Олена Пометун. Енциклопедія інтерактивного навчання

Р о з д і л 1. ТЕОРІЯ І ПРЯКТ/іНЯ ІНТЕРЯКТИВгіОГО НЯЗЧЙННЯ

У цьому посібнику пропоновані п р и й о м и , методи та технології пред ­ ставлені в чотирьох розділах, три з яких пов'язані саме з т р ь о м а части ­ нами інтерактивного уроку. В и к о р и с т о в у ю ч и їх, зверніть увагу, що деякі можуть бути застосовані в кількох частинах.

ЯК ОБРАТИ МЕТОД НАВЧАННЯ

Укожному розділі цієї книги представлена ш и р о к а палітра методів інтерактивного навчання. Як у цьому розмаїтті о б р а т и т о й метод, що д о ­ зволить д о с я г т и найбільш ефективного результату? Як вибудувати інте­ рактивне навчання в школі?

Укнизі «Інноваційні методи навчання у громадянській освіті»2 1 було в и ­ значено підхід до вибору методу інтерактивного навчання у г р о м а д я н ­ ській освіті. Наведемо цитату з цієї книги: «... вибір методу — це кропітка

робота, що передбачає ретельний аналіз групи (її склад, попередній д о с ­ від, готовність до навчання, рівень з н а й о м с т в а з таким в и д о м діяльності); визначення мети використання методу; розуміння п р о б л е м и , якої т о р ­ кається метод; свої власні п р о б л е м и та т р у д н о щ і , що можуть виникнути, і, нарешті, п р о с т о технічні у м о в и застосування». На наш погляд, цей підхід можна використовувати і в освітньому процесі середньої та вищої школи .

вана м е т о д о м сприятлива психологічна а т м о с ф е р а не може бути є д и н и м і достатнім результатом заняття. «Не можна приховати некомпетентність

с о б о ю гарантувати успіх освітнього процесу. Тільки відпрацьоване й об ­ мірковане застосування методів у поєднанні з ґрунтовним знанням т е м и забезпечує планомірний розвиток освітньої ситуації»2 2 .

20Ґрунтовніше про складові уроку див.: Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерак­ тивні технології навчання: наук.-метод, посібник,— К., 2003.

21Инновационньїе методьі в гражданском образовании / В. Величко, Д. Карпиевич, Е. Карпиевич, Л. Кирилюк. — Мн., 1999. — С. 134.

22Там само. — С. 9.

32

ЯК ОБРРЇЇИ М Е Т О Д НРібЧРіННЯ

Пр о д о в ж у ю ч и відповідати на запитання, поставлені вище, ми хотіли б

зв е р н у т и с я до матеріалів статті Ч. Бонуелла та Т. Сазерленда «Безпе­ рервність активного навчання: вибір видів діяльності для залучення сту­ дентів до р о б о т и в аудиторії», присвяченої питанням реалізації активного (інтерактивного) навчання у вищій школі2 3 . На наш погляд, ідеї цієї статті про безперервність навчання та про інструменти вибору методів відпові­

да ю т ь також умовам середньої ш к о л и .

Для пояснення своїх ідей автори статті залучають термін «безперерв­ ність», що графічно виражається у вигляді «лінії, що з'єднує дві крайні харак­ теристики... Жоден з кінців цієї безперервності не розглядається як кращий або більш бажаний, ніж інший». Обираючи метод, педагог може «пересува­ тися» від одного кінця безперервності до іншого, визначаючи своє місце розташування на ній. У статті наведено чотири «безперервності»: складність завдання, цілі предмета, взаємодія в аудиторії, індивідуальний досвід учнів.

Педагогові, п е р ш ніж застосувати т о й чи інший метод інтерактивного навчання, бажано з'ясувати наявність в учнів досвіду участі в подібній діяльності. «Найкращі наміри викладача провести д и с к у с і ю в аудиторії можуть р о з б и т и с я через мовчання студентів, бо вони знервовані або не впевнені в тому, що викладач очікує від них... Якщо вид діяльності н о в и й для більшості студентів, він має бути ретельно структурований і п о я с н е ­ ний стільки разів, скільки необхідно для т о г о , щ о б студенти його п р и й н я ­ ли»2 4 . Починати інтерактивне навчання бажано з найбільш простих для

організуючи після з а в е р ш е н н я технології хід діяльності учнів, успіхи та невдачі цієї діяльності, рефлексуючи і к о р и г у ю ч и п р о ц е с навчання.

2 . В з а є м о д і я в а у д и т о р и О б м е ж е н а в з а є м о д і я Р о з ш и р е н а в з а є м о д і я

О б и р а ю ч и метод, учителеві бажано визначити та проаналізувати свій стиль викладання, оскільки індивідуальний стиль впливає на вибір рівня взаємодії між п е д а г о г о м і учнями, між учнями в групі (класі).

