- •Глава 1. Основні положення.
- •Глава 1. Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2. Здійснення сімейних прав
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3. Загальні положення
- •Глава 4. Державна реєстрація шлюбу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5. Нздійснісгь шлюбу
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6. Особисті немайнові права
- •Глава 6
- •§ 2. Встановлення опіки та піклування
- •Глава 7. Право особистої приватної
- •Глава 7
- •§ 4. Припинення опіки (піклування)
- •Глава 8. Право спільної сумісної власності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9. Права та обов'язки подружжя
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10. Шлюбний договір
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 101
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •Глава 11. Припинення шлюбу
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12. Визначення походження дитини
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13. Особисп немайнові права
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 131
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14. Права батьків і дітей на майно
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 15
- •Глава 15. Обов'язок матері, батька
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15;
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16. Обов'язок батьків утримувати
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 17. Обов'язок повнолітніх дочки,
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18. Усиновлення
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18і
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •Глава 19. Опіка та піклування над дггьми
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •Глава 20. Патронат над дітьми
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 21. Особисті немайнові права
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22. Обов'язок по утриманню
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 1.Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод, система права
Глава 9. Права та обов'язки подружжя
ПО УТРИМАННЮ
Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання
1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати
один одного.
2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя,
який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги,
Див.: Документи католицької церкви про шлюб та сім'ю: Том І. -
Львів, 2002. - С. 249.
167
РОЗДІЛ II
Глава 9
за умови, що другий Із подружжя може надавати мате-
ріальну допомогу.
3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який
досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інва-
лідом І, II чи III групи.
4. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної
допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від вико-
ристання його майна, інші доходи не забезпечують йому
прожиткового мінімуму, встановленого законом.
5. Права на утримання не має той із подружжя, хто не-
гідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто
став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного
злочину, якщо це встановлено судом.
6. Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв'язку з
протиправною поведінкою другого з подружжя, має право
на утримання незалежно від права на відшкодування шко-
ди відповідно до Цивільного кодексу України.
1. Стабільність шлюбу значною мірою залежить від рівня
взаємної турботи з боку кожного з подружжя. З цієї незапереч-
ної істини починалася стаття 32 КпШС: лПодружжя повин-
но матеріально підтримувати одне одногоы. Дія цього обов'яз-
ку не пов'язувалася ні з віком, ні зі станом здоров'я чи
матеріальним станом, що робило його морально-етичним обо-
в'язком, внутрішнім поштовхом до дії. Однак за цим йшло ін-
ше, вже суто юридичне правило поведінки: лВ разі відмови в
такій підтримці той з подружжя, який є непрацездатним і по-
требує матеріальної допомоги,... має право по суду одержува-
ти утримання (аліменти)...ы
Неточність такого формулювання (лу разі відмови...ы) до-
зволила окремим вченим дійти висновку про те, що юридич-
ний обов'язок по утриманню виникає лише у разі невиконан-
ня морального обов'язку. Однак з цим не можна погодитися:
моральний обов'язок дружини, чоловіка матеріально підтри-
мувати одне одного виникає від першого дня шлюбу, а юридич-
ний обов'язок - лише від часу настання умов, визначених у
частині другій статті 75 СК.
2. Стаття 75 СК позбавлена цілого ряду неточностей, які
містилися у статті 32 КпШС, зокрема разючих недоліків зако-
нодавчої техніки. Одним з основних таких недоліків було ви-
168
__________________________Стаття 75
значення умов виникнення загального аліментного обов'язку
подружжя і спеціального аліментного обов'язку чоловіка що-
до вагітної дружини та дружини-матері в одному реченні, а
це викликало, у свою чергу, чимало непорозумінь.
3. У Сімейному кодексі у жодній статті не вжиті терміни
лаліментні праваы, лаліментні обов'язкиы. Вживаються лише
терміни лправо на утриманняы, лобов'язок по утриманнюы.
Термін лаліментиы1 як такий, що міцно увійшов у наше жит-
тя, не виключений із правничої лексики, але сфера його вико-
ристання значно звужена: вживається він лише стосовно си-
туації, коли втрачені нормальні сімейні відносини.
У Сімейному кодексі лаліментиы - це здебільшого грошо-
ва сума або продукти харчування, які особа має сплатити (пе-
редати) відповідно до рішення суду. Однак з теоретичної точ-
ки зору обов'язок по отриманню і аліментний обов'язок - ка-
тегорії тотожні за змістом.
4. У частині другій статті 75 СК визначені підстави виник-
нення права одного з подружжя на утримання.
Право на утримання має той з подружжя, хто є непраце-
здатним. Йдеться про непрацездатність за віком (55 років для
жінок, 60 - для чоловіків), а також про непрацездатність за
інвалідністю. Право на аліменти у інвалідів І та II груп ніко-
ли ніким не заперечувалося. Інваліди III групи були визнані
непрацездатними після тривалих наукових спорів та хитань
судової практики. У частині третій статті 75 СК законодавче
закріплено право на утримання цієї категорії інвалідів. Та об-
ставина, що у інвалідів III групи зберігся значний відсоток за-
гальної працездатності, є підставою для врахування її судом
при визначенні розміру аліментів.
При застосуванні статті 32 КпІПС проблемним було існу-
вання права на аліменти у зв'язку з тимчасовою непрацездат-
ністю. Зараз право на аліменти у зв'язку з хворобою закріпле-
но у статті 90 СК.
Той з подружжя, хто є неповнолітнім, має право на утри-
мання відповідно до принципу верховенства права, справед-
ливості та розумності.
лат. аіітепіит - їжа, харчі.
169
РОЗДІЛ II
