derevyanko_kostiv_2011

19.Цілком можу зарахувати себе до українських націоналістів.

20.Не люблю представників інших громад, інших народностей.

21.Нетерпимо ставлюсь в окремих випадках до представників інших громад, народностей, націй.

22.Проявляю любов до своєї громади, народності.

23.Люблю вживати високопатріотичні висловлювання про відданість “неньці-Вітчизні”.

1.Часто відчуваю внутрішній підсвідомий мотив і чиню не так, як би мені хотілося у своїх патріотичних діях-став- леннях.

2.Чи правильне твердження: вчорашній поневолений не може не стати сьогодні поневолювачем, оскільки він боїться, щоб стати знов поневоленим?

3.Інколи я проповідую національну виключність своєї чи інших націй.

4.В ім’я пропаганди і захисту націоналізму я готовий порозумітись із чужинцем проти свого земляка.

5.Представники однієї національності, знаходячись серед інших національностей, повинні обов’язково підтримувати “своїх”.

6.Мені подобається тільки частина лідерів-націоналістів, котрих я знаю.

7.Окремі традиції та громадянські засади інших народів і національних спільнот у багатьох випадках є незрозумілими і несумісними з позиціями патріота.

8.Я не проти зверхнього ставлення в окремих випадках до громадянських цінностей іншого народу.

9.Характер представників української національності посланий Богом, тому націоналізм – це еліксир здоров’я української нації.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

232Формування громадянської культури особистості школяра

10.Цілком виправдовую крутійства та лукавства щодо української національної проблеми в радянські часи.

11.В окремих випадках можлива ворожнеча й зненависть до інших етносів, якщо вони на те заслуговують.

12.Мені доводилось виступати на громадянську тематику, хоча я в тому і не розумівся.

13.Ультрапатріотичні почуття української молоді сьогодні є цілком доречними, допоки не відбудеться остаточне утвердження української державності.

14.Для утвердження національної гордості варто підкреслювати виключність українського народу, розсудливо навіювати всім громадянам його велич і самобутність на шляху до суспільного та економічного процвітання.

15.Сьогодні більш доцільно закривати очі на слабкості українського народу, його недосконалість, а можливо й вади, для того щоб сформувати загальнонаціональну єдність.

16.Вважаю, що для кращої громадянської ідентифікації доцільно ввести в деяких регіонах України в якості офіційної другу державну (російську) мову.

17.Сьогодні варто сконцентрувати більше уваги на військо- во-патріотичну підготовку української молоді до захисту священних кордонів нашої держави проти експансії імперіалістичних держав.

18.Я іноді наполягаю на тому, щоб трактування громадськополітичних подій було по-моєму.

19.Я не проти переслідування інших націй, народностей, якщо вони вороже ставляться до нас.

20.Підтримую можливість підкорення й поневолення інших народів у випадку їх агресивного, войовничого ставлення до інших.

21.Розпалювання ворожнечі між представниками окремих народів і країн у певних випадках не тільки можливе, але й доцільне.

22.Для представників українського народу надзвичайно цінним є дух їх винятковості Богом обраного народу.

23.Для громадянина України головною вершиною має бути ідея побудови великої, сильної, домінуючої в світі Української держави.

Обробка даних проводиться за формулою:

ГС Aк 100% Aп 100% Aн 100% Aш 100% , де

A A A A

Ак – кількість позитивних відповідей на 1-23 запитання (космополітична спрямованість громадянської культури);

Aп – кількість позитивних відповідей на 24-46 запитання (1-23 питання другої колонки) (патріотична спрямованість громадянської культури);

A н – кількість позитивних відповідей на 47-69 запитання (1-23 питання третьої колонки) (націоналістична спрямованість громадянської культури);

Aш – кількість позитивних відповідей на 70-92 запитання (1-23 питання четвертої колонки) (шовіністична спрямованість громадянської культури).

А– загальна кількість позитивних відповідей.

Шкала правдивості: відповіді “ні” (“–“) – 6, 12, 18 у кожній колонці. Якщо за шкалою правдивості кількість балів перевищує 6, то результати дослідження вважаються недостовірними.

Критерії визначення громадянської спрямованості:

40 % і більше – домінування цього виду громадянської спрямованості;

30-39 % – яскраве вираження цього виду громадянської спрямованості;

20-29 % – середнє вираження цього виду громадянської спрямованості;

19 % і менше – слабке вираження цього виду громадянської спрямованості.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 234 Формування громадянської культури особистості школяра

Висновки з третього розділу

Узагальнюючи й зіставляючи положення системносинергетичного підходу до процесу формування громадянської культури учнівської молоді зі співзвучними ідеями педагогічної теорії і практики української загальноосвітньої школи, розкриваючи умови його реалізації у формуванні громадянської культури школярів на сучасному етапі, констатуємо відмінність запропонованої нами системно-синер- гетичної моделі у виділенні окремих компонентів досліджуваної інтегральної властивості, а також спрямованість її на індивідуалізацію й досягнення конкретного результату у виховній практиці.

