Глава 20

2. Опікун та піклувальник щодо дитини можуть бути

звільнені від своїх обов'язків за наявності загальних підстав,

передбачених Цивільним кодексом України.

Оскільки немає примусового призначення ні опікуна, ні

піклувальника, небажання їх виконувати надалі свої повно-

важення є підставою для звільнення кожного з них від цього.

3. Якщо, наприклад, у результаті контролю з боку органу

опіки та піклування виявиться, що опікун чи піклувальник

неналежне виконує свої обов'язки, він може бути звільнений

від своїх обов'язків.

Сімейний кодекс не передбачає відшкодування звільненим

опікуном чи піклувальником матеріальної або моральної шко-

ди підопічному за сам факт невиконання ним своїх обов'яз-

ків. Така шкода може бути ними відшкодована лише тоді, ко-

ли в результаті винної поведінки опікуна чи піклувальника

дитиною заподіяна шкода іншій особі.

4. У сім'ї, в яку була прийнята дитина, позбавлена батьків-

ського піклування, має панувати, як і у кожній сім'ї, де є ди-

тина, латмосфера щастя, любові і розумінняы (з преамбули до

Конвенції про права дитини). Якщо немає щастя у сім'ї, як-

що члени сім'ї не можуть порозумітися щодо будь-яких пи-

тань спільного життя, - це ще півбіди. Якщо дитину не люб-

лять, а вона це відчуває, перебування її у такій сім'ї буде

постійним травмуючим фактором для неї.

Нелюбов опікуна чи піклувальника до дитини, нелюбов ди-

тини до опікуна чи піклувальника можуть зумовити неможли-

вість здійснення опіки чи піклування. У цій ситуації може ви-

никнути проблема пошуку іншого опікуна чи піклувальника.

Глава 20. Патронат над дітьми

Стаття 252. Договір про патронат

1. За договором про патронат орган опіки та піклування

передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбав-

лена батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої

474

Стаття 252

особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною

повноліття, за плату.

1. Відновлення у нашому законодавстві інституту патрона-

ту не викликало спротиву.

У радянський період нашої історії інститут патронату був

започаткований постановою ЦВК і РНК РСФРР лПро поря-

док та умови передання вихованців дитячих будинків у се-

лянські сім'їы від 5 квітня 1926 р., а також постановою ЦВК і

РНК РСФРР лПро порядок і умови передання вихованців ди-

тячих будинків та інших неповнолітніх трудящим в містах та

робітничих селищахы від 28 травня 1928 р.

Інститут патронату в УРСР будувався на тих же засадах.

Постановою РНК УРСР від 11 червня 1940 р. було затвердже-

не Положення про порядок патронування дітей в колгоспах і

сім'ях трудящих1. На патронат бралися діти від п'яти місяців

до шістнадцяти років на підставі договору. Договори уклада-

лися з відділом охорони здоров'я, якщо дитина ще не досягла

чотирьох років, а щодо старших за віком дітей - із відділом

освіти.

2. Патронат запроваджується не для приниження ролі

інституту так званої лприйомної сім'їы чи дитячих будинків

сімейного типу. Патронат є альтернативною формою забезпе-

чення сімейним вихованням дитини, позбавленої батьківсь-

кого піклування. Життя дасть змогу перевірити соціальну

цінність цих правових інститутів.

3. Патронат має подібні риси з опікою та піклуванням, але

все ж патронат це не опіка і не піклування. Відносини по опіці

та піклуванню виникають на підставі рішення суду або рішення

органу державної виконавчої влади, а відносини патронату -

на підставі договору. Тому патронатний вихователь виконує

свої договірні обов'язки, в той час як опікун чи піклувальник

виконує повноваження, покладені на нього від імені держави,

на виконання конституційного обов'язку держави, сформульо-

ваного у частині третій статті 51 Конституції України.

Опікун є законним представником дитини у всіх правовід-

носинах. Патронатний вихователь є таким лише у сфері про-

СП Украинской ССР. - 1940. - № 15.

475

РОЗДІЛ IV