usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

М.т.л.ц. —

Пр..йшл. д. н.с з.м..

3 Робота над скоромовкою

На стежину, на стіжок Тихо падає сніжок,

Дружно вийшли ми на ґанок, Ми співаємо пісень:

—Сніже, сніже, добрий ранок,

—Сніже, сніже, добрий день!

А. Камінчук

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Діти в парах повертаються одне до одного і стисло переказують

казку.

IV. Актуалізація опорних знань

—Які свята дарує нам зима?

V.Повідомлення теми і мети уроку

—Ланцюжок веселих і дзвінких зимових свят відкриває Різдво, яке відзначають у сімейному колі. Святкування Різдва починалося напередодні — у Святвечір, різдвяне надвечір’я. У цей день намагалися не їсти «до звізди» — до появи на небі першої зірки, яка колись сповістила про народження Христа. Слово Різдво означає народження всього живого. Перед вечерею господар розсипав по долівці сіно, клав його на стіл, ставив на покуті сніп — дідух.

Цього вечора ходили на гостину одне до одного, носили так звану вечерю, святкові страви. Ходили до родичів частіше діти. Обов’язковою святковою стравою була кутя.

У цей вечір діти, чоловіки і хлопці ходять колядувати. Колядки — величальні пісні, у яких славлять господарів дому — бажають їм здоров’я, щастя, щедрого урожаю, достатку, за що отримують винагороду.

VI. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання тексту «Колядники»

1)Гра «Бджілки».

Самостійне напівголосне читання тексту учнями, кожен —

усвоєму темпі.

—Що казкового в цьому тексті? (Зірку впіймали неводом.)

2)Словникова робота.

—Доберіть слова-родичі до слова колядники. (Колядування,

колядки, коляда)

Невід — велика рибальська сітка.

3)Гра «Дощик».

•Накрапає дощ (тихо);

•дощ пускається сильніше (голосніше);

•злива (голосно);

•дощ слабшає (тихіше);

•дощ перестав (читання припиняється).

4)Робота над аналізом тексту.

—Навіщо колядники носили із собою зірку?

—Де брали дзвіночки?

—Що несли із собою колядники?

—Яку радісну звістку вони несли людям?

2Опрацювання тексту Олекси Воропая «Коляда»

Самостійне читання тексту учнями.

— Що нового ви дізналися з тексту? Розкажіть.

3Опрацювання тексту Андрія М’ястківського «На щастя, на здоров’я, на Новий рік»

1)Розповідь учителя.

—13 січня — останній день старого року за старим календарем. У ніч з 13 на 14 січня за старим стилем настає Новий рік. Передноворічний вечір — щедрий вечір. У цей вечір щедрують. Щедрівки — новорічні обрядові пісні, різновид колядок. Їх співали господареві, господині, всій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі. У них теж прославляли господарів хати, бажали їм здоров’я.

14 січня — перший день Нового року за старим стилем, народження сіяча Василя. Рано-вранці до схід сонця чоловіки йшли посипати, або засівати. Вважалося, якщо чоловік зайде першим до хати, то щасливим буде увесь рік.

Сійся, родися жито, пшениця, Всяка пашниця, Зверху колосиста, Зісподу корениста, Будьте зі святом здорові!

ЗНовим роком!

—На щастя, на здоров’я засівали пшеницею, житом.

2)Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.

—Назвіть дійових осіб тексту.

—Як ви вважаєте, який за віком Андрійко?

—Які рядки свідчать про те, що хлопчик із радістю готується до свята? Прочитай їх.

3)Читання хором колядок і щедрівок.

—До кого звертаються діти?

—Кого прославляють?

4 Опрацювання твору Лідії Повх «Ми йдемо колядувати, господарів величати»

Робота в групах

Учні об’єднуються у кілька груп і по черзі виконують роль гос-

подарів і колядників.

5Опрацювання вірша Валентини Малишко «Веселий Новий рік»

—Прочитайте вірш мовчки. Підготуйтеся до виразного читання. Доберіть потрібну інтонацію.

—Як ви зрозуміли вислів «Новий рік ступає на поріг»?

—У якому темпі і з яким почуттям слід читати кожну строфу вірша?

Читання вірша за особами.

—Що просять діти у Нового року?

Гра «Мікрофон»

—Що б ви побажали своїм рідним і друзям на Новий рік?

VII. Підсумок за темою (за запитаннями підручника)

VIII. Підсумок уроку

—З якими звичаями українців познайомилися?

—Що нового дізналися на уроці?

IX. Домашнє завдання

Вивчити одну із колядок, щедрівок, щоб заспівати їх на свята.

Урок 51

Тема. Урок позакласного читання. Людина починається з добра (за творами В. О. Сухомлинського)

Мета: продовжувати ознайомлення учнів із творами В. О. Сухомлинського; формувати у дітей доброту, чуйність, повагу до старих і немічних, доброзичливе ставлення до рідних і друзів; навчати учнів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення; розвивати мовлення; виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II.Повідомлення теми і мети уроку

—Дуже мудро говорить народ: роби добро — і воно повернеться до тебе. Будеш робити зло — зло і повернеться до тебе.

Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають дуже велику силу. І на сьогоднішньому уроці позакласного читання вони допоможуть нам пройти дорогою добра за мудрими творами Василя Сухомлинського.

Вправа «Мікрофон»

—Що ви знаєте про Василя Сухомлинського? Які його твори читали?

III.Робота з виставкою книг

—Розгляньте виставку книг.

