Глава 13

врахувала того, що батько має права щодо дитини більш ваго-

мі, ніж ті, що має вона; напруга між нею та батьком дитини

не наближає її до внучки, а навпаки, віддаляє від неї.

У такій ситуації слід було затамувати душевний біль і ро-

бити все можливе для пристосування себе та дитини до нових

умов життя, надаючи батькові всіляку допомогу. Лише ми-

ром, а не протистоянням бабуся могла би зберегти за собою те

місце в житті внучки, яке вона займала і має право займати

надалі.

3. Життєву мудрість має проявити і той з батьків, який

проживав окремо від дитини.

Зміна місця проживання дитини, її оточення може бути сер-

йозною душевною травмою для дитини.

Щоби цього не сталося, потрібен певний період адаптації.

Дитина має готуватися до плавного переходу від одних умов

життя до інших.

Керуючись почуттям любові до дитини, це мали би робити

обидві сторони.

Як зазначалося, дитина має генетичну потребу проживати

зі своїми батьками. І тому, проживаючи, наприклад, з бабу-

сею, як би їй не було добре, вона все ж прагнутиме бути ближ-

че до батьків.

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьків-

ських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого

закладу охорони здоров'я без поважної причини і протя-

гом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського пік-

лування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихо-

ванню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини,

примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

330

Стаття 164

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських

прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини пер-

шої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських

прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення бать-

ківських прав виявить у діях батьків або одного з них оз-

наки злочину, він порушує кримінальну справу.

1. Стаття 164 СК передбачає позбавлення батьківських

прав, а не батьківства, як іноді можна почути. Батьківство

випливає із кровного споріднення, а тому ні відібрати, ні по-

збавити його неможливо.

Підстави для позбавлення батьківських прав подані вичерп-

но, хоча і з використанням понять лжорстокоы, лухиля-

ютьсяы, які належить оцінити суду. Тому жодні інші обстави-

ни, наприклад, ухилення матері чи батька від утримання ди-

тини, не можуть призвести до позбавлення батьківських

прав.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб за-

хисту прав та інтересів дитини. Тому у кожному випадку тре-

ба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини,

який має настати. Якщо такий результат не передбачається,

наприклад, якщо дитина є психічнохворою або інвалідом і не-

має надії на її усиновлення, позбавлення батьківських прав

не дасть дитині полегшення.

Оскільки батьківські права тривають до повноліття дити-

ни, позбавлення батьківських прав після його настання закон

не допускає.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за

протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна

вважати юридичною відповідальністю.

На відміну від статті 70 КпШС, яка допускала позбавлення

батьківських прав й неповнолітніх батьків, за статтею 164 СК

позбавлення батьківських прав неповнолітніх батьків можли-

ве лише у двох випадках, визначених пунктами 1 та 3 части-

ни першої статті 164 СК. У всіх інших випадках батьківських

прав може бути позбавлена лише повнолітня особа.

331

РОЗДІЛ III