Глава 15

аліменти, а компенсація тому з батьків, з яким проживає ди-

тина, тих витрат на утримання дитини, які він поніс не лише

за себе, а й за другого з батьків.

Такий висновок має продовження: у разі смерті, наприк-

лад, матері, з якою проживала дитина, її право вимоги до бать-

ка входить до складу спадщини і може перейти до дитини як

спадкоємця.

Таким чином, існує правовий механізм, за допомогою яко-

го жодна обставина не зможе звільнити батька від погашення

заборгованості за аліментами.

З іншого боку, заборгованість за аліментами у разі смерті

батька входить як пасив до складу спадщини і підлягає пога-

шенню його спадкоємцями за рахунок наявних активів.

Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами, при-

судженими у частці від заробітку (доходу)

1. Заборгованість за аліментами, присудженими у част-

ці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактич-

ного заробітку (доходу), який платник аліментів одержу-

вав за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

2. Якщо платник аліментів не працював на час виник-

нення заборгованості, але працює на час визначення її

розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу),

який він одержує.

3. Якщо платник аліментів не працював на час виник-

нення заборгованості і не працює на час визначення її роз-

міру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної

плати працівника відповідної кваліфікації або неквалі-

фікованого працівника для даної місцевості.

4. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється

державним виконавцем, а у разі'спору - судом.

1. Визначення заборгованості за аліментами, які стягува-

лися у твердій грошовій сумі, труднощів не викликає, а тому

Сімейний кодекс України не містить щодо цього спеціальної

норми.

2. Стаття 195 СК стосується випадків, коли розмір алімен-

тів визначено у частці від заробітку (доходу), і передбачає три

можливі варіанти.

388

Стаття 196

Частина перша статті 195 СК встановлює порядок визна-

чення заборгованості, якщо платник аліментів працював на

час її виникнення. У цій ситуації розмір заборгованості ви-

значається відповідно до розміру фактичного його заробітку

(доходу).

3. Частина друга статті 195 СК стосується випадків, коли

платник аліментів не працював на час виникнення заборгова-

ності, але працює в момент визначення заборгованості. У цьо-

му разі заборгованість визначається відповідно до його тепе-

рішнього заробітку.

4. Найбільш складною є ситуація, коли платник аліментів

не працював і не працює. У цьому разі, якщо, наприклад,

платник аліментів має кваліфікацію інженера-геодезиста, за-

боргованість має визначатися із середньої заробітної плати ін-

женера-геодезиста. Якщо платник аліментів не має кваліфі-

кації, заборгованість належить визначати виходячи із заро-

бітної плати некваліфікованого працівника.

Величина середнього заробітку відповідного спеціаліста

або некваліфікованого працівника співвідноситься з певною

місцевістю (містом, областю), інформацію про яку на вимогу

суду має надати управління статистики.

5. Якщо платник аліментів не погоджується з розміром за-

боргованості, визначеним державним виконавцем, він має

право оскаржити його постанову до суду.

Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати алімен-

тів

1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зо-

бов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержу-

вач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у

розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за

кожен день прострочення.

2. Розмір неустойки може бути зменшений судом з ура-

хуванням матеріального та сімейного стану платника алі-

ментів.

3. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є

неповнолітнім.

389

РОЗДІЛ III