Практичне заняття
Підготовчий етап (15%)
І. Постановка навчальних цілей.
ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.
Основний етап (70%)
1. Скласти за даними ситуаційних задач гігієнічні висновки про відповідність гігієнічним вимогам розташування та планування земельних ділянок ЛПЗ, визначити тип забудови лікарні.
ЗадачаДля погодження з СЕС проектантом представлено генеральний план лікарні (рис. 1). Відсоток забудови становить 16%, озеленення – 65%.
|
150
м |
Рис. 1. Генеральний план лікарні на 150 ліжок. 1 – головний корпус (терапевтичне і хірургічне відділення) на 70 ліжок; 2 – поліклініка; 3 – акушерсько-гінекологічний корпус на 50 ліжок; 4 – інфекційний корпус на 30 ліжок; 5 – харчоблок; 6 – господарський корпус; 7 – патолого-анатомічний корпус. |
2. Запропонувати схему збирання, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження стічних вод і відходів [3, С. 305-307]:
а) хірургічного, інфекційного відділень ЛПЗ каналізованого населеного пункту;
б) інфекційного відділення лікарні у неканалізованому населеному пункті.
3. Оцінити за проектними матеріалами внутрішнє планування та санітарно-технічний благоустрій палатної секції й інфекційного відділення.
Задача 1.Для погодження з СЕС проектантом представлено поверховий план палатного відділення на 60 ліжок (рис. 2).
|
|
Рис. 2. Поверховий план палат-ної секції на 30 ліжок. 1 – палатна секція на 30 ліжок; 2 – загальні приміщення; 3 – палати на 4 ліжка; 4 – палати на 2 ліжка; 5 – палати на 1 ліжко; 6 – процедурна; 7 – клізмова; 8 – ванна; 9 – кабі-нет лікаря; 10 – приміщення денного перебування хворих; 11 – їдальня; 12 – буфетна; 13 – палата інтенсивної тера-пії; 14 – приміщення для кон-диціонерів. |
Задача 2.Для погодження з СЕС проектантом представлено поверховий план інфекційного відділення (рис. 3). Стічні води інфекційного відділення збираються в окремий нагромаджувач, звідки після механічного та біологічного очищення скидаються у водойму.
|
|
Рис. 3. Фасад і поверховий план інфекційного відділення на 8 ліжок. 1 – вестибюль; 2 – санпро-пускник персоналу; 3 – буфет-на; 4 – кабінет лікаря; 5 – приймально-оглядовий бокс площею 17 м2; 6 – бокс на 2 ліжка площею 27 м2; 7 – бокс на 1 ліжко площею 20 м2. |
4. Визначити за даними ситуаційних задач вміст мікроорганізмів у повітрі, ефективність його санації, оцінити санітарно-гігієнічний режим палат і можливості виникнення ВЛІ, обґрунтувати профілактичні заходи.
Задача 1.При поточному нагляді за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму в палаті для новонароджених пологового відділення проведено інструментально-лабораторне дослідження повітряного середовища за бактеріологічними показниками (загальне мікробне обсіменіння, золотистий стафілокок). Посів повітря проводили на тверде поживне середовище седиментаційно-аспіраційним методом, тривалість відбору проб – 5 хв, швидкість протягування повітря – 20 л/хв. Після інкубації в термостаті на чашці Петрі виросло 500 колоній, у тому числі 2 колонії – золотистий стафілокок.
Задача 2. Розрахувати ступінь і коефіцієнт ефективності санації повітря операційної лампою ЛБ-30, якщо апаратом Кротова до пробної санації з повітря висіяно 8000 мікроорганізмів/м3, після санації – 3800 мікроорганізмів/м3.
Задача 3.Вологе прибирання палати гнійного післяопераційного відділення здійснюється раз на добу із застосуванням 1% розчину хлораміну, провітрювання палати – чотири рази на добу, заміна білизни – раз на тиждень, а в разі забруднення її виділеннями з рани – негайно, гігієнічний душ хворі приймають раз на тиждень.
5. Скласти схему радіаційно-гігієнічних регламентів безпеки персоналу та пацієнтів ЛПЗ (регламентів першої та другої групи) [4, С. 114-121] та заходів протирадіаційного захисту працюючих з ДІВ [4, С. 147,154].
6. Скласти принципову схему зонування районів України, забруднених радіоактивними речовинами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та його критеріїв [2, С. 271-272], визначити за оціночними шкалами [2, С. 273-277] допустимі рівні радіоактивного забруднення води, харчових продуктів і раціонів харчування, атмосферного повітря та повітря виробничих приміщень у цих зонах. Запропонувати схему заходів оздоровлення дітей, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС [8, С. 285-295].
