derevyanko_kostiv_2011

ських якостей важлива роль відводиться спеціально адаптованим нами з цією метою заняттям, методикам. Наведемо окремі з них.

Урок з етики, основ загальнолюдської моралі. Прикла-

дом такого навчального матеріалу може бути заняття з учнями на тему “В чому полягає цінність життя людини-гро- мадянина?”, розробленого на основі педагогічного досвіду вітчизняних та зарубіжних дослідників [див.: Васьківська Г. та ін., 2000; Мой мир и я, 1993, 68-69], у процесі якого відбувається самоусвідомлення учнями змісту громадянських цінностей, самохарактеристика окремих громадянських якостей. Учням пропонується переглянути питання інтерв’ю “Перед тим, як я помру”. Їм необхідно уявити, що людина, яка відповідає на питання кореспондента, через декілька днів має померти (це наперед відомо), і її співрозмовник хоче дізнатися про те, чого вона досягла в житті, що здійснила. Респонденту 99 років, і він цілком здоровий. Перед тим як сформувати пари, учням надається право доповнити чотири питання за їх бажанням. Далі вчитель пропонує учням розділитися на пари й почергово задавати й відповідати на запитання. Інтер- в’юер має робити помітки й бути готовим для повідомлення їх усім учням класу. Вчитель у цей час спостерігає за діями учнів. Після цього бажаючі можуть поділитися своїми спостереженнями. Вчитель може звернути їхню увагу на духовні чи матеріальні устремління більшості людей, на подібності й відмінності у відповідях однокласників. У процесі інтерв’ювання учні відповідають на такі запитання:

Що було найважливішим у Вашому житті?

Яка особистісна риса характеру найбільше допомагала Вам у складних ситуаціях?

Які якості дорогих і близьких Вам людей викликали у вас найбільше захоплення й повагу?

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

202Формування громадянської культури особистості школяра

Що сприяло Вашому зближенню з людьми і що ускладнювало Ваші взаємостосунки?

Що зумовлює успішні взаємини з іншими людьми?

Яке найбільше досягнення у Вашому житті (найцінніше, що Ви зробили)?

Який внесок Ви зробили у свою сім’ю, суспільство,

світ?

Які у Вас були основні труднощі й розчарування?

Яким чином Ви б хотіли, щоб Вас запам’ятали?

Про що Ви жалкуєте?

На домашнє завдання пропонуємо учням поговорити з деякими людьми похилого віку – з їх бабусями, дідусями чи просто знайомими, ставлячи ті ж питання (обговорення таких завдань інколи практикуємо навіть на початку чи, в окремому випадку, найбільш цікаві розповіді учнів заслуховуємо в процесі заняття).

Побічне активне обговорення результатів громадянських ставлень і сформованих громадянських якостей надає можливість школярам серйозно задуматись над проблемою громадянських цінностей: вони не тільки висловлюють свою думку, але й здійснюють справжній аналіз проблеми громадянської поведінки, що зможе привести до самовдосконалення тих чи інших громадянських якостей у них самих.

Методика “Моє дерево життя” (адаптований варіант В. Костіва [1996, 40-46]).

З метою усвідомлення ідеалу особистісних цінностей, виявлення впливу цих ідей на свої громадянські вчинки, самоперевірки автентичності своєї діяльності у повсякденних справах, ситуаціях, обставинах, зіставлення своїх дій із вчинками інших, близьких і далеких нам людей, старшокласники використовують символ дерева.

У своїх зошитах учні записують і довершують наступні твердження (звичайно, зберігаючи конфіденційність, обговорюючи тільки за власним бажанням окремі свої позиції):

І. Ґрунт – це Ваше культурне й соціоекономічне оточення. Зосередьтесь, будь-ласка, на тих галузях, які Вас найбільше стосуються.

Явихований(-а) з вірою у те, що: людина – це...; родина

–це...; громадянин – це...; успіх – це...; демократичність – це...; традиції – це...; моя національність – це...; обов’язок – це...; символіка – це...; мова – це...; двір – це...; дім – це...; моє село – це... й т. ін.

ІІ. Природні й мінеральні добрива, вода, світло тощо – тобто все те, що необхідне для живлення дерева – це Ваші потреби й бажання. Зафіксуйте найголовніші з них.

Напишіть десять речей, які б Вам дуже хотілось мати. Вони можуть бути матеріальними і нематеріальними. Запишіть їх у порядку значущості й важливості для Вас. Наприклад, найкращий друг, ступінь доктора наук з історії, розкішний автомобіль і т. ін.

Використайте для цього перелік речей з матеріалу “До чого прагнуть люди?”: хороша сім`я – ; добре ставлення з боку інших людей – ; престижна освіта – ; влада – ;

розкішний будинок – ; добра робота – ; упевненість у собі – ; щастя й задоволення – ; розум – ; самоповага – ; удача – ; любов і повага членів сім`ї – ; талант – ; повага сім`ї, друзів, колег – ; добре здоров`я – ; інше – .

