Глава 9

правового регулювання була викликана рішенням одного із

львівських районних судів по справі Т.

Т. сплачував аліменти на свою дружину С., яка переїхала до

Києва. Невдовзі їхній шлюб було розірвано. Оскільки ро-

зірвання шлюбу не є перешкодою для продовження стягнен-

ня аліментів, виконання рішення суду продовжувалося без

застережень.

Через рік Т. довідався, що С. вдруге вийшла заміж. Позов

Т. до колишньої дружини про звільнення від аліментного

обов'язку було задоволене, стягнення аліментів припинено

від дня набрання цим рішенням чинності.

Наявність у цьому рішенні кількох загальнотеоретичних

помилок була очевидною. За статтею 36 КпШС підставою для

припинення права на утримання було укладення одержува-

чем аліментів нового шлюбу. Отже, право колишньої дружи-

ни С. на утримання і обов'язок Т. по її утриманню припинив-

ся у день реєстрації лновогоы шлюбу автоматично. Однак суд

не звернув на це увагу.

Щоб запобігти повторенню таких помилок у абзаці другому

частини першої статті 82 СК наголошено на тому, що право на

утримання припиняється з моменту настання цих обставин.

Та обставина, що з одержувачем аліментів зареєстрований по-

вторний шлюб, перекладає обов'язок по його утриманню на

лновогоы чоловіка або дружину.

2. У частині другій статті 82 СК визначена юридична при-

рода грошових сум, які продовжували стягуватися з особи

після припинення її аліментного обов'язку.

Оскільки відпала правова підстава для стягнення, виплаче-

ні грошові суми - це вже не аліменти, а тому відповідно до

статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають повер-

ненню як такі, що одержані без достатньої правової підстави.

Ця норма покликана запобігти прихованню підстав для при-

пинення обов'язку по утриманню, а отже, стимулюватиме

осіб до добросовісності (частина дев'ята статті 7 СК).

3. До другої групи підстав для припинення права на алі-

менти віднесено:

1) поліпшення матеріального стану позивача, яке призвело

до зникнення у нього потреби у матеріальній допомозі;

184

Стаття 83

2) погіршення матеріального стану відповідача, що позба-

вило його можливості надавати утримання.

Кожна з цих обставин може бути предметом спору, а тому

має бути доведена заінтересованою стороною і встановлена су-

дом.

Якщо буде встановлено, наприклад, що позивачка отрима-

ла як спадщину 20 тис. грн., суд може визнати її такою, що

не потребує в даний час матеріальної допомоги.

У разі встановлення судом обставин, зазначених у частині

третій статті 82 СК, стягнення аліментів має припинитися у

день набрання чинності рішенням суду лпро припинення пра-

ва на утриманняы або лпро звільнення від обов'язку по утри-

маннюы. Кожне з цих формулювань є правильним: з припи-

ненням права припиняється відповідний обов'язок, звільнен-

ня від обов'язку означає припинення відповідного права.

4. Підставою для припинення права одного з подружжя на

утримання є й інші обставини, які визначені у цьому Кодексі.

Стаття 83. Позбавлення права на утримання або обмеження

його строком

1. Рішенням суду може бути позбавлено одного з по-

дружжя права на утримання або обмежено його строком,

якщо:

1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетри-

валий час;

2) непрацездатність того з подружжя, хто потребує ма-

теріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним

умисного злочину;

3) непрацездатність або тяжка хвороба того з подруж-

жя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована

від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у стано-

вище такого, що потребує матеріальної допомоги.

2. Положення цієї статті поширюються і на осіб, у яких

право на аліменти виникло після розірвання шлюбу.

1. На відміну від статті 82 СК, норма статті 83 СК стосуєть-

ся ситуацій, коли обставини, які спричинили виникнення

права на аліменти у одного з подружжя, продовжують існува-

185

РОЗДІЛ II