Глава 18

нати їх у необхідності долати законодавчі заборони, які спря-

мовані проти людини.

В українському законодавстві усиновлення повнолітньої

особи дозволено вперше. Відповідна правова норма може бути

зарахована до тих законодавчих новел, які допомагають лю-

дині бути щасливою.

2. Повнолітня особа може бути усиновлена за двох умов:

якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського пік-

лування.

3. Усиновлення не може стосуватися особи, батьки якої по-

мерли після досягнення нею повноліття, за умови належного

виконання ними своїх батьківських обов'язків.

Наявність у особи, яка бажає бути усиновлювачем, своїх

дітей не є перешкодою для усиновлення.

4. Закон не встановлює максимального віку особи, яка мо-

же бути усиновлена. Отже, не виключено, що нею може стати

і та, кому за тридцять.

Як зазначено у частині другій статті 208 СК, усиновлення

повнолітньої особи можливе лу виключних випадкахы, тому

суду належить дійти висновку, чи є відповідна ситуація саме

такою. Цей висновок суду має бути зроблений з урахуванням

сімейного стану того, хто бажає стати усиновлювачем, та ін-

ших обставин, що мають істотне значення.

Стаття 209. Усиновлення дитини, яку не забрали з полого-

вого будинку або яка була знайдена

1. Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому за-

кладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з них

батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнен-

ня нею двомісячного віку.

2. Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути

усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення.

1. Післяпологовий період - важкий емоційно-психологіч-

ний стан жінки, особливо тієї, яка не перебуває у шлюбі, тому

його легко можуть використати заінтересовані особи. З цих

міркувань усиновлення дитини безпосередньо після її наро-

дження неможливе.

408

Стаття 210

2. Дитина вважається покинутою в пологовому будинку,

якщо жінка, яка її народила, втекла, не визначивши письмо-

во своєї волі щодо влаштування дитини. Траплялося, що така

жінка називала вигадане прізвище, а це виключало можли-

вість встановлення її особи.

Дитина може бути покинута з різних причин, іноді під тис-

ком важких обставин. Такі ж важкі обставини іноді змушу-

ють жінку написати заяву про відмову забрати дитину.

3. Враховуючи первинність природного, а не прибраного

материнства та батьківства, стаття 209 СК передбачає можли-

вість усиновлення лише тоді, коли протягом встановленого

строку дитину не вдасться передати в сім'ю батьків. З цих

міркувань про усиновлення дитини безпосередньо після її на-

родження не може йти мова.

Два місяці є часом очікування на батьків, інших родичів:

може, вони отямляться, передумають і заберуть дитину. Та-

кий же строк встановлений і щодо дитини, яка була підкину-

та комусь або знайдена, наприклад, у лісі чи під час велелюд-

них святкувань. До речі, дитина, яку підкинули, могла бути

насправді викрадена. Для з'ясування усіх обставин потрібен

час.

З досягненням дитиною двомісячного віку чи спливом двох

місяців від дня знайдення дитини пов'язується день винесен-

ня рішення суду про усиновлення, а це означає, що підготов-

ка необхідних документів може розпочатися і раніше. Відпо-

відно заява про усиновлення може бути подана до суду до

спливу цього строку.

Стаття 210. Усиновлення братів та сестер

1. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебу-

вають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єдна-

ні при їх усиновленні.

За наявності обставин, що мають істотне значення, суд

за згодою органу опіки та піклування може постановити

рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх

різними особами.

2. Якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та

сестра мають право знати про нове місце її проживання.

409

РОЗДІЛ IV