Глава 19

винятком випадків, коли таке спілкування суперечить ін-

тересам дитини.

4. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника

встановлюються Цивільним кодексом України.

5. Обов'язки з опіки та піклування щодо дитини викону-

ються опікуном та піклувальником безоплатно.

1. Опікуна та піклувальника іноді називають особами, які за-

міняють батьків. Таке прирівняння їх до батьків є некоректним,

адже ні матір, ні батька замінити, як правило, неможливо.

Опікун та піклувальник - це особи, які заступають бать-

ків. Таке означення їхнього правового статусу є більш точ-

ним.

Опікун чи піклувальник одержує багато з тих прав та обо-

в'язків щодо дитини, якими володіли її батьки, але, звичай-

но, не в порядку правонаступництва.

Серед обов'язків опікуна та піклувальника на першому

місці поставлено обов'язок виховувати дитину. Виховання

дитини має бути спрямоване, зокрема, на стримування її від

вчинення протиправної поведінки. Якщо заподіяння шкоди

дитиною було наслідком неналежного її виховання, то за на-

явності своєї вини опікун буде зобов'язаний її відшкодувати.

За наявності вини у поведінці піклувальника на нього може

бути покладено додатковий (субсидіарний) обов'язок відшко-

дувати шкоду, якщо вона не може бути відшкодована самою

дитиною.

2. Серед обов'язків опікуна та піклувальника не виділено

окремо обов'язку наглядати за дитиною. І це було зроблено

не випадково. Адже обов'язок по вихованню має полягати не

лише у настановах як себе поводити у певній ситуації, айв

перевірці ступеня засвоєння цих настанов.

Якщо, наприклад, батько наставляє дитину щодо недопус-

тимості посягання на чуже майно, а дитина зважилася на та-

кий вчинок, є підстави вважати, що виховний процес прово-

дився недостатньо ефективно.

3. Серед обов'язків опікуна та піклувальника не названо і

обов'язку утримувати дитину. І це правильно.

Утримання дитини, позбавленої батьківського піклування,

здійснюється за рахунок різноманітних виплат: аліментів,

470

Стаття 249

пенсії, відшкодування у зв'язку із втратою годувальника. Як-

що опікуном, піклувальником є баба, дід, рідний брат чи сест-

ра, вони є носіями обов'язку по утриманню дитини відповідно

до статей 265, 267 цього Кодексу.

Опікун, відповідно до статті 179 СК, розпоряджається алі-

ментами, які одержані на утримання малолітньої дитини.

Той, кому виповнилося чотирнадцять років, має право са-

мостійно розпоряджатися аліментами. За його згодою алімен-

ти може одержувати піклувальник та розпоряджатися ними.

4. Опікун є законним представником дитини як учасника

сімейних відносин. Тому він, дбаючи про фізичний, психіч-

ний та духовний розвиток дитини, має право на пред'явлення

позовів про захист її прав та інтересів.

Дитина, якій виповнилося чотирнадцять років, як уже за-

значалося, має право сама звернутися з позовом на свій захист.

Такий позов в інтересах дитини може пред'явити і піклуваль-

ник як її процесуальний законний представник.

5. Опікун має право вимагати повернення дитини від

будь-якої особи, в тому числі від матері та батька. Так, якщо

дитина за рішенням суду відібрана від матері і передана дідо-

ві та бабі, але згодом мати силоміць чи шляхом обману забра-

ла її до себе, дитина має бути повернута дідові та бабі на під-

ставі статті 162 СК.

6. Встановлення опіки чи піклування не ототожнюється з

позбавленням батьківських прав. Наявність опікуна чи пік-

лувальника не засвідчує припинення батьківських прав та

обов'язків. Тому мати, батько дитини зберігають право на

спілкування з дитиною, а отже, і на її особисте виховання.

Право першості віддається виховній місії опікуна та піклу-

вальника. Саме тому вони мають право визначати, чи супере-

чить спілкування дитини з матір'ю, батьком її інтересам. Як-

що, наприклад, опіка над дитиною була призначена у зв'язку

із зловживанням алкогольними напоями та аморальною пове-

дінкою матері, опікун має право заборонити їй спілкуватися з

дитиною.

Тобто, навіть якщо особа не позбавлена батьківських прав,

її немайнові права та обов'язки щодо дитини, не припиняю-

чись, все ж відсуваються на другий план.

471

РОЗДІЛ IV