Індивідуальний стиль викладання залежить, зокрема, від темпераменту педагога, його бажання контролювати процес . Екстраверт (або педагог,

23 Бонузлл 4., Сазерленд Т. Непрерьівность активного обучения: вьібор видов деятельности для активизации учебной работьі студентов в аудитории // Университетское образование: от зффективного преподавания к зффективному ученню. Сборник рефератов статей по дидактике вьісшей школьї.— Мн., 2001.

"Там само. — С. 20.

33

Р о з д і л І . ТЕОРІЯ і ПРНКТІ/ІКН ІНТЕРР.ЯіУібНОГО НПВЧННьР,

для якого контроль є менш значущим) буде заохочувати р о з ш и р е н у взає­ модію між учнями. Це означає, наприклад, що учні можуть працювати са ­ мостійно, навіть не презентуючи проміжні результати роботи, більшу час­ тину уроку ( 2 5 - 3 5 хвилин). Або вчитель може давати учням значну свобо ­ ду у виборі ролей у навчанні, методів, змісту та способів його засвоєння тощо, контролюючи лише результат навчання.

Навпаки, інтроверт (або вчитель, який надає перевагу високому рівню контролю) може використовувати більш структуровані м е т о д и навчання, тобто такі, за яких він може стежити за діяльністю учнів поетапно, н а п р и ­ клад, ставлячи їм чіткі виконувані за певний час і перевірювані завдання . Так с а м о вибір варіанту взаємодії учнів між с о б о ю може залежати і від підготовленості вчителя до складних технологій (досвід їх застосування), кількості часу, який відведено на технологію на уроці (адже р о з ш и р е н а взаємодія часто потребує більше часу для презентації результатів) та ін.

Вибір методу не може бути випадковим і мусить ґрунтуватися на р о ­

в освітньому п р о ц е с і , вчителеві важливо:

• визначити т о й о б с я г знань, що учні повинні в и н е с т и з уроку;

•визначити те, чого учні повинні навчитися р о б и т и (як діяти);

•визначити, що учні повинні «відчути» під час вивчення предмета .

Кожен з методів, за у м о в и його правильного о б р а н н я , може найкраще забезпечити рівень з а с в о є н н я учнями певних елементів змісту (знань, умінь, ціннісних орієнтацій, досвіду творчої діяльності т о щ о ) і має с в о ю спрямованість на визначені результати навчання. Щ о б правильно оціню ­

вчання 2) виконання інструкції щ о д о застосування методу, де, як п р а в и ­ ло, вказано і на с п р я м о в а н і с т ь методу.

Обираючи метод навчання, вчитель має чітко прогнозувати, який саме ре­ зультат може бути гарантований за умови використання саме цього методу.

Проаналізувавши досвід учнів, свій стиль викладання, визначивши цілі предмета, педагог підходить до вибору методу, виходячи з його складності.

34

РИ ОБРЯТИ М Е Т О Д НЯ6ЧЯННЯ

Автори статті визначають прості методи як «короткі й відносно авто­ номні»2 5 . До них можна віднести роботу в парах, лекцію з паузами. До склад­ них методів, які є тривалішими за часом проведення і мають складну струк­ туру, можна віднести, наприклад, метод «Ажурна пилка» чи «Килим ідей».

Якщо вчитель вирішив застосувати у своїй діяльності методи інтерак­ т и в н о г о навчання й організовувати навчальну взаємодію в аудиторії, але учні ще не мають д о с т а т н ь о г о досвіду, необхідно спочатку використову ­ вати прості м е т о д и , поступово переходячи до більш складних.

Для т о г о щ о б з р о б и т и процес вибору методу більш у с в і д о м л е н и м і ці­ л е с п р я м о в а н и м , п р о п о н у є м о своєрідну пам'ятку «Контрольний аркуш вибору методів навчання», запозичену в білоруських колег2 6 і адаптовану для середньої освіти .

К о н т р о л ь н и й а р к у ш в и б о р у м е т о д і в О б и р а ю ч и м е т о д і н т е р а к т и в н о г о н а в ч а н н я , п о д у м а й т е :

/.Якою є загальна картина класу?

•Скільки учнів у класі?

•Який вік учнів?

•Яким д о с в і д участі в інтерактивному навчанні мають учні?

•Чи переважають у групі хлопчики (дівчатка) або с п о с т е р і г а є т ь с я рів­ новага? (це може бути важливим під час формування груп, о с о б л и ­ во в підлітковому віці)

//. Якими є рамкові умови застосування методу?

•Скільки часу метод потребуватиме на уроці?

• Які о с о б л и в о с т і кабінету, у якому буде п р о х о д и т и заняття, з о к р е м а розташування меблів?

•Яке технічне обладнання наявне?

•Чи м о ж н а використовувати хол, к о р и д о р біля кабінету?

•Чи є всі необхідні матеріали для проведення методу?

