визначається	не визначається	≤0,025
54	Стронцій**	мг/дм3	≤7,0	не визначається	≤7,0
55	Сурма**	мг/дм3	≤0,005	не визначається	≤0,005
56	Тетрахлорвуглець**	мкг/дм3	≤2	не визначається	≤0,2
57	Тригалогенметани11 (сума)	мг/дм3	≤0,1	не визначається	≤0,1
58	Трихлоретилен** і тетрахлоретилен**(сума)	мкг/дм3	≤10	не визначається	≤1
59	Формальдегід**	мг/дм3	≤0,05	не визначається	≤0,05
60	Фториди**	мг/дм3	для кліматичних зон: IV ≤0,7; III ≤1,2; II ≤1,5	≤1,5	≤1,56 для кліматичних зон: IV ≤0,7; III ≤1,2; II ≤1,5
61	Хлорити	мг/дм3	≤0,2	не визначається	не визначається
62	Хлороформ**	мкг/дм3	≤60	не визначається	≤6
63	Хром загальний	мг/дм3	≤0,05	не визначається	≤0,05
64	Ціаніди**	мг/дм3	≤0,05	не визначається	≤0,05

Примітки. ¹ В окремих випадках за погодженням з СЕС; ² у воді, обробленій алюмінійвмісними реагентами; ³ у обробленій воді; ⁴ у воді фасованій газованій, воді з пунктів розливу та бюветів; ⁵ у газованій воді; ⁶ виключно у питній воді фасованій, у воді з пунктів розливу та бюветів за кліматичними зонами; ⁷ у негазованій воді; ⁸ перелік пестицидів (інсектициди, гербіциди, фунгіциди, нематоциди, акарициди, альгіциди, родентициди, слімициди, споріднені продукти, зокрема регулятори росту, а також їх метаболіти, продукти реакції та розпаду), що визначають у воді, встановлюється в кожному конкретному випадку і повинен включати тільки ті пестициди, які можуть знаходитись у вододжерелі; ⁹ норматив для кожного пестициду, за наявності в алдрину, діелдрину, гептахлориду та гептахлорепоксиду їх вміст у воді повинен становити ≤0,00003 мг/дм³ для кожного з них; ¹⁰ суму пестицидів визначають як суму концентрацій кожного пестициду; ¹¹ суму тригалогенметанів визначають як суму концентрацій хлороформу, бромоформу, дибромхлорметану та бромдихлорметану; ¹² не визначають на підприємствах питного водопостачання з об’ємом виробництва води менше 10000 м³/добу.

* Речовини I класу небезпеки; ** речовини II класу небезпеки.

У воді з водогонів визначають: хлороформ, дибромхлорметан, тригалогенметани, 1,2-дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен, тетрахлоретилен (сума) у воді поверхневих джерел; хлор залишковий вільний і зв’язаний, озон, поліакриламід у разі застосування відповідних реагентів; формальдегід у разі озонування; діоксид хлору та хлорити у разі обробки діоксидом хлору. У воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів визначають: хлороформ, дибромхлорметан, тригалогенметани, 1,2-дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен, тетрахлоретилен (сума) у разі хлорування або використання хлорованої вихідної води; формальдегід у разі озонування або використання озонованої вихідної води; срібло та діоксид вуглецю у разі застосування відповідних реагентів; поліакриламід у разі використання водогінної води з поверхневого джерела. Загальний органічний вуглець можна визначати замість перманганатної окиснюваності.

Вміст у питній воді шкідливих речовин, не зазначених у ДержСанПіН, не повинен перевищувати їх ГДК, визначених Санитарными правилами и нормами охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН № 4630-88. За наявності у питній воді декількох речовин з однаковою лімітувальною ознакою шкідливості, що належать до I та II класів небезпеки, сума відношень концентрацій кожної з речовин (C₁, C₂, C_n) до відповідної ГДК не повинна перевищувати одиницю: C₁ / ГДК₁ + C₂ / ГДК₂ + C_n / ГДК_n ≤ 1.