ІІІ. Корені дерева життя – це Ваше бачення фундаментальних питань життя (табл. 3.1).

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 204 Формування громадянської культури особистості школяра

ІУ. Стовбур дерева відображає Вашу концепцію людини, спрямованість особи в суспільстві. Відповідаючи на наступні запитання, Ви виявите свій погляд на проблему “Що таке людина?”. Знайдіть твердження, з якими Ви згідні, і дайте свої обґрунтування (наведіть у кожному випадку свої аргументи).

1.Я в основному справедливий тому, що...

Яв основному несправедливий тому, що...

2.Я вільний і відповідаю за свої вчинки тому, що...

Язалежний і не відповідаю за свої вчинки тому, що...

3.Я в основному егоїстичний тому, що...

Яв основному турботливий і добрий з іншими людьми тому, що...

4.Мої переконання впливають на особистісні прояви моєї поведінки тому, що...

Мої внутрішні цінності впливають на мої громадянські вчинки тому, що...

У. Гілки дерева – це Ваші громадянські цінності. Перерахуйте те, що є для Вас найбільш важливим і значущим. Поясніть, наприклад, чому для Вас важливим є довір’я між друзями і т. ін.

Найвища цінність для людини – це...

Найголовніше у житті – це...

УІ. Листочки на дереві – це усвідомлення Вами норм і вимог до громадян у суспільстві, в якому Ви проживаєте.

Для прикладу, проаналізуйте варіанти відповідей на питання “Що таке свобода?”. Це:

1.Робити все, що захочу і коли захочу.

2.Мати можливість вживати алкоголь і чинити бездумно, коли мені це захочеться.

3.Йти за голосом своєї совісті і знати, що я правий.

4.Спати цілий день.

5.Керувати іншими людьми.

6.Мати право кричати на інших, коли я злий.

7.Мати можливість вибачитися, коли я неправий чи випадково когось образив.

8.Вкрасти все, що я захочу, якщо я не можу цього

купити.

9.Висловлювати у будь-якій формі свою злість і навіть битися з братом чи сестрою, коли вони мене дратують.

10.Думати про свій улюблений торт під час важливої контрольної з математики.

11.Не залежати від свавілля інших.

Аналогічним чином аналізуються інші суспільні норми й вимоги до громадянської поведінки (гуманність тощо).

УІІ. Квіти символізують емоції, які породжують Ваше філософське дерево.

Перерахуйте основні бажані й небажані емоції, які Ви відчуваєте стосовно себе, інших (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Оцінка емоційних ставлень до себе і людей

Бажані Небажані

Я

Батьки Друзі, товариші

Вчителі, наставники Старші Молодші

Громадяни інших країн Громадяни моєї країни

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 206 Формування громадянської культури особистості школяра

УІІІ. Плоди дерева – це Ваші вчинки. Напишіть, як Ви поводитесь, як правило, виконуючи різні соціальні ролі і займаючись різноманітними видами діяльності (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Самооцінка виконання соціальних ролей

Бажані вчинки Небажані вчинки

Син / дочка Брат / сестра Учень / учениця Друг Громадянин

Громадська активність

йт. ін.

Упроцесі самоаналізу виконання домашнього завдання учні усвідомлюють, як їхнє дерево життя (їх філософія життя) впливає на стосунки з людьми, щоденні вчинки й рішення. До цього спонукає також прохання вчителя проаналізувати квіти й плоди свого дерева. Учні обговорюють спільно такі питання: “Чи не хочуть вони виключити зі свого життя небажані почуття і вчинки?”, “Якщо плід поганий, чи правильно, що хворе саме дерево, або плід руйнується умовами навколишнього середовища?”.

Урезультаті таких дискусійних роздумів встановлюється істина: як правило, наші небажані почуття і вчинки є результатом недостатнього розвитку: гілок (наших громадянських цінностей), стовбура (філософських концепцій людського буття), коріння (розуміння природи й мети наших вчинків).

Ефективним засобом у процесі самоусвідомлення громадянських вчинків є обдумування школярами та обговорення тверджень типу: “Я розумію, що для поліпшення свого внутрішнього світу я повинен змінити свої погляди й почуття стосовно себе й інших таким чином...”. Далі учні записують поруч з відповідними частинами дерева ті риси громадянської поведінки, які їм хотілося би змінити.

Методика самооцінки і оцінки громадянських якостей особи (модифікований варіант методики самооцінки моральних якостей [Костів В., 1996, 46-52].

На окремих аркушах складений список 30 громадянських якостей особи – 15 позитивних, 15 негативних

(табл. 3.4).

Із метою засвоєння учнями єдиного і правильного розуміння змістової сторони кожної якості, всі громадянські якості наведені з поясненнями, наприклад: гуманність – чуйне ставлення до оточуючих, повага, любов до людей; громадянська зрадливість – віроломство, здатність здійснити зрадницький вчинок, порушити вірність, зрадити громадянському обов’язку, антитовариський вчинок.