Елементи системного підходу до формування громадянської культури особистості чітко проглядаються у педагогічних теоріях Г. Ващенка, А. Макаренка, С. Русової, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської (керівника авторської Концепції громадянського виховання школярів), М. Стельмаховича, концептуальні положення яких співзвучні з такими нашими авторськими позиціями: виділенням трьох підсистем цілісної системи громадянської культури особистості, діадичним співвідношенням громадянських відносин та громадянських якостей особистості, обґрунтуванням базових інтегральних властивостей громадянської культури особистості.

Обґрунтовано основні умови реалізації системно-си- нергетичного підходу: усвідомлення учасниками навчальновиховного процесу загальноосвітньої школи взаємозв’язку складових компонентів цілісної інтегральної властивості – громадянської культури особистості, механізму функціонування ціннісно-нормативної регуляції громадянської поведінки школярів, етапності у розвитку основних громадян-

ських якостей вихованців; зміна позиції учасників педагогічного процесу загальноосвітньої школи та відповідна його перебудова з процесуального на результативний підхід у формуванні громадянської культури особистості; пріоритетність самовдосконалення школярів на основі діагностики та корекції розвитку їх громадянських якостей.

Запитання. Завдання

1.Основні положення А. Макаренка про виховання громадянина.

2.Г. Ващенко про формування громадянської культури поведінки людини.

3.Ідеї С. Русової про формування громадянської культури особи.

4.Технології формування громадянськості у педагогічній творчості В. Сухомлинського.

5.М. Стельмахович про основні умови успішного українотворення.

6.Діапазон використання форм і методів патріотичного виховання в радянські часи.

7.Сучасні дослідження громадянської культури учнівської молоді.

8.Головні умови реалізації системно-синергетичного підходу у формуванні громадянської культури школярів.

9.Вимоги до забезпечення суспільного блага – задоволення і правильного формування біологічних, соціальних, економічних і духовних потреб особистості.

10.Усвідомлення вихованцями норм доброчинної громадянської поведінки.

11.Ефективні форми і методи формування громадянської поведінки школярів.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

236Формування громадянської культури особистості школяра

12.Вимоги до проведення уроків громадянськості.

13.Особливості виконання учнями певних ролей у громадянській діяльності школярів.

14.Формування усвідомленого ставлення школярів до змісту громадянського вчинку людини.

15.Умови особистісного самовдосконалення школярів на основі діагностики рівня сформованості інтегративних рис громадянськості.

16.Характеристика методики “Моє дерево життя” для формування інтегративних якостей громадянськості.

17.Методика самооцінки і оцінки громадянських якостей особи.

18.Загальна характеристка експрес-методики “Кваліметричний профіль” у діагностиці рівня сформованості інтегративних якостей громадянської культури особистості.

19.Тест на визначення громадянської спрямованості громадянської культури особистості школяра.

20.Зміст і особливості застосування опитувальника МП “Модель поведінки”.

21.Зміст і особливості застосування опитувальника МП “Системна функція”.

22.Опитувальник для діагностування інтегративних громадянських якостей.

23.Опитувальник для діагностування громадянських дій-ставлень особистості школяра.

24.Комп’ютерний варіант діагностики рівня сформованості інтегративних якостей громадянської культури особистості.

4. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ У СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ ОБЛАСНОГО ВІДДІЛЕННЯ МАН УКРАЇНИ

На початку XXI століття спостерігаються масштабні зміни у підготовці дитини до життя і діяльності. Дедалі очевидніше, що суттю і основним показником прогресу людства є розвиток кожної окремої людини на основі її здібностей. Тому, у зв’язку з цим, суттєво актуалізується завдання у сфері позашкільної освіти: максимально наблизити навчання і виховання кожної дитини до її сутності, до результативного прояву її таланту.

Івано-Франківське обласне відділення Малої академії наук створене у 1997 році. Мета роботи Малої академії наук – через призму формування науковості надавати слухачам гуртків МАН максимальну можливість для розвитку особистісних і професійних якостей, творчої індивідуальності. Особистість людини формується у процесі діяльності, саме тому учнів-старшокласників необхідно залучати до дослідницької роботи, яка привчає їх до самостійності, виробляє вміння застосовувати отримані знання при розв’язанні конкретних завдань, вільно орієнтуватися в літературі за обраним фахом, а також виховує вимогливість до себе, зібраність та цілеспрямованість.

Мала академія наук України і є тим “помічником”, який допомагає юному дослідникові долати непередбачені перешкоди і розкривати зашифровані таємниці векторів держави у руслі науково-дослідницької діяльності.

Науково-дослідницька робота вдосконалює не лише професійний рівень спеціалістів різних галузей, а й формує специфічні навички, відповідний склад мислення та спілкування, дає змогу поглибити професійне спрямування освіти, виховати спеціалістів із високим творчим потенціалом і

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 238 Формування громадянської культури особистості школяра

впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців, формує справжніх громадян держави.

Базовими в організації діяльності обласного відділення МАН є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківський національний технікний університет нафти і газу, Івано-Франківський національний медичний університет, які виступають організаторами й координаторами перевірки ефективності науково-пошукової діяльності учнів-членів МАН.