—Які твори ви читали?

IV. Робота над темою уроку

1Обговорення прочитаних творів Василя Сухомлинського

— Які твори прочитали, готуючись до уроку?

Гра «Звідки ці рядки?»

•Розрізали хлібину, яку щойно дідові принесли, та й ну уми-

нати. («Каяття»)

•Від жадоби у хлопчика руки затремтіли. («Страшний черв’ячок»)

•На віражі крило зламалось, літак упав і розбився. («Гвинтик»)

1)Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

— Назвіть головних героїв оповідання.

2)Робота в парах.

—Прочитайте оповідання в парах.

—Що дав учитель Дмитрикові і Сергійкові?

—Хто з хлопчиків по-справжньому доглядав за деревцями, а хто не виконав свою роботу?

—Чому мовчав Дмитро-батько?

—Який висновок можна зробити з прочитаного?

V.Підсумок уроку

—З якими творами Василя Сухомлинського ознайомилися?

—Чого вони нас вчать?

VI. Домашнє завдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Зимонько-снігуронько, наша-білогрудонько...»

Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

III.Повідомлення теми і мети уроку

—Який розділ починаємо вивчати?

—Яких українських поетів ви знаєте?

—Чим вірші відрізняються від прозових творів? (Римою)

—За вікном — чарівниця зима. Краса зимової природи надихала поетів. За допомогою художнього слова вони яскраво і точно передають образи і зимового ранку, і засніженого саду, і поля.

Отже, дітки, вирушаймо у світ зимової краси і зимових див.

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання вірша Якова Щоголіва «Зимовий ранок»

1)Читання вірша вчителем.

— Яку картину природи ви уявляли, слухаючи вірш?

2)Словникова робота.

Читання слів «буксиром» за вчителем.

—Назвіть слова, які римуються. (Блище — вище) Блище — блищить.

3)Гра «Бджілки». Напівголосне читання вірша учнями.

—Чому автор називає ранок веселим?

—Яку саме зиму змальовує поет?

—Які птахи згадуються у вірші?

—Які рядки вірша слід прочитати радісно, піднесено?

—Прочитайте вірш виразно.

4)Гра «Диктор телебачення».

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися

на глядачів.

5)Упізнайте рядки (читання з плаката або з дошки).

Сн.г .сн.м кр.шт.л.м бл.щ., Л.т.й х.л.д д.п.к., С.нц. вг.р. пл.н. в.щ., Т. н.гр.. зд.л.к. .

Фізкультхвилинка

2 Опрацювання вірша Максима Рильського «Зима»

1)Гра «Бджілки».

— Яка ще пора року, крім зими, згадується у вірші?

3)Гра «Дощик». Читання вірша учнями.

—Які слова у вірші повторюються?

—Прочитайте речення, в яких розповідається про зиму; про

весну.

—З яких речень складається вірш?

4)Гра «Знайдіть риму». Сніжно-синьої — інеї; моїй — завій; многошумної — розумної; суцвіть — веселить.

3 Опрацювання вірша Ліни Костенко «Пряля»

1)Гра «Рибки». Читання вірша учнями мовчки.

—Чи здогадалися ви, про яку прялю йдеться?

2)Робота в парах.

—Підготуйтеся до читання вірша вголос: визначте, де треба робити паузи — довшу (між реченнями) і коротшу (у середині речення на місці тире). Які рядки прочитаєте з інтонацією перелічування?

3)Читання вірша учнями вголос.

—Що відбувається, коли в прялі рветься нитка?

—Що пряля вже встигла зробити?

—Які картини викликають у вашій уяві слова: «сніг іді-іде- іде, а вона пряде й пряде; вже напряла хуртовин на шапки для верховин»?

4)Гра «Знайди рими».

4 Опрацювання вірша Володимира Лучука «Кольорові пташки»

1)Гра «Рибки». Мовчазне читання вірша учнями.

—Яких птахів згадує поет? Упізнайте їх. (Учні під словами-

блискавками розміщують малюнок птаха.)

—Якого кольору ці птахи?

2)Словникова робота.

Фрак — чоловічий святковий костюм. Крук — ворон.

3)Читання вірша «ланцюжком».

—Який птах є незвичайним у своєму вбранні?

—Як називає його поет?

—Чому в горобця таке незвичне вбрання?

4)Гра «Живі слова».

У дітей — слова: червоні, снігурі, чорний, крук, білий, сук, си-

ниці, голубі, кожух, рудий, фрак, зелений, фарба, сіра.

Учні мають об’єднатися у пари.

5)Гра «Дощик». Читання вірша хором.

6)Гра «Доберіть риму». Снігурі — по дворі; голубі — на вербі; дивак — фрак; крук — сук; омелюх — кожух; дарма — нема.

7)Гра «Хто що робив?».

5Робота над загадкою

—Про яких гостей ідеться в загадці?

—Які слова допомогли вам відгадати загадку?

V.Підсумок уроку

—Що об’єднує вірші, які ми читали?

—Що найбільше сподобалося на уроці?

—Що приносить зима дітям?

VI. Домашнє завдання

Виразно читати вірші, проілюструвати один з них.

Урок 53

Тема. Вірші-діалоги. Марійка Підгірянка «Розмова про сонце». Загадки. В. Марсюк «Рідна гора» Мета: ознайомити учнів із віршами-діалогами; учити читати за особами, правильно

інтонувати речення, різні за інтонацією та метою висловлювання; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати любов до художнього слова, до природи.