У разі знезараження води діоксидом хлору доза його, що вводиться у воду в період благополучної санітарно-епідемічної ситуації, не повинна перевищувати 0,5 мг/дм³, вміст залишкового діоксиду хлору після 30 хв контакту має бути не менше 0,1 мг/дм³, концентрація хлоритів – не більше 0,2 мг/дм³.

Таблиця 3. Показники радіаційної безпеки питної води

N з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи
1	Сумарна α-активність	Бк/дм3	≤0,1
2	Сумарна β-активність	Бк/дм3	≤1
3	Сумарна активність природної суміші ізотопів U	Бк/дм3	≤1
4	Питома активність 226Ra	Бк/дм3	≤1
5	Питома активність 228Ra	Бк/дм3	≤1
6	Питома активність 222Rn	Бк/дм3	≤100
7	Питома активність 137Cs	Бк/дм3	≤2
8	Питома активність 90Sr	Бк/дм3	≤2

Примітка. Під час гігієнічної оцінки радіаційної безпечності води у місцях водозаборів поверхневих і підземних вододжерел попередньо визначають сумарну α- і β-активність. У разі перевищення α-активності у воді підземних джерел визначають сумарну активність природної суміші ізотопів урану (U), а також питомі активності радію (²²⁶Ra, ²²⁸Ra) та радону (²²²Rn), у разі перевищення сумарної β-активності у воді поверхневих і підземних джерел – питомі активності цезію (¹³⁷Cs) та стронцію (⁹⁰Sr).

Таблиця 4. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води

N з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи
1	Загальна жорсткість	ммоль/дм3	1,5-7,0
2	Загальна лужність	ммоль/дм3	0,5-6,5
3	Йод	мкг/дм3	20-30
4	Калій	мг/дм3	2-20
5	Кальцій	мг/дм3	25-75
6	Магній	мг/дм3	10-50
7	Натрій	мг/дм3	2-20
8	Сухий залишок	мг/дм3	200-500
9	Фториди	мг/дм3	0,7-1,2

Примітка. Під час вибору вододжерела та технології водопідготовки у разі будівництва чи реконструкції підприємства питного водопостачання перевагу надають джерелам і технологіям, що забезпечать виробництво води з оптимальним вмістом мінеральних речовин.

причому для води бюветів, пунктів розливу та фасованої води вони встановлені вперше;

- до показників епідемічної безпеки води замість індексів БГКП і фекальних коліформ уведено показники вмісту E. coli та загальних коліформ у 100 см³ води, а також вперше регламентовано вміст ентерококів, синьогнійної палички, ентеровірусів, аденовірусів, антигенів ротавірусів, реовірусів і вірусу гепатиту А;

- встановлені більш жорсткі вимоги до паразитологічних показників (патогенні кишкові найпростіші та гельмінта мають бути відсутні у 50 дм³ води);

- токсикологічні й органолептичні (колишні фізико-органолептичні) показники разом з групою фізико-хімічних показників (колишніх хіміко-органолептичних показників з лімітувальною органолептичною ознакою шкідливості) об’єднані у групу санітарно-хімічних показників безпечності та якості води;

- відновлено нормування запаху при 20 і 60^оС, а також смаку та присмаку води за пятибальною шкалою (1 бал – виявляє лише досвідчений лаборант; 2 бали – відчуває споживач, якщо привернути його увагу; 3 бали – легко зауважує споживач; 4 бали – змушує споживача утримуватися від пиття; 5 балів – вода не придатна до вживання), вмісту поліфосфатів, як це передбачалося ГОСТ 2874-82; замість терміна “колірність” застосовано термін “забарвленість”; збільшено норму каламутності при централізованому і децентралізованому водопостачанні, загального органічного вуглецю та перманганатної окиснюваності; зменшено вміст заліза, марганцю та встановлено їх граничні рівні, які можуть погоджувати СЕС, а також зменшено норму цинку порівняно з ГОСТ 2874-82; уведено нормативи на нафтопродукти, поверхнево активні речовини, леткі феноли;

