- •Глава 1. Основні положення.
- •Глава 1. Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2. Здійснення сімейних прав
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3. Загальні положення
- •Глава 4. Державна реєстрація шлюбу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5. Нздійснісгь шлюбу
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6. Особисті немайнові права
- •Глава 6
- •§ 2. Встановлення опіки та піклування
- •Глава 7. Право особистої приватної
- •Глава 7
- •§ 4. Припинення опіки (піклування)
- •Глава 8. Право спільної сумісної власності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9. Права та обов'язки подружжя
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10. Шлюбний договір
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 101
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •Глава 11. Припинення шлюбу
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12. Визначення походження дитини
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13. Особисп немайнові права
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 131
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14. Права батьків і дітей на майно
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 15
- •Глава 15. Обов'язок матері, батька
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15;
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16. Обов'язок батьків утримувати
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 17. Обов'язок повнолітніх дочки,
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18. Усиновлення
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18і
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •Глава 19. Опіка та піклування над дггьми
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •Глава 20. Патронат над дітьми
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 21. Особисті немайнові права
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22. Обов'язок по утриманню
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 1.Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод, система права
Глава 8
Якби автоаварія сталася не з вини чоловіка, а випадково,
подружжя як співвласники несли би спільний ризик випад-
кового знищення майна, а це значить, що у разі поділу май-
на вартість знищеного автомобіля не бралась би до уваги.
6. У частині третій статті 70 СК підстави для збільшення
частки одного з подружжя не пов'язуються з протиправною
поведінкою.
Відповідно до частини першої статті 28 КпШС розмір част-
ки міг бути збільшений з урахуванням інтересів дітей, які
заслуговували на увагу. Пленум Верховного Суду України
неодноразово звертав увагу судів на те, що самого факту про-
живання дитини з одним із подружжя недостатньо для збіль-
шення його частки. Треба було обов'язково зазначити в рі-
шенні, який саме інтерес дитини був взятий судом до уваги.
Проте суди вперто не зважали на таку вимогу.
Позиція, сформульована у частині третій статті 70 СК, має
істотні відмінності. Вона встановила прозорий критерій для
задоволення вимоги про збільшення частки у спільному май-
ні тому з подружжя, з ким проживає дитина або непрацездат-
ні повнолітні син чи дочка.
Після розірвання шлюбу з матір'ю залишилися проживати
двоє дітей. Протягом одного року батько ухилявся від сплати
аліментів. Сума аліментів, що стягувалася за рішенням суду,
становила ЗО грн. щомісячно. Цієї суми було явно недостат-
ньо для покриття половини затрат, які несла мати на вихо-
вання та утримання дітей.
В іншому випадку з матір'ю залишилася проживати дити-
на, яка страждала на лейкемію. Розмір аліментів на матір
(стаття 88 СК) становив 25 грн., а на дитину - 50 грн.
У цих змодельованих життєвих ситуаціях розмір алімен-
тів, які сплачує батько на двох дітей чи дитину-інваліда, явно
недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного
розвитку та лікування. Тому за наявності таких обставин при
розгляді справи про поділ спільного майна подружжя, судом
має бути задоволена вимога того, з ким проживає дитина, не-
працездатний син чи дочка, про присудження йому більшої
частки.
152
Стаття 71
Цінність такої правової новели багатогранна. Насамперед
нею утверджується принцип справедливості та добросовіснос-
ті у відносинах подружжя. Під загрозою зменшення частки у
спільному майні один з подружжя, як правило, чоловік сти-
мулюється до належного виконання своїх батьківських обо-
в'язків.
Водночас сфера чинності норми частини третьої статті 70
СК може бути звужена або навіть зведена до мінімуму, якщо
вимога про поділ майна заявлена другим з подружжя одночас-
но із вимогою про розірвання шлюбу. Тобто, коли ще невідо-
мо, наскільки сумлінно він виконуватиме свій батьківський
обов'язок.
Якщо після поділу майна на рівні частки згодом виявить-
ся, що розмір аліментів дітям є недостатнім, заінтересована
особа не позбавлена права на звернення до суду. Відповідно до
Цивільного процесуального кодексу суд відмовляє в прийнят-
ті заяви, якщо уже винесене рішення по справі між тими ж
сторонами, про той же предмет і за тих же обставин. За умови
появи інших, додаткових обставин спір про той самий пред-
мет та між тими ж сторонами може бути предметом судового
розгляду. А це означає, що поділене в минулому майно може
бути перерозподілене.
Стаття 71. Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом
права спільної сумісної власності подружжя
1. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власно-
сті подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок
поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому
суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші
обставини, що мають істотне значення.
2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя,
якщо інше не визначено домовленістю між ними.
3. Речі для професійних занять присуджуються тому з
подружжя, хто використовував їх у своїй професійній дія-
льності. Вартість цих речей враховується при присудженні
іншого майна другому з подружжя.
4. Присудження одному з подружжя грошової компенса-
ції замість його частки у праві спільної сумісної власності
153
РОЗДІЛ II
