- •Глава 1. Основні положення.
- •Глава 1. Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2. Здійснення сімейних прав
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3. Загальні положення
- •Глава 4. Державна реєстрація шлюбу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5. Нздійснісгь шлюбу
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6. Особисті немайнові права
- •Глава 6
- •§ 2. Встановлення опіки та піклування
- •Глава 7. Право особистої приватної
- •Глава 7
- •§ 4. Припинення опіки (піклування)
- •Глава 8. Право спільної сумісної власності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9. Права та обов'язки подружжя
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10. Шлюбний договір
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 101
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •Глава 11. Припинення шлюбу
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12. Визначення походження дитини
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13. Особисп немайнові права
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 131
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14. Права батьків і дітей на майно
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 15
- •Глава 15. Обов'язок матері, батька
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15;
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16. Обов'язок батьків утримувати
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 17. Обов'язок повнолітніх дочки,
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18. Усиновлення
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18і
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •Глава 19. Опіка та піклування над дггьми
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •Глава 20. Патронат над дітьми
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 21. Особисті немайнові права
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22. Обов'язок по утриманню
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 1.Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод, система права
Глава 22
2. Обов'язок утримувати неповнолітніх падчерку, пасинка
виникає лише тоді, коли вони потребують матеріальної допо-
моги, а також тоді, коли вітчим чи мачуха є достатньо мате-
ріально забезпеченими.
3. Аліментний обов'язок мачухи, вітчима пов'язаний із
відсутністю у дитини матері, батька, діда, баби, повнолітніх
братів та сестер. Тобто мачуха, вітчим є особами, які зобов'я-
зані утримувати дитину у третю чергу.
Таким є загальне правило.
Як і в попередніх статтях, поважні причини, що виклика-
ли неможливість матері, батька, баби, діда, братів та сестер
забезпечити дитині належного утримання, можуть бути під-
ставою для присудження аліментів і з вітчима або мачухи.
4. Ідеологічною засадою обов'язку мачухи, вітчима щодо
дитини є засада християнської моралі про відповідальність за
життя кожного, хто біля тебе.
5. Норма частини другої статті 268 СК покликана пов'я-
зати аліментний обов'язок мачухи, вітчима з обставинами їх-
нього сімейного життя з батьком, матір'ю дитини.
Суду надано право звільнити мачуху, вітчима від обов'язку
утримувати падчерку, пасинка чи обмежити його строком,
присудивши, наприклад, аліменти не до повноліття, а лише
протягом трьох чи п'яти років. Підставою для цього є, насам-
перед, нетривале спільне проживання з батьком, матір'ю ди-
тини. Тобто йдеться про час реального перебування у шлюб-
них відносинах, а не про формальну тривалість шлюбу.
За практикою, що склалася, нетривалим суди визнають
спільне проживання, що тривало менше десяти років.
Підставою для застосування цієї санкції є і негідна пове-
дінка у шлюбних відносинах матері, батька дитини.
лНегіднаы поведінка - оцінювальне поняття. Негідною по-
ведінкою буде не лише та, яка суперечить вимогам закону, а
й та, що суперечить моральним засадам суспільства. Такою
можна назвати зловживання алкогольними напоями, підтри-
мання інтимних стосунків з іншими особами, відсутність пік-
лування про сім'ю, вчинення щодо дружини, чоловіка на-
сильницьких дій тощо.
494
Стаття 269
Стаття 269. Обов'язок інших осіб утримувати дитину
1. Особи, у сім'ї яких виховувалася дитина, зобов'язані
надавати їй матеріальну допомогу, якщо у неї немає бать-
ків, баби, діда, повнолітніх братів та сестер, за умови, що
ці особи можуть надавати матеріальну допомогу.
1. У статті 95 КпШС обов'язок утримувати дитину був покла-
дений на осіб, лякі постійно виховували дитину і утримували
її як члена своєї сім'ї, надаючи їй систематичну матеріальну
допомогуы. Це законодавче формулювання, крім зайвих слів,
мало цілий ряд неточностей. Протягом якого часу треба було
виховувати та утримувати дитину, щоби воно вважалося та-
ким, що існує постійно? Чи обов'язково, щоб дитина була
взята у сім'ю, чи достатньо, щоби вона проживала окремо?
лПокарання за доброы, - так назвав цю норму професор
Г. К. Матвєєв. І мав рацію: якщо якась стороння особа взяла
сироту до себе в сім'ю, певний час виховувала і утримувала її,
вона уже за жодних обставин не могла відмовитися від цього.
В результаті така дитина одержувала не лише самостійне пра-
во на житло, а й гарантію отримання аліментів до повноліття,
а також, до речі, і право на спадщину як утриманець помер-
лого.
Такі законодавчі правила робили прийняття у сім'ю чужої
дитини небезпечним з точки зору інтересів дружини, дітей,
батьків того, хто взяв її до себе.
2. лФактичним вихователемы міг бути родич (тітка, дядь-
ко, двоюрідна сестра) або сусіди чи інші сторонні особи.
3. У статті 269 СК чітко визначено, якої дитини стосується
її норма: тієї, яка виховувалася у сім'ї лфактичного виховате-
ляы, тобто жила у цій сім'ї.
Обов'язок лфактичного вихователяы є беззастережно обо-
в'язком третьочерговим: він виникає лише тоді, коли немає
тих, хто зобов'язаний утримувати дитину в першу та в другу
чергу, і не залежить від їхнього стану здоров'я та матеріаль-
ного стану.
Тому, якщо, наприклад, дитина має лише батька, який ви-
знаний недієздатним, або лише бабусю, яка не має можливості
утримувати внука, у лфактичного вихователяы юридичний обо-
в'язок по його утриманню за жодних умов виникнути не може.
495
РОЗДІЛ V