- уперше у питній воді запроваджено нормативи амонію, бенз(а)пірену, бору, бензолу, 1,2-дихлоретану, діоксиду хлору, кадмію, кобальту, кремнію, нітритів (при централізованому водопостачанні), окремих пестицидів, ртуті, сурми, трихлор- і тетрахлоретилену, формальдегіду, хлоритів, хрому, ціанідів; відновлено нормування берилію, молібдену (норму останнього зменшено), поліакриламіду, стронцію, фтору (для різних кліматичних зон); зменшено вміст нікелю; збільшено вміст нітратів, пестицидів (сума), селену; усунено норматив барію;

- групу показників радіаційної безпеки води доповнено нормами сумарної активності природної суміші ізотопів U і питомої активності окремих радіонуклідів;

- групу показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води доповнено нормами йоду, натрію, калію, кальцію, сухого залишку; зменшено верхню межу вмісту фтору за цією ознакою.

Тема 3. Методика гігієнічної оцінки умов перебування хворих у лікувально-профілактичних закладах і протирадіаційного захисту при роботі із закритими та відкритими джерелами іонізуючого випромінювання. Методика організації моніторингу за здоров’ям дітей, які проживають на радіаційно забрудненій території. Гігієнічне забезпечення воєнізованих формувань, рятувальних команд і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях.

Актуальність теми

Успішне вирішення основних завдань гігієни лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), спрямованих на створення належних умов перебування хворих і праці медичного персоналу, підвищення ефективності лікувального процесу та попередження випадків внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ), неможливе без дотримання гігієнічних вимог на етапах відведення земельної ділянки, проектування та будівництва нових і реконструкції діючих ЛПЗ, а також забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму ЛПЗ. Умови перебування хворих у ЛПЗ повинні виключати негативний вплив чинників лікарняного середовища та забезпечувати хворому повний гігієнічний, соматичний і психічний комфорт.

Охорона здоров’я є однією з галузей поширеного використання джерел іонізуючих випомінювань (ДІВ). За даними МОЗ України більше 80% ЛПЗ мають у своєму складі підрозділи, які застосовують ДІВ для променевої діагностики (рентгеноскопія, рентгенографія, флюорографія, комп’ютерна томографія), радіонуклідної діагностики in vivo та in vitro, дистанційної, контактної та внутрішньопорожнинної променевої терапії. За їх допомогою встановлюється 70-90% клінічних діагнозів. З метою мінімізації негативного впливу ДІВ на здоров’я персоналу та пацієнтів ЛПЗ постає необхідність, окрім детального обліку всіх доз опромінення, ретельного дотримання вимог радіаційної безпеки до розміщення, планування, санітарно-технічного та протирадіаційного обладнання, режимів експлуатації рентгенологічних і радіологічних відділень, умов праці й особистої гігієни медичного персоналу.

Формування променевого навантаження населення України останнім часом відбувається як за рахунок опромінення індустріальними, медичними та техногенно підсиленими джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), так і внаслідок потужного викиду радіонуклідів в атмосферу під час аварії на Чорнобильскій атомній електростанції (ЧАЕС), який призвів до забруднення грунтів, поверхневих водойм, грунтових вод, сільскогосподарських угідь на значній території країни і суттєво підвищив ризик розвитку віддалених стохастичних ефектів у населення. Організація та проведення комплексу санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на зменшення променевого навантаження населення України від різних ДІВ, залишатиметься актуальним у найближчій перспективі.

Останні десятиріччя характеризуються істотними збільшенням кількості надзвичайних ситуацій (НС) різного характеру. Під час ліквідації наслідків НС здійснюється комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, спрямованих на безпеку тимчасового розміщення, водопостачання та харчування аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення, збереження їх здоров’я та працездатності. Забезпечення ліквідаторів і населення у НС тимчасовим житлом досягається шляхом застосування різноманітних польових способів розміщення та сховищ, повноцінним харчуванням, доброякісними харчовими продуктами та готовою їжею – шляхом суворого контролю за умовами постачання, зберігання продуктів і приготування їжі, забезпечення їх необхідною кількістю доброякісної питної води – шляхом правильного вибору вододжерела, дотримання гігієнічних вимог до організації водопостачання, застосування адекватних методів очищення та знезаражування води.

