Глава 8

же бути виселений з нього, оскільки як колишній член сім'ї

власника має особистий сервітут на проживання в будинку.

Власник може лише переселити його до іншої кімнати, вима-

гати плати за проживання, але не може позбавити його права

на житло.

10. Житловий будинок не може бути предметом поділу у

разі його самовільного будівництва, оскільки не є об'єктом

права власності до тих пір, поки це будівництво не буде лега-

лізоване.

11. Норма частини п'ятої статті 71 СК є відповіддю на чис-

ленні випадки несплати одному з подружжя грошової ком-

пенсації за частку у спільному майні взагалі або коли період

компенсування затягувався на роки.

Той, хто бажає одержати певне майно в натурі, повинен

внести відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду.

Якщо питання грошової компенсації виникне під час судово-

го засідання, розгляд справи має бути відкладений до внесен-

ня відповідної суми. Не виключено, що сторони можуть домо-

витися про відстрочення чи розстрочення внесення цієї гро-

шової суми або про заставу як спосіб забезпечення своєчасної

виплати грошової компенсації.

Стаття 72. Застосування позовної давності до вимог про по-

діл майна, що є об'єктом права спільної сумісної

власності подружжя

1. Позовна давність не застосовується до вимог про по-

діл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності

подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.

2. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірван-

ня шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюється від дня, коли один із

співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення

свого права власності.

1. Стаття 29 КпШС (у першій редакції) встановлювала

лдля захисту порушеного права відносно спільного майна по-

дружжяы трирічний строк позовної давності, який обчислю-

вався не з моменту припинення шлюбних відносин і не з мо-

_________________________________Стаття 72

менту розірвання шлюбу, а з моменту порушення права, що

могло статися як під час шлюбу, так і після його розірвання.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 1 вересня 1980 р.

ця норма була змінена: лдля вимоги про поділ майна, яке є

спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встано-

влюється трирічний строк позовної давностіы1.

2. Можливість застосування позовної давності до вимог про

поділ майна подружжя виписана у статті 72 СК більш точно і

повно. Незалежно від того, чи проживають дружина та чоло-

вік спільно, а також від порушення одним із подружжя май-

нових прав другого, позовна давність не розпочнеться доти,

поки шлюб між ними не розірвано. Тому першою умовою за-

стосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є

спільною сумісною власністю подружжя, є розірвання шлюбу.

3. Другою умовою застосування позовної давності є пору-

шення прав на майно одним із співвласників. У зв'язку з цим

позовна давність не розпочнеться, якщо після розірвання

шлюбу права того, хто залишив свою частку у спільному май-

ні за попереднім місцем проживання, не вимагаючи його по-

ділу, не будуть порушені колишньою дружиною або колишнім

чоловіком.

М. та Л. розлучилися ще у 1980 р. Переїхавши до Києва, Л.

не вимагав поділу майна, не цікавився його станом. І лише у

2003 р. Л. зажадав виділення йому із спільного майна бібліо-

теки та колекції картин, які протягом цих років залишалися

в будинку.

У цій ситуації позовна давність розпочнеться лише з мо-

менту, коли б М. відмовила колишньому чоловікові у виді-

ленні йому цих речей.

Якщо частка у спільному майні потребує утримання, збе-

рігання, догляду, той із колишнього подружжя, який продов-

жує володіти та користуватися цим майном, має право вима-

гати від другого відповідної матеріальної (грошової) компен-

сації понесених витрат, з урахуванням тієї користі, яку він

мав від користуванням ним, і (або) право зажадати від друго-

го з подружжя забрати свою частку.

1 ВВР. - 1980. - № 38. - Ст. 754.

РОЗДІЛ II