7. Розрахувати за даними ситуаційних задач кількість сухого хлорного вапна для знезараження води різними методами й оцінити ефективність знезараження, обґрунтувати заходи, спрямовані на підвищення ефективності знезараження води.
Задача Після повені у мешканців села, які користувалися водою з шахтних криниць, зареєстровано спалах кишкової інфекції. Фахівцями СЕС при розслідування причин виникнення вогнища інфекції було виявлено спорові форми збудників у воді криниць. Проведено гіперхлорування колодязної води об’ємним методом дозою 100,0 мг активного хлору на 1 дм3 води шляхом внесення 200 г 27% сухого хлорного вапна. Зруб колодязя циліндричний, діаметр перерізу – 0,5 м, висота стовпа води – 5 м.
8. Розрахувати необхідний об’єм вентиляції сховища та максимальний час перебування у ньому рятувальників [1, С. 604] за даними ситуаційних задач 4.1-4.2 [1, С. 592].
Заключний етап (15 %)
1. Контроль рівня засвоєння професійних умінь і навиків.
2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.
Тема 4. Методи організації моніторингу стану здоров’я дітей і підлітків. Комплексна оцінка індивідуального, популяційного здоров’я та фізичного розвитку дітей. Методика гігієнічного контролю за організацією навчально-виховного процесу у дошкільних навчальних закладах і загальноосвітніх школах. Шкільна зрілість, методи її вивчення.
Актуальність теми
Здоров’я дітей – інтегральний показник, який віддзеркалює вплив соціально-біологічних (спадковість, шкідливі звички батьків, патологія вагітності), соціально-гігієнічних (умови виховання та навчання, спосіб життя) і медико-організаційних чинників на організм, який росте і розвивається. До критеріїв комплексної оцінки індивідуального здоров’я дітей належать відсутність хронічних захворювань, функціональний стан основних систем і опірність організму, рівень досягнутого розвитку та його гармонійність. Популяційне здоров’я дітей оцінюють за демографічними показниками, показниками захворюваності, інвалідності та фізичного розвитку. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей є основою для удосконалення первинної медико-профілактичної допомоги дитячому населенню, усунення причин і зменшення ризику виникнення інфекційної та неінфекційної патології, зокрема екологічно зумовленої, підтримання резистентності шляхом гігієнічного виховання та навчання, формування навиків здорового способу життя, впровадження найновіших методів біологічної профілактики на доклінічному етапі розвитку захворювання.
Порушення умов перебування дітей у дошкільних закладах і школах (недоліки зонування й озеленення ділянки; планування, санітарно-технічного устаткування, повітряно-теплового режиму, освітлення приміщень), організації режиму дня (недостатня тривалість сну, прогулянок на свіжому повітрі, понаднормова тривалість виконання домашніх завдань, перегляду телепередач, низька фізична активність) і навчально-виховного процесу (надмірне навчальне навантаження, нераціональний розклад уроків, невідповідність меблів зростові дітей) погіршують функціональний стан дитячого організму, призводять до розвитку різних, зокрема, шкільних хвороб у дітей і потребують організації сімейними лікарями, шкільними та дільничними лікарями-педіатрами своєчасних медико-профілактичних заходів.
Навчальні цілі
Знати особливості впливу несприятливих чинників довкілля на здоров’я дітей, критерії комплексної оцінки індивідуального та популяційного здоров’я, методи дослідження й оцінки фізичного розвитку дітей і критерії їх розподілу на групи здоров’я; особливості та негативні наслідки впливу на здоров’я дітей і підлітків умов перебування та навчання у дитячих закладах, гігієнічні вимоги до їх планування, санітарно-технічного благоустрою й обладнання, організації режиму дня та навчально-виховного процесу, медичні та психофізіологічні критерії та методи оцінки готовності дитини до навчання.
Вміти провести комплексну оцінку фізичного розвитку індивідуума та дитячого колективу, розподілити дітей на групи здоров’я; оцінити планування земельної ділянки та приміщень дитячих закладів, їх повітряно-тепловий режим і освітлення, відповідність меблів зростові, розсаджування, режим дня дітей, навчально-виховний процес у дитячому закладі, готовність дітей до навчання.