Навчальні цілі

Знати гігієнічні вимоги до планування та забудови земельної ділянки ЛПЗ, внутрішнього планування та санітарно-технічного благоустрою (водопостачання, каналізування, опалення, вентиляції, освітлення) різних структурних підрозділів ЛПЗ; джерела, шляхи та фактори передачі, причини та наслідки, заходи профілактики ВЛІ, вимоги до санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму ЛПЗ, методи контролю за його дотриманням, принципи та способи застосування ультрафіолетового УФ-опромінювання для підвищення опірності організму та санації повітря і предметів у ЛПЗ; якісні та кількісні характеристики ІВ від нерадіонуклідних і радіонуклідних джерел, що застосовуються в медичній практиці, радіаційно-гігієнічні регламенти радіаційної безпеки персоналу та пацієнтів ЛПЗ, заходи протирадіаційного захисту та моніторингу опромінення персоналу, який контактує з ДІВ; джерела та закономірності формування променевого навантаження населення, гігієнічні регламенти раціаційної безпеки об’єктів довкілля та шляхи їх досягнення, гігієнічні регламенти проживання населення на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС; НС, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови проживання населення та праці аварійно-рятувальних формувань, основні принципи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення, санітарного нагляду за тимчасовим розміщенням, харчуванням і водопостачанням рятувальників і потерпілого населення за НС, принципи прогнозування медико-гігієнічних наслідків НС.

Вміти оцінити за проектними матеріалами планування ділянки ЛПЗ, внутрішнє планування та санітарний благоустрій різних відділень; організувати й оцінити санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим ЛПЗ, оцінити ризик виникнення ВЛІ, провести комплексне обстеження умов перебування хворих у ЛПЗ, дослідити їх за допомогою лабораторно-інструментальних методів, оцінити одержані результати й обгрунтувати профілактичні заходи;розробити заходи з їх профілактики, провести профілактичне УФ-опромінення пацієнтів, повітря та предметів; визначити й оцінити одержані персоналом і пацієнтами ЛПЗ дози ІВ; оцінити з позицій радіаційної безпеки планування, санітарно-технічне та протирадіаційне обладнання, режими експлуатації рентгенологічних і радіологічних відділень, умови праці й особистої гігієни медичного персоналу оцінити ефективність стаціонарних засобів захисту й індивідуального дозиметричного контролю, обгрунтувати заходи обмеження опромінення пацієнтів і персоналу; обгрунтувати заходи щодо обмеження рівнів опромінення населення; прогнозувати медико-гігієнічні наслідки впливу НС на особовий склад аварійно-рятувальних формувань і населення, оцінити умови їх тимчасового розташування у польових житлах і сховищах різного типу; здійснити санітарно-гігієнічний контроль за харчуванням і водопостачанням рятувальників і населення у НС, провести експертизу якості та безпечності харчової сировини, продуктів і готових страв, обрати джерело водопостачання та провести контроль за якістю водопідготовки з використанням табельних засобів, організувати та провести медико-профілактичні заходи при виникненні випадків аліментарних, інфекційних кишкових захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу і воду отруйними та радіоактивними речовинами, бактерійними засобами; оцінити ступінь радіаційного забруднення об’єктів довкілля та його можливі наслідки для здоров’я населення,

