- •Глава 1. Основні положення.
- •Глава 1. Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2. Здійснення сімейних прав
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3. Загальні положення
- •Глава 4. Державна реєстрація шлюбу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5. Нздійснісгь шлюбу
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6. Особисті немайнові права
- •Глава 6
- •§ 2. Встановлення опіки та піклування
- •Глава 7. Право особистої приватної
- •Глава 7
- •§ 4. Припинення опіки (піклування)
- •Глава 8. Право спільної сумісної власності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9. Права та обов'язки подружжя
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10. Шлюбний договір
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 101
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •Глава 11. Припинення шлюбу
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12. Визначення походження дитини
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13. Особисп немайнові права
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 131
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14. Права батьків і дітей на майно
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 15
- •Глава 15. Обов'язок матері, батька
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15;
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16. Обов'язок батьків утримувати
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 17. Обов'язок повнолітніх дочки,
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18. Усиновлення
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18і
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •Глава 19. Опіка та піклування над дггьми
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •Глава 20. Патронат над дітьми
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 21. Особисті немайнові права
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22. Обов'язок по утриманню
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 1.Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод, система права
Глава 8
диться, адже тримання частки майна, належного другому з
подружжя, може викликати певні незручності.
Якщо спільне майно потребує утримання, зберігання, до-
гляду, то той із колишнього подружжя, який продовжує во-
лодіти та користуватися ним, має право вимагати від другого
відповідної компенсації понесених ним витрат, з урахуван-
ням тієї користі, яку він мав від його використання, або зажа-
дати забрати свою майнову частку в натурі.
Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при
поділі майна, що є об'єктом права спільної су-
місної власності подружжя
1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної су-
місної власності подружжя, частки майна дружини та чо-
ловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю
між ними або шлюбним договором.
2. При вирішенні спору про поділ майна суд може від-
ступити від засади рівності часток подружжя за обставин,
що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не
дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, зни-
щив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду
інтересам сім'ї.
3. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка
може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти,
а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що
розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для за-
безпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та ліку-
вання.
1. Хоча у праві спільної сумісної власності подружжя част-
ки кожного з них не виділені, дружина і чоловік мають пра-
во сподіватися на те, що у разі заявлення одним із них або
спадкоємцем вимоги про поділ частки кожного будуть рівни-
ми. лТобі - половина й мені - половинаы - такий закон по-
дружніх відносин, за допомогою якого утверджується справ-
жня рівність у відносинах між дружиною та чоловіком.
2. Частина перша статті 28 КпШС містила норму, за якою
у разі поділу майна, що е спільною сумісною власністю по-
дружжя, лїх частки визнаються рівнимиы. У частині першій
150
Стаття 70
статті 70 СК ця законодавча ідея сформульована точніше:
лчастки майна дружини та чоловіка є рівнимиы.
3. Законний режим рівності часток може бути змінений за
домовленістю сторін. Тобто дружина і чоловік, розділяючи
між собою спільне майно, мають право самі визначити як роз-
мір частки, так і те конкретне майно, яке буде належати кож-
ному з них. Можливість відступлення від засади рівності час-
ток може бути обумовлена ними у шлюбному договорі.
4. Відступлення від рівності часток означає зменшення част-
ки одного з подружжя і відповідно збільшення частки другого
з подружжя. У разі збільшення частки того з подружжя, з
ким проживає дитина, остання не стає власником зробленої
лнадбавкиы.
5. Суд може присудити одному з подружжя меншу частку
за обставин, що мають істотне значення. У частині другій
статті 70 СК подано приблизний перелік цих обставин, кожна
з яких пов'язана з протиправною поведінкою одного з по-
дружжя. Зменшення його частки у спільній сумісній власнос-
ті - це санкція за невиконання обов'язків як дружини чи
чоловіка, зокрема обов'язку дбати про матеріальне забезпе-
чення сім'ї, і, водночас, це санкція до одного з них як спів-
власника.
Якщо, наприклад, чоловік систематично витрачає свою
заробітну плату виключно для задоволення своїх інтересів,
майно, набуте за час шлюбу, все одно вважатиметься спіль-
ною сумісною власністю. Однак його частка, відповідно до йо-
го участі у придбанні майна, може бути мінімальною. Отже,
суть цієї правової санкції полягає у тому, що особа не одер-
жить того, що вона за звичайних обставин могла би одержа-
ти. Якщо один із подружжя зловживає алкоголем, суд може
взагалі відмовити у виділенні йому щонайменшої частки,
зваживши на шкоду матеріальним інтересам сім'ї, яка була
ним завдана.
Внаслідок порушення чоловіком правил дорожнього руху бу-
ло повністю знищено автомобіль, який був спільною суміс-
ною власністю подружжя. При поділі майна має бути врахо-
вана ця обставина і частка дружини відповідно збільшена.
151
РОЗДІЛ II