Глава 15

Глава 15. Обов'язок матері, батька

УТРИМУВАТИ ДИТИНУ ТА ЙОГО ВИКОНАННЯ

Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину

1. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення

нею повноліття.

1. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'яз-

ком як матері, так і батька. Причому обов'язком особистим,

індивідуальним, а не солідарним. Тому, якщо, наприклад,

дитина проживає в опікуна, суд не може присудити аліменти

лише з матері, надавши їй право регресу до батька.

2. Обов'язок утримувати дитину не залежить від віку бать-

ків.

3. Визнання батьків (чи когось із них) недієздатними не

припиняє їх обов'язку утримувати дитину. У цій ситуації

аліменти стягуватимуться з їхньої пенсії чи іншого доходу на

загальних підставах.

4. Реєстрація шлюбу з дитиною не робить її повнолітньою,

а отже, не є підставою для припинення аліментного обов'язку

щодо неї.

5. У разі засудження матері, батька до позбавлення волі,

ця обставина не припиняє їхнього аліментного обов'язку, але

може ускладнити можливість його добровільного чи примусо-

вого виконання.

6. Смерть матері, батька або оголошення їх померлими

припиняє їх обов'язок утримувати дитину. До спадкоємців ні

за законом, ні за заповітом аліментний обов'язок перейти не

може.

Якщо на спадкоємця матір'ю чи батьком дитини було по-

кладено обов'язок виплачувати їй зі спадщини певну грошову

суму, цей обов'язок, як уже зазначалося, не є аліментним,

а таким, що виникає на підставі заповідального відказу.

7. У разі зникнення дитини, визнання її безвісно відсут-

ньою виконання рішення суду про стягнення аліментів має

бути зупинене.

362

Стаття 181

8. Смерть дитини, оголошення її померлою припиняє алі-

ментний обов'язок батьків.

Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утриму-

вати дитину

1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати

дитину визначаються за домовленістю між ними.

2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто

проживає окремо від дитини, може брати участь у її утри-

манні в грошовій і (або) натуральній формі.

3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (алі-

менти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька

і (або) у твердій грошовій сумі.

4. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне

проживання у державу, з якою Україна не має договору

про надання правової допомоги, аліменти стягуються в по-

рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

5. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони

ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливос-

ті утримувати дитину, дитині призначається тимчасова

державна допомога. Порядок призначення цієї тимчасової

державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів

України.

1. У 2001 р. до судів України було подано 89 783 позови про

стягнення аліментів на дітей, а у першому півріччі 2002 р. -

46 479 таких позовів1.

2. Якщо мати і батько проживають разом із дитиною і ніщо

не затьмарює їхніх відносин, свій обов'язок утримувати дити-

ну вони виконують за почуттям обов'язку, заснованого на

взаємній любові.

3. Якщо відносини між матір'ю та батьком дитини усклад-

нилися і вони перестали спільно проживати, варто домовити-

ся, у якій формі той, хто проживає окремо від дитини, до-

бровільно братиме участь у її утриманні. В одній ситуації

інтересам дитини може відповідати надання утримання ви-

Див.: Верховний Суд України: статистичний бюлетень про результа-

ти розгляду судами України справ за 2001 р. та за перше півріччя

2002 р.

363

РОЗДІЛ III