Базові знання, уміння та навики

Основи запобіжного санітарного нагляду, його етапи, методика читання будівельних креслень; системи забудови лікарень, основні гігієнічні вимоги до планування лікарняної ділянки, внутрішнього планування соматичних палатних відділень, палатних секцій і палат, санітарно-технічного благоустрою (водопостачання, видалення та знешкодження твердих і рідких відходів, опалення, вентиляції, освітлення) ЛПЗ [загальна гігієна]. ВЛІ, їх гігієнічне значення, джерела виникнення, механізми передачі, шляхи профілактики [загальна гігієна, епідеміологія]; гігієнічні вимоги до санітарно-протиепідемічного режиму ЛПЗ (санітарної обробки хворих, прибирання, провітрювання, заміни білизни, дотримання правил асептики і антисептики, стерилізації, дезінфекції, особистої гігієни хворих і персоналу); загальна методика поточного санітарного нагляду; методи санітарно-гігієнічного обстеження об’єкта; основні гігієнічні вимоги до місткості лікарняних палат, параметрів мікроклімату, повітряного середовища, освітлення, вентиляції, видалення та знешкодження твердих і рідких відходів [загальна гігієна]; гігієнічне значення УФ-випромінювання, його біогенна й абіогенна дія, методи дослідження інтенсивності, поняття про еритемну та профілактичну дози УФ-опромінення, гігієнічні регламенти профілактики УФ-недостатності, УФ-переопромінення, застосування УФ-променів для санації об’єктів довкілля [загальна гігієна]. ДІВ, що застосовуються в медичній практиці, їх якісні та кількісні характеристики; основні принципи радіаційної безпеки та їх забезпечення; радіаційна безпека та протирадіаційний захист персоналу та пацієнтів при застосуванні нерадіонуклідних і радіонуклідних джерел іонізуючих випромінювань в ЛПЗ; види контролю при роботі персоналу ЛПЗ з ДІВ [радіаційна медицина, загальна гігієна].

Будова речовини, поняття про радіоактивність, види ядерних перетворень, основний закон радіоактивного розпаду, класифікація та властивості ІВ, якісні та кількісні характеристики радіонуклідів і фотонного випромінювання, їх взаємодія з речовиною; методи та одиниці вимірювання доз і радіоактивності; фізичні основи радіаційного захисту; біологічна дія ІВ, основні види променевих уражень; категорії осіб, що опромінюються; гігієнічне регламентування радіаційного впливу на людину, групи раціаційно-гігієнічних регламентів; класифікація джерел ІВ, їх загальна радіаційно-гігієнічна характеристика; принципи та методи розрахунку захисту від ІВ [фізика, біологія, радіаційна медицина, загальна гігієна]. Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів і фотонного випромінювання; методи вимірювання радіоактивності об’єктів довкілля; біологічна дія ІВ, основні види променевих уражень; категорії осіб, що опромінюються; гігієнічне регламентування радіаційного впливу на людину, групи радіаційно-гігієнічних регламентів; класифікація ДІВ, їх загальна радіаційно-гігієнічна характеристика; принципи захисту від ІВ; класифікації радіаційних аварій та особливості аварії на ЧАЕС; особливості формування патології населення України у післяаварійний період [радіаційна медицина, загальна гігієна].

Поняття про аварії, катастрофи, НС, класифікація НС за причинами походження, рівні НС [медицина катастроф]; гігієнічні вимоги до планування та санітарного благоустрою земельних ділянок під польові житла, призначені для розміщення особового складу аварійно-рятувальних формувань і населення під час НС; гігієнічні вимоги до мікроклімату та хімічного складу повітря у польових житлах і фортифікаційних спорудах різного типу; гігієнічні вимоги до раціонального харчування, улаштування, обладнання та роботи харчоблоку; показники та методи оцінки повноцінності харчування за меню-розкладкою, якості основних продуктів харчування, санітарного стану об’єктів громадського харчування; фізіологічні норми харчування різних професійних і вікових груп населення; класифікація харчових отруєнь, заходи їх профілактики та методика розслідування випадків; організація та проведення гігієнічної експертизи продовольства у польових умовах за допомогою табельних засобів; вододжерела, їх порівняльна гігієнічна характеристика; методи відбору проб і аналізу води; показники якості питної води, методи її покращання; організація та проведення розвідки джерел водопостачання при НС; дослідження якості води у польових умовах за допомогою табельних засобів; методи та табельні засоби очищення, знезараження та знешкодження води в польових умовах [загальна гігієна].

