Глава 13

2. Орган опіки та піклування може визначити місце зу-

стрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них

чи іншої особи), періодичність та тривалість їх. Може надати

їм можливість більш тривалого спілкування у свята чи вихід-

ні дні, а також під час відпустки чи канікул.

Рішення органу опіки та піклування має базуватися на дос-

товірній інформації про найрізноманітніші обставини, які мо-

жуть мати істотне значення.

3. Рішення органу опіки та піклування не включено до чи-

сла виконавчих документів, які приймаються органами дер-

жавної виконавчої служби до виконання. Отже, немає орга-

ну, який виконував би це рішення примусово.

Тому обов'язковість виконання рішення органу опіки та

піклування пов'язується лише з усвідомленням одним з бать-

ків цього нового для нього обов'язку.

За рішенням органу опіки та піклування А. було дозволено

щотижня у неділю бачитися з дочкою. Щотижня А. приїж-

джав зі Львова до Ужгорода, але на телефонні дзвінки ніхто

не відповідав, двері квартири жодного разу перед ним не бу-

ли відчинені. Так повторювалось понад півроку.

У частині другій статті 158 СК вперше передбачена можли-

вість відшкодування матеріальної та моральної шкоди у разі

невиконання рішення органу опіки та піклування, що буде

ще однією гарантією забезпечення батьківських прав та обо-

в'язків. Так, якщо батько витратився на приїзд, на прожи-

вання в готелі, але мати дитини без будь-яких пояснень не

створила можливості для побачення з дитиною, він матиме

право на відшкодування понесених витрат, а також на грошо-

ву сатисфакцію завданих душевних страждань.

Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні

дитини того з батьків, хто проживає окремо від

неї

1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить

перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілку-

ванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиля-

316

Стаття 159

ється від виконання рішення органу опіки та піклування,

другий із батьків має право звернутися до суду з позовом

про усунення цих перешкод.

2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихо-

ванні дитини (періодичні чи систематичні побачення, мож-

ливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця

його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування,

з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки бать-

ків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами ди-

тини, суд може обумовити побачення з дитиною присутніс-

тю іншої особи.

3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупини-

ти виконання рішення органу опіки та піклування до ви-

рішення спору.

4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою,

з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто

проживає окремо, може передати дитину для проживання

з ним.

5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду,

зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду,

завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

1. Стаття 159 СК встановлює право того з батьків, хто про-

живає окремо від дитини, на звернення до суду з позовом про

усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.

Г. після розірвання шлюбу переїхав до іншого міста. Обов'я-

зок по утриманню дитини виконував належним чином. Пев-

ний час він приїжджав до дитини, мав необмежену можли-

вість спілкуватися з нею.

Ситуація змінилася після того, як Г. одружився вдруге.

Мати і бабуся не впускали його в квартиру. Протягом року

батько не бачився з дитиною.

Часто Г. годинами вистоював біля будинку в надії випад-

ково побачити доньку. Писав листи, шукав посередників для

урегулювання конфлікту, але усі його старання не дали ба-

жаного результату.

У такій ситуації можна вважати, що Г. вжив усіх заходів

для добровільного залагодження спору, а тому має і юридич-

не, і моральне право на судовий захист.

317

РОЗДІЛ III___________________________Глава 13

2. Позов про усунення перешкод - це позов негаторний1,

тобто позов про заперечення поведінки особи, яка чинить пе-

решкоди іншому у здійсненні ним свого права.

Як зазначалося, подання позову до суду, не обумовлене не-

обхідністю попереднього звернення за захистом до органу опі-

ки та піклування.

3. У процесі підготовки справи до слухання судом має бути

одержаний висновок органу опіки та піклування щодо мож-

ливості повного або часткового задоволення позову.

Справа має слухатися судом за участю представника цього

органу. З урахуванням віку та стану здоров'я дитина має пра-

во висловити свою думку щодо заявленого позову.

4. Якщо попередньо справа була розглянута органом опіки

та піклування і його рішення почало виконуватися, суд, у про-

вадженні якого є відповідний позов, має право винести ухва-

лу про продовження такого виконання до набрання чинності

рішення суду. У частину третю статті 159 СК вкралася при-

кра помилка: замість слова лпродовжитиы записано слово

лзупинитиы. До внесення відповідної поправки виходом із си-

туації буде застосування принципу розумності (частина дев'я-

та статті 7 СК).

5. Чи має право суд заборонити одному із батьків спілкува-

тися з дитиною?

Насамперед, слід звернути увагу, що існують різні способи

спілкування, зокрема через бабусю чи дідуся. Особисте спіл-

кування - це не обов'язково зустрічі, тобто прямі контакти.

Тому з урахуванням конкретних обставин суд може лише

звузити способи особистого спілкування, заборонивши на пев-

ний час зустрічі з дитиною. У цьому випадку залишається мо-

жливість листування, телефонних розмов.

Після кожної зустрічі з батьком п'ятирічна дівчинка довго

плакала, годинами стояла біля вікна, дивлячись йому услід.

Піклуючись про психічне здоров'я дитини, мати заборо-

нила батьківські відвідини. А в суді наполягала на відмові

колишньому чоловікові у позові про побачення з дитиною.

У такій ситуації позбавлення батька спілкування з дити-

ною - це санкція з розряду тих, які застосовуються у разі по-

1 лат. пе?&іог - той, хто заперечує.

318

Стаття 160

вбавлення батьківських прав. Але позбавлення батьківських

прав - завжди результат вини.

Тому, якщо дитина важко переносить розлуку з батьком чи

матір'ю, слід не закріпляти цю розлуку, а шукати інших

шляхів порозуміння з дитиною. Згодом, коли дитина виросте,

вона неодмінно буде вдячна матері за збережену батьківську

любов.

Незважаючи на рішення суду, яким Я. була зобов'язана за-

безпечити щонедільні зустрічі сина з батьком, вона уперто не

виконувала його.

На захист своїх прав і прав дитини Д. пред'явив позов про

передачу дитини на проживання з ним. Суд задовольнив по-

зов.

Це рішення було підтримане Пленумом Верховного Суду

УРСР.

У частині четвертій статті 159 СК така позиція судової прак-

тики, яка була, по суті, результатом застосуванням аналогії

права, одержала своє законодавче закріплення.

Тому у разі ухилення одного із батьків від виконання

рішення суду про визначення порядку здійснення другим з ба-

тьків свого права на особисте виховання дитини, місце про-

живання дитини може бути змінене.

Додатково винний може бути притягнутий до відповідаль-

ності за неповагу до суду.

6. Позов про усунення перешкод у здійсненні батьківсько-

го права на спілкування з дитиною може бути пред'явлено

матір'ю чи батьком до баби, діда або іншої особи, з якою ди-

тина проживає відповідно до рішення суду чи рішення органу

опіки та піклування.

Стаття 160. Право батьків на визначення місця проживання

дитини

1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти ро-

ків, визначається за згодою батьків.

2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років,

визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

319

РОЗДІЛ III