Глава 15

потреби дитини: придбання одягу, додаткове харчування,

лікування тощо.

Якщо ж ці кошти витрачаються не за цільовим призначен-

ням, платник аліментів має право пред'явити до суду позов

про припинення стягнення аліментів на ім'я матері дитини.

2. Відповідно до статті 245 СК адміністрація дитячого за-

кладу чи закладу охорони здоров'я здійснює щодо дитини,

яка в цьому закладі проживає, функції опікуна або піклу-

вальника. Тому адміністрація може пред'явити від імені ди-

тини позов до батьків про стягнення аліментів, якщо вони не

беруть участі в її утриманні.

3. Правило частини третьої статті 193 СК може бути засто-

соване тоді, коли аліменти, які сплачує батько дитини, вико-

ристовуються матір'ю дитини для власних потреб. Не зміню-

ючи розміру аліментів, суд має право постановити рішення

про стягнення аліментів не на ім'я матері, а на особистий ра-

хунок дитини в Державному ощадному банку України.

У першій редакції проекту Сімейного кодексу України було

передбачено накопичення аліментів на особистих рахунках

дітей в Національному банку України, з метою охорони вкла-

дених сум від можливого банкрутства банку. Однак ця ідея бу-

ла розкритикована, оскільки відкриття рахунків не відповіда-

ло Закону України лПро Національний банк Україниы.

4. Суд може поставити рішення про перераховування на

особистий рахунок дитини частини суми аліментів.

Стаття 194. Стягнення аліментів за минулий час та заборго-

ваності за аліментами

1. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим лис-

том за минулий час, але не більш як за три роки, що пере-

дували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

2. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до вико-

нання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком плат-

ника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордо-

ном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

3. Заборгованість за аліментами, які стягуються відпо-

відно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою

платника шляхом відрахувань з його заробітної плати,

386

Стаття 194

пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за

рішенням суду.

4. Заборгованість за аліментами стягується незалежно

від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передба-

ченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею

двадцяти трьох років.

5. Положення частин першої - третьої цієї статті, а та-

кож статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до

стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Ко-

дексом.

1. Йдеться про стягнення аліментів за виконавчим листом,

виданим на підставі рішення суду або на підставі виконавчого

напису нотаріуса.

У виконавчому листі зазначається календарна дата, з якої

належить примусово стягувати аліменти.

Якщо тривалий час виконавчий лист не пред'являвся до

виконання, аліменти можуть бути стягнуті державною вико-

навчою службою за минулий час, але не більш ніж за три ро-

ки. Цей трирічний строк називається виконавчою давністю.

За заявою матері дитини стягнення аліментів було припине-

но 10 липня 1997 р., виконавчий лист було одержано нею на

руки. І лише 1 грудня 2002 р. його було повторно пред'явле-

но до виконання. У цьому разі стягнення за виконавчим лис-

том буде проводитися з 1 грудня 1999 р.

2. У разі розшуку платника аліментів виконавча давність

не застосовується: кошти на утримання стягуються за весь

минулий час.

3. Якщо з того з батьків, хто проживає окремо від дитини,

аліменти стягуються на підставі його заяви, то заборгованість

за аліментами у зв'язку з несвоєчасною виплатою зарплати,

пенсії чи стипендії або відпусткою без збереження заробітної

плати погашається за місцем роботи, одержання пенсії чи

стипендії.

4. Досягнення дитиною повноліття чи двадцяти трьох ро-

ків (стаття 199 СК) не припиняє стягнення заборгованості за

аліментами. Однак грошові кошти, які надходитимуть після

Цих термінів, змінюють свій правовий режим: це вже не

25'3-шЯЯ7

РОЗДІЛ III