Таблиця 3.4 Самооцінка в сфері громадянської культури особи

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 208 Формування громадянської культури особистості школяра

За пропозицією вчителя учні вибирають з цього списку 10, на їх думку, найбільш цінних якостей. Після цього їм пропонується відповісти на запитання: 1. Яким я хочу бути? 2. Які якості я хотів би, щоб у мені бачили вчителі? (товариші, батьки тощо). При відповідях на поставлені запитання з метою вияснення ідеального образу учням пропонується розкласти вибрані ними 10 якостей у порядку їх значущості: від найбільш бажаної до менш бажаної.

Через деякий час тим самим учням пропонується дати характеристику, що відображає дійсні якості зазначених в опитувальнику осіб, розташовуючи при відповіді громадянські якості від найбільш яскраво виражених до менш виражених. У цьому випадку питання поставлені таким чином: 1. Яким я себе бачу? 2. Які якості, на мій погляд, у мене цінують вчителі? (товариші, батьки тощо).

Рангування якостей надає можливості виявити ціннісні орієнтації підлітків та усвідомлення ними якісної відмінності між ідеалом, показником якого є бажаний ряд, і реальною характеристикою, отриманою у дійсному ряді якостей.

Інтерпретація відповідей відбувається шляхом знаходження наступних величин у таблиці первинних оцінок: К – коефіцієнт, що характеризує залежність між відповідністю громадянських якостей дійсного ряду бажаному, який співвіднесений із загальним набором якостей; Р – число громадянських якостей дійсного ряду, що відповідають бажаному; М – число позитивних якостей дійсного ряду, що

не увійшли в ідеал особи; О – число негативних якостей дійсного ряду (див. додаток Д).

Нормальними значеннями первинних оцінок вважаються коефіцієнти у межах від +0,200 до +0,462, за відхиленнями від яких можна фіксувати завищення оцінок або їх заниження. Зміна якісних величин оцінок залежить від того, наскільки реальна характеристика відповідає ідеальному зразку. Звідси, основою для виявлення причиннонаслідкового зв`язку кількісних виражень оцінок служать їх якісні характеристики.

Розглянемо для прикладу відповіді на питання “Яким я хочу бути?” (отримані з метою виявлення ідеалу особистості) і “Яким я себе бачу?”, аналізуючи самохарактеристику учениці Ольги Д. (табл. 3.5).

За такими якісними показниками фізична величина самооцінки дорівнює +0,200. Коефіцієнт (К) обчислюється таким чином: шість якостей у дійсному ряді збіглися з ідеалом (Р = 6); дві якості (гуманність і громадянська гідність) – позитивні, що не увійшли в ідеал Ольги (М = 2); дві якості – негативні (егоїстичність інтересів, комплекс меншовартості; О = 2). За такими параметрами К = +0,200 (див. таблицю у додатку).

Таблиця 3.5 Результати вибору респондентки Ольги Д.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 210 Формування громадянської культури особистості школяра

Розглядаючи динаміку самооцінки Ольги Д. за трьома зрізами (протягом трьох років), можна сказати наступне. Занижена самооцінка Ольги в першому опитуванні (+0,060) показала незадоволення дівчинки своєю громадянською поведінкою, неблагополучність її ставлення до громадянських цінностей. Поступове поліпшення взаємин дівчинки з однокласниками, залучення її до певних громадянських справ відбилось на її самохарактеристиках і, звичайно, на оцінках (другий зріз: +0,200; третій: +0,312).

У формуванні громадянських якостей у процесі особистісного самовизначення корисними є ідеї “сценарного” підходу до планування долі, запропоновані Е. Берном. Сценарій визначається ним як “програма поступального розвитку, вироблена в ранньому дитинстві під впливом батьків, і така, що визначає поведінку індивіда у важливих аспектах його життя” [1988, 170]. Визначаючи сценарій як “життєвий план, що поступово розгортається”, Е. Берн виділяє такі основні типи сценаріїв (способів структурування часу життя): “ніколи не роблю”, “роблю завжди”, “жодного разу не робив раніше”, “не робитиму, зроблю після”, “роблю знов і знов” і “робитиму доти, допоки нічого вже неможливо буде зробити”. Автор вважає, що сценарії можливі лише тому, що більшість людей не розуміє, що в дійсності вони можуть причинити самим собі і своїм близьким. А зрозуміти це – значить вийти з-під влади сценарію. Таким чином, дотримання “запрограмованих” життєвих сценаріїв явно не сприяє внутрішній активності людини, навіть тоді, коли у неї зберігається “ілюзія автономності”.

Важливу роль у цьому відіграють особистісно-зорієнто- вані виховні технології, за умови дії яких школяр “не просто перебуває, а повноцінно живе у атмосфері високої людяності, яка має наповнити її своїм гуманним змістом” [Бех І., 1998, 148]. У такому виховному середовищі, де відсутні гру-