Зміст теми

Основні законодавчі та нормативно-методичні документи, що регламентують умови розташування та планування ЛПЗ. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування земельної ділянки ЛПЗ, терапевтичного, хірургічного, дитячого, акушерського, інфекційного, приймального відділень, операційного блоку та поліклініки. Оцінка за ситуаційним і генеральним планами відповідності гігієнічним нормам розміщення та зонування території проектованих ЛПЗ з урахуванням оточуючих об’єктів і рози вітрів, відсотка забудови й озеленення ділянки, орієнтації будівель. Особливості збирання, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження твердих і рідких відходів інфекційних, хірургічних та інших відділень ЛПЗ. Оцінка за кресленнями поверхових планів і розрізів будівель відповідності гігієнічним нормам площі, кубатури, санітарного благоустрою лікарняних приміщень. Проблема ВЛІ в медицині, сучасні визначення поняття та погляди на причини поширення, структуру нозологічних форм ВЛІ. Принципи і заходи профілактики та локалізації ВЛІ в стаціонарах різного профілю. Засоби захисту персоналу ЛПЗ від ураження ВЛІ. Основи розслідування спалахів ВЛІ в ЛПЗ. Несприятливі чинники внутрішньолікарняного середовища різних підрозділів ЛПЗ. Основні гігієнічні вимоги до режимів експлуатації лікувальних, діагностичних, допоміжних і побутових приміщень лікарняного стаціонару та поліклініки. Гігієнічні норми мікроклімату, повітряного середовища, вентиляції, природного та штучного освітлення різних підрозділів ЛПЗ. Схема санітарно-гігієнічного обстеження лікарні.

Захворювання, пов’язані з дефіцитом і надлишком УФ-випромінювання. Використання природного та штучного УФ-випромінювання для первинної та вторинної профілактики хвороб. Штучні джерела ультрафіолетового випромінювання, їх гігієнічна характеристика.

ДІВ, що застосовуються в медичній практиці, їх якісні та кількісні характеристики. Способи застосування нерадіонуклідних і радіонуклідних ДІВ в ЛПЗ з діагностичною та лікувальною метою. Характеристика радіаційної небезпеки в рентгендіагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Структура радіологічного відділення лікарні. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту при проведенні дистанційної та контактної променевої терапії відкритими та закритими ДІВ. Вимоги до планування рентгенологічних і радіологічних відділень, їх санітарно-технічного та протирадіаційного обладнання, режимів експлуатації. Методи збирання та знешкодження радіоактивних відходів при роботі з відкритими ДІВ. Регламенти радіаційної безпеки персоналу ЛПЗ і пацієнтів. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів. Режими праці, особиста гігієна та пільги персоналу. Радіаційна безпека та протирадіаційний захист персоналу та пацієнтів при застосуванні нерадіонуклідних і радіонуклідних джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах. Природний радіаційний фон і його складові. Гігієнічна характеристика радіоактивного забруднення довкілля внаслідок аварій на ЧАЕС, характеристика основних дозоутворюючих радіонуклідів, шляхи забруднення ними об’єктів довкілля, радіаційні характеристики природного γ-фону, грунту, питної води, продуктів харчування, їх роль у формуванні променевого навантаження населення. Поняття про техногенно підсилені ДІВ, їх роль у формуванні променевого навантаження населення, критерії кількісної оцінки та гігієнічні регламенти. Моніторинг опромінення населення, його складові. Суть концепції проживання населення України на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Принципи та критерії зонування, правовий режим територій, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Гігієнічні аспекти побуту, харчування, праці та відпочинку населення, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Шляхи зниження доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення. Принципи радіозахисного харчування та заходи його реалізації. Гігієнічні регламенти опромінення аварійного персоналу та населення під час ліквідації наслідків радіаційної аварії.

Вплив на санітарно-гігієнічні умови проживання населення та праці аварійно-рятувальних формувань. Основні принципи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення, тимчасового розміщення потерпілого населення і рятувальників під час НС, принципи прогнозування медико-гігієнічних наслідків НС. Принципи та форми організації харчування та водопостачання рятувальних формувань і потерпілого населення під час НС. Вимоги до польових пунктів харчування, водопостачання та водорозбірних пунктів. Організація медико-санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням у НС. Методи контролю за повноцінністю харчування, якістю харчових продуктів і питної води, покращанням якості води. Організаційно-штатні формування та лабораторні засоби медичної служби для проведення експертизи продовольства та води у НС. Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи продовольства та води, варіанти експертних висновків. Методи профілактики аліментарних, інфекційних кишкових захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу та воду отруйними та радіоактивними речовинами, бактерійними засобами.

Література

Основна:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 34-50, 148-167, 474-535,591-641.

