- •Глава 1. Основні положення.
- •Глава 1. Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2. Здійснення сімейних прав
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3. Загальні положення
- •Глава 4. Державна реєстрація шлюбу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5. Нздійснісгь шлюбу
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6. Особисті немайнові права
- •Глава 6
- •§ 2. Встановлення опіки та піклування
- •Глава 7. Право особистої приватної
- •Глава 7
- •§ 4. Припинення опіки (піклування)
- •Глава 8. Право спільної сумісної власності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9. Права та обов'язки подружжя
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10. Шлюбний договір
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 101
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •Глава 11. Припинення шлюбу
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12. Визначення походження дитини
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13. Особисп немайнові права
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 131
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14. Права батьків і дітей на майно
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 15
- •Глава 15. Обов'язок матері, батька
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15;
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16. Обов'язок батьків утримувати
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 17. Обов'язок повнолітніх дочки,
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18. Усиновлення
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18і
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •Глава 19. Опіка та піклування над дггьми
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •Глава 20. Патронат над дітьми
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 21. Особисті немайнові права
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22. Обов'язок по утриманню
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 1.Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод, система права
Глава 18
На усиновлення не може дати згоду дитина, яка в зв'язку з
віком, вадами фізичного чи психічного розвитку не усвідом-
лює ні самого факту усиновлення, ні його наслідків.
4. Якщо дитина проживає у прибраній сім'ї, називає тих,
хто бажає її усиновити, мамою, татом, це засвідчує її фактич-
не бажання юридичного закріплення своїх стосунків з ними.
Доведення цієї обставини (показання свідків, відео-, аудіоза-
писи тощо) виключає потребу запитувати згоду дитини на уси-
новлення.
Стаття 219. Усиновлення дитини без згоди батьків
1. Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків,
якщо вони:
1) невідомі;
2) визнані безвісно відсутніми;
3) визнані недієздатними;
4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка уси-
новлюється.
2. Усиновлення дитини може бути проведено без згоди
повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що во-
ни, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без по-
важних причин, не проявляють щодо неї батьківської тур-
боти та піклування, не виховують та не утримують її.
1. Стаття 219 СК містить перелік винятків із загального
правила про необхідність згоди батьків на усиновлення їхньої
дитини.
Так, якщо мати, батько дитини невідомі, тобто коли дити-
на була підкинута, знайдена або у разі, коли батьківство щодо
позашлюбної дитини не було визнано, питати згоду немає у
кого, а отже, усиновлення дитини може бути здійснено без
будь-яких пересторог.
Якщо мати, батько визнані безвісно відсутніми, не виклю-
чено, що вона, він кимось тримаються в неволі. Тому усинов-
лення їхньої дитини було б актом несправедливим.
Особа, визнана недієздатною, не усвідомлює значення сво-
їх дій, не може керувати ними, у зв'язку з цим не може особи-
сто виховувати дитину. Однак її обов'язок утримувати дитину
424
Стаття 220
не припиняється. Усиновлення дитини, батько якої визна-
ний недієздатним, позбавить його в майбутньому можливості
одержувати матеріальну допомогу від дитини. Ця обставина
мала би також враховуватися судом. Тому розгляд заяви про
усиновлення дитини, один з батьків якої визнаний недієздат-
ним, вимагатиме від суду особливої уваги, щоби його рішення
відповідало засадам справедливості, добросовісності та розум-
ності.
2. Позбавлення матері, батька батьківських прав щодо усіх
дітей або декого з них тягне за собою додаткові правові нас-
лідки, серед яких можливість усиновлення цих дітей без їх-
ньої згоди.
Закон не встановлює відповідного терміну для виправлен-
ня поведінки того, хто позбавлений батьківських прав. Тому
усиновлення без згоди матері, батька, позбавлених батьківсь-
ких прав, може бути проведене невідкладно.
3. Санкція, яка міститься у частині другій статті 219 СК,
може бути застосована лише до повнолітніх батьків. Оскільки
усиновлення без згоди таких матері або батька є видом юри-
дичної відповідальності, вона може бути застосована лише за
наявності вини. Факт протиправної, винуватої поведінки ма-
тері, батька, чию дитину бажає усиновити інша особа, має бу-
ти встановлений судом, відповідно до загальної процедури
встановлення фактів, що мають юридичне значення, але не
одночасно із розглядом судом заяви про усиновлення.
Стаття 220. Згода другого з подружжя на усиновлення дитини
1. На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна
письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.
2. Усиновлення дитини може бути проведене без згоди
другого з подружжя, якщо він визнаний безвісно відсут-
нім, недієздатним, а також за наявності інших обставин,
що мають істотне значення.
3. Усиновлення дитини провадиться без згоди другого з
подружжя у випадку, передбаченому статтею 120 цього
Кодексу.
1. Усиновлення дитини може бути проведене не лише
спільно дружиною і чоловіком, а й одним із подружжя.
425
РОЗДІЛ IV