Базові знання, уміння та навики
Поняття про індивідуальне та популяційне здоров’я, їх критерії й облікова документація, динаміка і тенденції показників здоров’я дітей в Україні і світі, методи визначення інтенсивних та екстенсивних медико-статистичних показників [соціальна медицина]; анатомо-фізіологічні особливості дітей різного віку, закономірності їх росту та розвитку, методи дослідження морфо-функціональних показників [біологія, нормальна анатомія, фізіологія, педіатрія, загальна гігієна]; фізичний розвиток як критерій здоров’я дітей і індикатор стану довкілля, методи дослідження стоматоскопічних, соматометричних, фізіометричних показників фізичного розвитку, визначення біологічного віку, складання віко-статевих стандартів фізичного та біологічного розвитку, оцінка фізичного розвитку за сигмальними відхиленнями від середньої арифметичної, шкалами регресії, комплексним і центильним методами, оцінка вірогідності змін фізичного розвитку, групи здоров’я дітей [загальна гігієна, педіатрія, соціальна медицина, ЛФК].
Гігієнічні вимоги до проектування та будівництва дитячих дошкільних установ і шкіл; гігієнічна оцінка шкільного класу (площа, обладнання, повітряно-тепловий режим, освітлення, методи їх дослідження), шкільних меблів (розміри та групи парт, маркування, розташування), розсаджування учнів в класі [загальна гігієна]; поняття про динамічний стереотип, фізіологічні основи працездатності, методи дослідження функціонального стану та працездатності дітей і підлітків [нормальна фізіологія, загальна гігієна, педіатрія]; гігієнічні вимоги до режиму дня дитини, навчально-виховного процесу, розкладу уроків, організації уроку; поняття про шкільну зрілість [загальна гігієна].
Зміст теми
Провідні соціально-біологічні, соціально-гігієнічні та медико-організаційні чинники, що впливають на здоров’я дітей, особливості впливу несприятливих чинників на дитячий організм. Сучасні методичні підходи до комплексного вивчення й оцінки стану здоров’я дітей, аналізу взаємозв’язку показників здоров’я з впливом чинників довкілля: моніторинг стану довкілля та здоров’я дитячого населення, порядок і періодичність комплексних медичних обстежень і диспансерних спостережень за станом здоров’я дітей. Фізичний розвиток як важливий критерій комплексної оцінки здоров’я дітей. Вплив чинників довкілля на процеси росту та розвитку дитячого організму. Акселерація та ретардація як протилежні тенденції динаміки фізичного розвитку дітей у сучасних умовах, їх зв’язок зі станом здоров’я. Принципи розподілу дітей на групи здоров’я. Роль оцінки рівня здоров’я в плануванні профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів, визначенні їх ефективності.
Особливості та негативні наслідки впливу на здоров’я дітей і підлітків умов перебування та навчання у дитячих закладах. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та санітарно-технічного благоустрою (водопостачання, каналізування, освітлення, вентиляції, опалення) приміщень дитячих закладів. Гігієнічні вимоги до конструкції та параметрів навчальних меблів, забезпечення оптимального положення тіла за столом. Методика оцінки режиму дня дітей і навчально-виховного процесу у дитячих закладах. Шляхи покращання організації навчально-виховного процесу та умов перебування учнів у навчальному закладі. Критерії готовності дитини до навчання у школі: морфогенетичні (стан здоров’я, фізіологічна зрілість, рівень фізичного розвитку, сформованість дрібної моторики, біологічний вік), психологічні (інтелектуальна, емоційно-вольова, мотиваційна готовність), соціальні (вербальна активність, комунікативність тощо).
Література
Основна:
1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 391-448.
2. Гігієна дітей і підлітків: Підручник / За ред. В.І.Берзіня. – К.: Асканія, 2008. – С. 21-122, 199-225, 245-255.
3. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 187-204, 210-241.
4. Гігієна та екологія: Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 “Загальна лікарська підготовка” / Б.А.Пластунов та ін. – Львів, 2011. – 263 с.
5. Перелік типових задач діяльності, умінь і практичних навиків до державного іспиту з гігієни для студентів VI курсів медичних факультетів фахового спрямування “Педіатрія”. – Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2012. – 20 с.
Додаткова:
6. Гигиена детей и подростков: Учебник / Под ред. В.Н.Кардашенко. – М.: Медицина, 1988. – С. 41-169, 304-438.
7. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков / В.И.Берзинь и др. – К.: Вища школа, 1989. – С. 20-127, 186-196, 231-242, 245-249, 253-261.
8. Медицина дитинства / За ред. П.С.Мощича. – К.: Здоров’я, 1994. – Т.1. – С. 68-107, 129-136, 146-147, 187-238.
9. Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. ДСанПіН 5.5.2.008-01.