Глава 7. Право особистої приватної

ВЛАСНОСТІ ДРУЖИНИ ТА ЧОЛОВІКА

Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю

дружини, чоловіка

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі

договору дарування або в порядку спадкування;

123

РОЗДІЛ II_____________________________Глава 7

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти,

які належали їй, йому особисто.

2. Особистою приватною власністю дружини та чоло-

віка є речі індивідуального користування, в тому числі

коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за раху-

нок спільних коштів подружжя.

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка

є премії, нагпроди, які вона, він одеджали за осо приб за-

сід належн

Со їм ме виз Піклувальник дещо обмежений у таких правах. Він має право отримувати перелічені вище кошти і витрачати їх на утримання підопічних, якщо цього вимагають інтереси зазначених осіб.

268

Підопічнії які досягли чотирнадцяти років, розпоряджаються своєю заробп-ною платою, стипендією та іншими доходами самостійно. )

мати на увазі й те, що часто буває так, що тих даються для утриому моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є

страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим або доб-

ровільним особистим страхуванням.

6. Суд може визнати особистою приватною власністю

дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього

окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням

шлюбних відносин.

7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних ко-

штів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка

у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особис-

тою приватною власністю.

1. Реєстрація шлюбу не припиняє права власності на май-

но, яке належало дружині та чоловікові до цього моменту. Це

значить, що шлюб не перетворює особисту власність дружини

та особисту власність чоловіка у спільну сумісну власність по-

дружжя.

2. Майно, яке належить кожній фізичній особі, незалежно

від перебування в шлюбі, є її приватною власністю.

Приватною власністю є й майно, яке належить подружжю,

але зазвичай термін лприватнаы не вживається у й без того дов-

гому словосполученні лправо спільної сумісної власності по-

дружжяы. Хоча чіткість правничої термінології вимагала би

вживати: лправо приватної спільної сумісної власності по-

дружжяы.

124

Стаття 57

3. У статті 24 КпШС одночасно з терміном лвласність кож-

ного з подружжяы вживалися терміни лроздільне майно по-

дружжяы, лроздільне майно кожного з подружжяы. Термін

лроздільнеы майно - калька з російської мови, в українській

мові такого слова немає. У зв'язку з цим у главі 7 Сімейно-

го кодексу вживається словосполучення лособиста приватна

власність дружани та чоловікаы.

Вввдення терм, згідсобист. 4.7 Правчл опікуовад має права без дозволу органів опіки та піклування укладати правочини, а піклувальник - давати згоду на їх укладення, якщо вони виходять за межі побутових. До правочинів, які виходять за межі побутових, Правила відносять: правочини, що вимагають нотаріального посвідчення та спеціальної реєстрації; правочини про відмову від майнових прав, які належать під-

міна лособиста власністьы, яке було закріплене в Конституції

УРСР та Цивільному кодексі УРСР.

Особиста власність - це те, що належить мені. Спільна

власність - це те, що належить нам.

Не можна забувати, що латинське слово ргіуаііиз перекла-

дається як особистий, несуспільний. Тому заперечення на

зразок: особиста власність притаманна соціалістичному су-

спільству, а приватна - суспільству з ринковою економікою

(О. В. Дзера) - не може сприйматися серйозно, адже справа

не в термінах, а в тому значенні, яке закон вкладає в нього.

4. Особистою власністю дружини і особистою власністю чо-

ловіка є насамперед речі, набуті нею, ним до шлюбу, причому

з будь-яких правових підстав. Важливо лише у разі спору

довести, що річ придбана до шлюбу.

5. Право вимоги, яке дружина чи чоловік мають до свого

контрагента за договором, існує у структурі зобов'язального,

а не речового право відношення, а тому до об'єктів права влас-

ності зачислене бути не може.

Якщо чоловік та дружина спільно позичили К. 10 тис. грн.,

то ця сума уже не може бути їхньою власністю, оскільки ста-

ла власністю К. Подружжя, втративши право власності на ці

гроші, одержало право вимоги до боржника К. щодо їх повер-

нення.

РОЗДІЛ II