Глава 6

во на особисту свободу виключає присилування до інтимних

відносин, материнства чи аборту.

У контексті права на материнство розглядається проблема

аборту, тобто штучного переривання вагітності.

Основи законодавства України про охорону здоров'я1 до-

зволяють проведення аборту протягом 12 тижнів вагітності

(стаття 50).

В останні роки повсюдно пропагується нове трактування

аборту, відповідно до якого аборт - це не просто припинення

прогресування в організмі жінки змін, викликаних розвит-

ком ембріону, а вбивство дитини, яка гине жахливою смертю

під скальпелем хірурга, а тому є великим гріхом, який жінці

доведеться спокутувати усе життя.

Визнання ембріону людиною, особою означає, що, даючи

згоду на аборт, жінка розпоряджається не своїм тілом, а ін-

шою людиною.

Відповідно до статті 4 Хартії прав сім'ї аборт є прямим по-

рушенням основного права людини на життя.

2. Оскільки право дружини на материнство може бути, за

нормальних обставин, реалізоване завдяки статевим стосун-

кам з її чоловіком, небажання чоловіка мати дитину або його

нездатність до зачаття дитини може спричинити розірвання

шлюбу.

3. Право на материнство може бути реалізоване багатьма

жінками завдяки розвитку медичної науки, зокрема зачаттю

дитини за межами організму жінки. Правове забезпечення

таких нових можливостей здійснюється статтею 123 СК.

4. За радянських часів попри певні законодавчі заборони

жінки масово працювали на хімічних та інших об'єктах, не-

безпечних для їхнього здоров'я та здоров'я потомства. Втрата

жінкою можливості мати дитину не вважалося трудовим ка-

ліцтвом. Настав час для вжиття різноманітних правових за-

ходів запобігання втрати жінками репродуктивної функції.

Відшкодування моральної шкоди - один з них. За допомо-

гою цієї норми власники підприємств будуть стимулюватися

до створення жінкам сприятливих та безпечних умов праці.

1 ВВР. - 1993. - № 4. - Ст. 19.

114

Стаття 50

Жінка може втратити здатність народити дитину у зв'язку

з виконанням конституційного обов'язку по захисту Вітчизни

(стаття 65 Конституції України). У цьому разі позов про від-

шкодування моральної шкоди мав би подаватися до Міністерст-

ва оборони України, допоки не буде визначено єдину держав-

ну інституцію, уповноважену бути відповідачем по всіх вимо-

гах до держави.

Якщо жінка втратила репродуктивну функцію при вико-

нанні своїх трудових, службових обов'язків, відповідальним

є відповідна юридична особа, суб'єкт трудового договору.

5. Якщо зЄвалтована жінка зробила аборт і в результаті

втратила здатність народити дитину, вона матиме право на

відшкодування моральної шкоди за двома підставами: як по-

терпіла від злочину і як жінка, позбавлена репродуктивної

функції.

6. Норма частини четвертої статті 49 СК містить законодав-

чу підказку щодо поведінки чоловіка в період вагітності дру-

жини. Вагітність - особливий період в житті дружини, який

вимагає встановлення для неї в сім'ї такого сприятливого ре-

жиму, який забезпечив би збереження здоров'я майбутньої

матері та дитини. І зробити це має насамперед чоловік.

7. Здійснення права на материнство пов'язане із цілою низ-

кою ризиків, найстрашнішим з яких є можливість материн-

ської смерті. Так, у 1999 р. на 10 тис. живонароджених дітей

в Україні було 26 смертей, у той час як в Австрії - 10, Анг-

лії - 9, Іспанії - 7, Швейцарії - 6. Це є наслідком загострен-

ня екологічної ситуації, зниженням доступності медичної допо-

моги, погіршенням загального стану здоров'я1.

Все це вимагає від держави вжиття надзвичайних заходів

порятунку нації.

Стаття 50. Право на батьківство

1. Чоловік має право на батьківство.

2. Відмова дружини від народження дитини або нездат-

ність її до народження дитини може бути причиною ро-

зірвання шлюбу.

Див.: Про становище сімей ми.