2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 207-239, 254-277.

3. Комунальна гігієна / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 615-657.

4. Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – Харків: Інститут монокристалів, 1999. – С. 40-232, 251-252, 325-369.

5. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 78-84, 333-446.

6. Гігієна та екологія: Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 “Загальна лікарська підготовка” / Б.А.Пластунов та ін. – Львів, 2011. – 263 с.

7. Перелік типових задач діяльності, умінь і практичних навиків до державного іспиту з гігієни для студентів VI курсів медичних факультетів фахового спрямування “Педіатрія”. – Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2012. – 20 с.

8. Медицина катастроф / За ред. І.В.Кочіна. – К.: Здоров’я, 2008. – С. 26-29, 61-114, 153-182, 186-188, 372-407, 470-475, 481-502.

9. Гігієна дітей і підлітків: Підручник / За ред. В.І.Берзіня. – К.: Асканія, 2008. – С. 285-296.

Додаткова:

10. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник / За ред. К.О.Пашка. – Тернопіль:Укрмедкнига, 2005. – С. 109-200, 207-235, 266-284.

11. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993. – 264 с.

12. Радіаційна гігієна: Підручник / За ред. В.Я.Уманського та С.Т.Омельчука. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – 72-79, 143 с.

13. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2.-10-2001.

14. Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров. СанПиН 5179-90.

15. Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах. Наказ МОЗ України № 234 від 10.05.2007 р.

16. Об улучшении медицинской помощи больным с гнойными хирургическими заболеваниями и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией. Приказ МЗ СССР № 720 от 31.07.1978 г.

17. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – К., 1997. – 121 с.

18. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (затв. наказом МОЗ України № 54 від 02.02.2005 р.). – К., 2005. – 83 с.

19. Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур. ДСанПіН 6.6.3-150-2007.

20. Гжегоцький М.Р., Федоренко В.І., Штабський Б.М. Нариси профілактичної медицини / За ред. Б.М.Штабського. – Львів: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. – С. 282-292.

21. Зербіно Д.Д., Гжегоцький М.Р. Екологічні катастрофи у світі та в Україні. – Львів: БаК, 2005. – 280 с.

22. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді. ГН 6.6.1.1-30-2006.

23. Закон України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 795-ХІІ від 28.02.1991 р.

24. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” № 15/98-ВР від 14.01.1998 р.

Контрольні питання

1. Системи забудови лікарень, їх порівняльна характеристика. Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті, площі, функціонального зонування, щільності забудови й озеленення лікарняної ділянки.

2. Гігієнічні вимоги до планування палатного відділення, палатної секції та палати для соматичних хворих дорослого та дитячого віку, боксованої секції, боксу, півбоксу і боксованої палати для інфекційних хворих, приймального, акушерсько-гінекологічного відділень, операційного блоку та поліклініки.

3. Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного благоустрою ЛПЗ (водопостачання, опалення, вентиляції, освітлення). Санітарно-гігієнічний режим ЛПЗ, його складові, гігієнічне значення. Гігієнічні вимоги до мікроклімату, хімічного та бактеріального складу повітря приміщень ЛПЗ, прання та заміни білизни, збирання, видалення та знешкодження рідких, твердих і специфічних відходів, що утворюються в ЛПЗ, особистої гігієни хворих.

4. ВЛІ, визначення поняття, джерела, збудники, шляхи та фактори передачі, основні принципи та заходи профілактики, організація санітарно-гігієнічного й епідеміологічного нагляду за розповсюдженням та основи розслідування спалахів ВЛІ. Санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим стаціонарів різного профілю. Ізоляційно-обмежувальні заходи профілактики ВЛІ. Заходи профілактики ВЛІ у персонала ЛПЗ, обов’язки персоналу щодо профілактики ВЛІ.

5. Захворювання, пов’язані з дефіцитом УФ-випромінювання. Симптоми “сонячного голодування” та способи його профілактики. Протипоказання до проведення первинної та вторинної УФ-профілактики.