Учнівська науково-дослідницька робота в Івано-Фран- ківській області здійснюється на базі:

26 гуртків обласного відділення МАН – понад 600

учн.;

16 гуртків МАН м. Івано-Франківська – понад 400

учн.;

30 наукових товариств.

Громадянська культура формується у процесі безпосередньої участі учнів у навчально-виховних заходах, що здійснюються вчителями на уроках, а в позаурочний час – керівниками гуртків, батьками, громадськістю. І такі заходи надзвичайно багатопланові та всеохоплюючі. Основні вимоги до них:

1)мають ґрунтуватися на знаннях, які отримані на уроках, а в гуртку поглиблюються і розширюються;

2)логічно продовжувати урочну роботу, мати певну систему, дотримуватись принципу послідовності, наступності, враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, їх інтереси та бажання;

3)бути доступними у розумінні, цікавими, емоційно наповненими, щоб у процесі їх проведення кожен юний науковець співпереживав і від участі в них отримував задоволення та натхнення.

Виховні заходи громадянського спрямування у системі наукових гуртків Івано-Франківського обласного відділення МАН України можна класифікувати за різними ознаками:

•за метою – поглиблення знань учнів з історії української державності і громадянства, культури народу, його традицій; розвиток творчих здібностей і талантів учнів; вироблення навичок збору та запису зразків народної творчості, засвоєння технології виготовлення художніх виробів тощо;

•за формою – навчальні, ігрові, змагальні, художні, індивідуальні, групові, клубні та ін.;

•за методом – роз’яснювально-ілюстративні (бесіди, розповіді, диспути, лекторії, зустрічі, конференції та ін.), до- слідно-пошукові (експедиції, екскурсії, вивчення історичних джерел, опрацювання зібраних матеріалів);

•за місцем проведення – вищі навчальні заклади, школи, ліцеї, гімназії, заклади позашкільної освіти, громадські місця, на природі, у домашніх умовах і т. ін.

Водночас виховні заходи можна умовно поділити на:

•суспільно-корисні: охорона пам’яток історії і культури, екологічні рухи, експедиції – „Моя земля – земля моїх батьків”, „Козацькими шляхами”, „Пам’ять втрачених сіл”, патріотичні акції дитячих, юнацьких, молодіжних організацій – „Пласт”, „Січ”, „Сокіл”, „Січове братство”, шкільні козацькі республіки тощо (поминальне віче “Любов’ю освячена воля” з нагоди річниці ЗУНР та відкриття пам’ятного знака Я. Мельнику та А. Король (01.11.07 р., м. Калуш), тематичні читання, присвячені 75-й річниці пам’яті жертв голодомору 1932-1933 рр. (15-22.11.08 р.), практикум-лекторій із нагоди 100-річчя від дня народження Степана Бандери серед слухачів гуртків історико-географічного відділення Івано-Фран- ківського обласного відділення Малої академії наук України (23.12.08 р., на базі Івано-Франківського музею Визвольних

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 240 Формування громадянської культури особистості школяра

змагань Прикарпатського краю та філії музею в с. Старий Угринів Калуського району);

•трудові: свята першої борозни, обжинки, приліт птахів, толоки, археологічні розкопки, шкільні кооперативи;

•пізнавально-розважальні: вікторини, турніри, диспути, літературні студії, клуби народної творчості, наукові товариства, музейно-етнографічна робота, тематичні екскурсії та ін. (заняття-екскурсія з нагоди Дня українського козацтва (10.10.06 р., на базі Івано-Франківського обласного ліцею-ін- тернату для обдарованих дітей із сільської місцевості), круглий стіл шкільного наукового товариства “Мала академія наук – джерело талантів” (25.05.07 р., на базі Рогатинської СЗОШ № 1), духовно-пізнавальна стежка в Здвижин (10.11.06 р., с. Кобаки, в рамках зустрічі з членом Спілки

журналістів України Калиною Ватаманюк), навчально-прак- тичне турне для польської та української молоді “Польща без упереджень” (19-27.11.06 р., 15-25.10.07 р., 21-29.06.08 р., м. Ополє, Польща);

• художньо-естетичні, розважальні: вечори поезії, пісні, танцю, свята рідної мови, фестивалі дитячої народної творчості, ярмарки народних промислів і ремесел (семінар з нагоди святкування 150-ї річниці від дня народження Івана Франка (26.10.06 р., на базі Калуської гімназії), заняттяконференції до Дня української писемності (щорічно на базі гуртків відділення філології та мистецтвознавства), урочистості з нагоди 15-річчя відродження Рогатинської гімназії ім. Володимира Великого – колегіуму НаУКМА, участь у міжнародному конкурсі українознавства, Всеукраїнському конкурсі науково-творчих робіт до 200-річчя від дня народження М.В. Гоголя (04.06.2009 р., м. Полтава), Всеукраїнські літературні читання “Розкрилля душі” (07-10.06.07 р., м. Київ), усний журнал “Людина з писемної стає розумною”