Глава 8

відтворення відповідного положення Закону України лПро

власністьы у Сімейному кодексі України. Тому відкрита, а не

завуальована (як це було зроблено у статті 19 Закону України

лПро власністьы) норма про те, що майно, набуте жінкою та

чоловіком, які проживають спільно, але без реєстрації шлю-

бу, є їхньою спільною сумісною власністю, не може сприйма-

тися як щось абсолютно нове і водночас як міна сповільненої

дії, закладена під інститутом шлюбу.

1. Після смерті дружини Б. почав жити однією сім'єю з М.

Реєстрація їхнього шлюбу постійно відкладалася, і так три-

вало 25 років. Своїх дітей у них не було, М. брала участь у

вихованні та утриманні дітей чоловіка.

Після смерті Б. діти почали пред'являти до М. претензії

про виселення її з будинку. За її відсутності з будинку були

вивезені усі цінні речі.

2. П. познайомилася з Д. випадково, невдовзі він запропо-

нував їй переїхати до нього.

Д. публічно представляв П. своєю дружиною. Жили вони

в достатку, хоча час від часу Д. нагадував їй, що живе вона

на лпташиних правахы, що лтут все моєы.

Якби Д. знав, що як член сім'ї П. має лсервітуты, тобто

право на безстрокове проживання у його помешканні, якби

він знав, що придбане за час спільного проживання майно є

спільною сумісною власністю, він обдумав би все наперед,

перш ніж розпочинати сімейне життя з особою, з якою він не

мав наміру одружуватися.

Надання права спільної сумісної власності на майно, нажи-

те у лцивільномуы шлюбі, зокрема поширення принципу рів-

ності часток і на того, хто через поважні причини не мав само-

стійного заробітку (доходу), є свідченням державної охорони

сім'ї, яка відповідно до статті 51 Конституції України не по-

в'язується з підставами її створення. Водночас це є своєрід-

ним захистом від духовного та матеріального визиску однієї

особи з боку другої.

Таке нововведення Сімейного кодексу України викликало

критику. З одного боку, представники старшого покоління

заперечували проти лцивільногоы шлюбу, оскільки, на їхню

думку, він сприятиме падінню моральності в суспільстві, з

іншого - представники молоді вважали, що така новела об-

межує їхню свободу, оскільки наближає майновий правовий

166

________________________________Стаття 75

статус лзаконногоы і лцивільногоы шлюбу і цим стимулює лю-

дей офіційно реєструвати свої відносини в органах РАЦСу.

Регулювання майнових відносин між фактичною дружи-

ною та чоловіком, закріплене у статті 74 СК, це не крок на-

зад, а навпаки - крок уперед, бо сприяє утвердженню добро-

совісності у відносинах між жінкою та чоловіком. При цьому

падіння моральності є наслідком саме відсутності правового

регулювання, що створює можливість одному паразитувати

за рахунок другого. Відповідно правило статті 74 СК не

можна вважати лпрямою атакою на інститут сім'їы1.

Запропоновані новели дійсно невидиме підштовхуватимуть

жінку та чоловіка до органів РАЦСу, оскільки майновий

правовий статус цих двох форм організації сімейного життя

є максимально наближеним. Єдиний більш-менш вагомий

плюс лцивільногоы шлюбу - лвзяв свою валізу і пішовы -

не має особливого значення, бо так може вчинити і кожен з

подружжя. А тим науковцям, які, захоплюючись Указом від

8 липня 1944 р. і лнабутим правовим досвідомы, з лподивомы

читають статтю 74 СК, слід порекомендувати прочитати стат-

тю 24 Конституції України, за якою жодна ознака не може

бути підставою для пільг та обмежень, та частину третю стат-

ті 51, в якій проголошена державна охорона сім'ї, без застере-

ження щодо підстав її створення. Як зазначають психологи,

лзніміть заборони і певне суспільне явище втратить свою при-

тягальну силуы. Стаття 74 заснована на цьому висновку.