Глава 9

Принцип диспозитивності у здійсненні права на утримання

може бути реалізований й шляхом специфічної відмови від

цього права. Принцип же диспозитивності у здійсненні права

власності дає можливість власникові укласти щодо належно-

го йому майна будь-які договори, не заборонені законом. От-

же, тому, хто має право на утримання, і тому, хто має відпо-

відний обов'язок, надається можливість визначити для себе

пріоритети.

Для того, хто має право на утримання, укладення такого

договору може бути вигідним, оскільки робить його власни-

ком нерухомості. Отже, замість права на аліменти, тривалість

якого наперед невідома, оскільки невідомо, скільки житиме

зобов'язана сторона і як довго вона буде спроможна надавати

утримання, особа одержує реальне матеріальне благо.

Наявність нерухомості, вартість якої, як правило, постійно

зростає, є запорукою матеріальної стабільності. Тому можна

вважати, що укладення договору про припинення права на

аліменти у зв'язку з набуттям права власності на нерухомість

може бути для носія цього права економічно вигідним.

Для особи, яка є носієм обов'язку по утриманню, укладен-

ня такого договору також є процедурно та морально виграш-

ним - щодо нього скасовується виконавчий лист про стяг-

нення аліментів.

3. При укладенні такого договору існують, однак, елементи

ризику. Для того, хто мав право на аліменти, таким ризиком

є знищення будинку, квартири в результаті обвалу, пожежі,

повені тощо. Для того, хто передав у власність нерухомість,

ризиком є відновлення працездатності дружини чи чоловіка,

які мали право на утримання, значне поліпшення їхнього ма-

теріального стану або різке погіршення власного матеріально-

го стану.

М. та Г., шлюб між якими було розірвано, уклали договір, за

яким у Г. як інваліда II групи припинилося право на утри-

мання у зв'язку з одержанням права власності на двокімнат-

ну квартиру. Через два місяці М., потрапивши в автомобіль-

ну катастрофу, став інвалідом І групи.

Ця обставина не може бути підставою для визнання дого-

вору недійсним. Якщо інвалідність М. наступила протягом

196

Стаття 89

одного року з часу розірвання шлюбу, то у Г. може виникну-

ти обов'язок по утриманню свого колишнього чоловіка за на-

явності підстав, визначених у статті 76 СК.

4. Предметом договору є насамперед нерухомість, тобто

будинок, квартира, земельна ділянка, будівля виробничого

призначення тощо. Не може бути предметом такого договору

рухоме майно, незважаючи на його цінність, зокрема автомо-

біль, вироби з дорогоцінних металів. Не виключено, що з ча-

сом, відповідно до вимог життя, коло предметів договору буде

законодавче розширене.

В даний час, коли можливість укладення договору про

припинення права на аліменти вперше дозволена законом,

звуження кола речей, які можуть бути передані носієм алі-

ментного обов'язку, є виправданим.

5. Крім нерухомості, за договором може бути передана од-

норазово відповідна грошова сума. У цьому разі можна гово-

рити про специфічну форму відступного.

Щоб уникнути обману з боку одного з подружжя, умовою

нотаріального посвідчення договору є попереднє внесення від-

повідної грошової суми на депозитний рахунок нотаріальної

контори.

6. У абзаці другому частини першої статті 89 СК визначена

форма договору, за яким передається нерухомість - письмо-

ва, з обов'язковим нотаріальним посвідченням та державною

реєстрацією. У цьому разі договір вважається укладеним з

моменту його державної реєстрації. З цього моменту припи-

няється право на аліменти однієї сторони і право власності на

нерухомість другої сторони.

Норму частини другої статті 89 СК слід тлумачити у тому

сенсі, що й в разі передачі грошової суми договір має бу-

ти посвідчений нотаріально. Отже, кожний договір про при-

пинення права на аліменти підлягає нотаріальному посвід-

ченню.

Якщо грошова сума передана другому з подружжя за пись-

мовим договором, який не посвідчений нотаріально, то такий

договір може бути визнаний дійсним судом відповідно до

норм Цивільного кодексу України.

197

РОЗДІЛ II