6. Способи застосування ДІВ в медичній практиці. Характеристика радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту при проведенні рентгендіагностичних процедур, дистанційної променевої терапії, контактної променевої терапії закритими та відкритими радіонуклідними джерелами. Вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання та режиму експлуатації рентгенкабінету, блоку дистанційної променевої терапії. Радіаційний контроль у рентгенкабінетах і радіологічних відділеннях ЛПЗ.

7. Принципи гігієнічного нормування ІВ. Категорії осіб, що опромінюються. Групи раціаційно-гігієнічних регламентів. Ліміт дози як основний радіаційно-гігієнічний норматив, його нормативні значення для різних категорій опромінюваних осіб. Поняття про допустимі, контрольні та рекомендовані рівні опромінення.

8. Основні принципи радіаційної безпеки та їх забезпечення. Класифікація заходів протирадіаційного захисту працюючих з ДІВ. Моніторинг опромінення працюючих, його види. Заходи обмеження рівнів додаткового опромінення пацієнтів при проведенні рентгено-радіодіагностичних обстежень. Категорії пацієнтів, рекомендовані рівні їх опромінення.

9. Характеристика основних дозоутворюючих радіонуклідів, радіаційні характеристики природного γ-фону, грунту, питної води, продуктів харчування після аварії на ЧАЕС, їх роль у формуванні променевого навантаження населення. Принципи радіометричних досліджень та оцінки радіоактивності об’єктів довкілля.

10. Класифікації радіаційних аварій та особливості аварії на ЧАЕС. Гігієнічні регламенти опромінення аварійного персоналу та населення під час ліквідації наслідків радіаційної аварії.

11. Принципи та критерії зонування територій, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Гігієнічні аспекти побуту, харчування, праці та відпочинку населення, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Моніторинг опромінення та шляхи зниження зовнішнього і внутрішнього опромінення населення.

12. Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів під час НС. Основні санітарно-гігієнічні заходи у НС.

13. Види польового розміщення аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення у НС, несприятливі чинники проживання у польовому житлі. Гігієнічні вимоги до ділянки та планування табору.

14. Класифікація сховищ, вимоги до їх планування й обладнання, основні шкідливості, режими вентиляції, норми площі, кубатури, вмісту вуглекислого газу, мікроклімату.

15. Заходи захисту населення у НС хімічного, біологічного та радіаційного характеру. Умови раціонального харчування та методи гігієнічного контролю за його повноцінністю та безпечністю при НС.

16. Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи продовольства та варіанти експертних висновків. Показники, які характеризують свіжість, товарні якості харчових продуктів, ознаки їх псування, епідеміологічної та токсикологічної небезпеки.

17. Види водопостачання рятувальних формувань і потерпілого населення у НС.

Контрольні тести 2.172-298;4.1-59;7.1-20 [6].

Контрольні завдання

1. Заповнити таблицю властивостей випромінювань, генерованих медичними ДІВ [4, С. 180-181,43-46,49,51,55-56,135-143,150,179-208].

Джерело ІВ	Вид ІВ	Призна-чення	Властивості ІВ			Характеристика радіаційної небезпеки	Способи захисту
			Проникаюча здатність		Іонізуюча здатність
			у повітрі	у біологічній рідині

2. Заповнити зведену таблицю радіаційних характеристик процедурних рентгенологічних і радіологічних відділень ЛПЗ [1, С. 528-533;3, С. 179-208].

Процедурна	ДІВ	Характеристика радіаційної небезпеки	Заходи протирадіаційного захисту
			персоналу	пацієнтів	суміжних приміщень
рентгенкабінету
блоку дистанційної γ-терапії
блоку контактної променевої терапії закритими радіонуклідними джерелами
блоку контактної променевої терапії відкритими радіонуклідними джерелами

3. Скласти перелік способів організації харчування рятувальних формувань і потерпілого населення за умов НС [1, С. 612-614] і схему розгортання польового пункту харчування (продовольчого пункту).

4. Скласти перелік способів польового водопостачання за умов НС [1, С. 635-636] і схему розгортання польового пункту водопостачання.

5. Розв’язати ситуаційні задачі 4, 13, 15-18; опрацювати навики 3-8(І), 22-25(I), 7-14(ІІ), 27(ІІ) [7].