///.Як пов 'язати метод і тему (як забезпечити зв 'язок змісту уроку і ме­

тодів навчання?

-3 яким змістом, якими питаннями та проблемами мають працювати учні?

• Які аспекти змісту будуть о с о б л и в о виділені (акцентовані) за д о п о ­

м о г о ю запланованого методу?

•Яких навчальних цілей т р е б а д о с я г т и , забезпечуючи засвоєння уч­ нями цієї теми?

• Які результати очікуються від учнів? Чи м о ж н а їх забезпечити, вико­ р и с т о в у ю ч и цей метод?

?ь Там само. — С. 14.

26Основьі проведення семинаров молодежного образовательного центра. — Мн., 2002. —

С.10 - 11 .

35

Р о з д і л і. ТЕОРІЯ І ПРЯИТІ/1НЯ ІНТЕРЯКТІ/16НОГО НЯ6ЧЯННЯ

• На якому етапі навчального процесу, уроку буде використаний ме­ тод? Чи відповідає він потребам актуалізації, мотивації, побудови знань, рефлексії т о щ о ?

IV. Яким є ступінь готовності вас як учителя до використання методу?

•Чи є у вас досвід використання цього методу?

•Якщо досвід є, то що в ньому ви оцінюєте позитивно і які складності усвідомлюєте?

•Які побоювання виникають при використанні о б р а н о г о методу?

•Які шляхи подолання можливих труднощів ви бачите?

•Чи відповідає о б р а н и й метод вашому звичайному стилю роботи?

Наприкінці зауважимо, що інтерактивне навчання не може бути епізо­ д и ч н и м , тобто сьогодні педагог використовує методи інтерактивного на­ вчання, а завтра знову повертається до традиційної с и с т е м и організації освітнього процесу. Це б е з п е р е р в н и й процес, що поступово змінює всю діяльність суб'єктів навчального процесу.

ЯК ЗАСТОСУВАТИ ІНТЕРАКЦІЮ МАКСИМАЛЬНО ЕФЕКТИВНО

Опанування нових методів викладання подібне до навчання нового ру­ ху або п р и й о м у в спорті: т р е б а побачити, як це виконується, спробувати виконати під наглядом когось, хто знає, як це робиться, і потім вислухати пропозиції щ о д о власного виконання . Семінари з такого навчання саме так і організовані: ви берете участь у д е м о н с т р а ц і й н и х заняттях, начебто ви учень, потім о б г о в о р ю є т е ці методи та вчитеся, як їх застосувати, а по ­ тім плануєте та проводите урок, використовуючи цей метод самостійно . Наприкінці семінару ви маєте спланувати реальний урок, який проведете у с в о є м у класі після закінчення.

36

дії), методів (способів діяльності вчителя і учнів з організації ефективно ­ го інтерактивного п р о ц е с у навчання) та складних технологій (які поєдну ­ ють у собі кілька методів і різні ф о р м и навчання).

У кожному описі крок за кроком п о я с н ю є т ь с я , як використати ці мето ­ ди викладання. Інколи після о п и с у використання методу в посібнику за ­ пропоновані деякі інші пов'язані з ним м е т о д и чи їх варіанти, які м о ж н а використати для д о с я г н е н н я аналогічних цілей.

Опис кожного методу подається в тому с а м о м у форматі, щ о б вам лег­ ше було в и к о р и с т а т и й о г о п р и плануванні уроку. У тексті в и к о р и с т а н о спеціальні р у б р и к и :

М е т а — опис цілей цього методу і як він може допомогти учням учитися К і л ь к і с т ь у ч н і в — розмір групи учнів, якій найбільш відповідає даний метод

Н е о б х і д н и й ч а с

Об л а д н а н н я — які матеріали потрібні

По р я д о к р о б о т и — кожен крок цього методу в деталях

До д а т к о в і м і р к у в а н н я — тут подані примітки, що допоможуть читачеві скласти кращі уявлення про те, яким чином або чому варто застосовувати цей метод

По р а д и — пропозиції щодо того, як успішно застосувати цей метод

або ж урахувати особливі потреби певної групи учнів

у викладанні, але також і ваші учні повинні звикнути до й о г о застосуван ­ ня в процесі навчання.

Крім т о г о , ви маєте налагодити співробітництво з і н ш и м и вчителями . Принаймні о д и н раз на місяць намагайтеся з б и р а т и с я разом з о д н и м або декількома вчителями, які в и к о р и с т о в у ю т ь у викладанні ці ж нові м е т о д и . З а п и с у й т е свої запитання, успіхи та приносьте їх із с о б о ю на такі зустрічі для о б г о в о р е н н я . Також беріть з с о б о ю свої плани уроків і приклади/ зразки робіт учнів. Ви обов'язково знайдете гарні пропозиції для ваших колег, як д о п о м о г т и їм подолати наявні в них п р о б л е м и , а в них будуть пропозиції, які д о п о м о ж у т ь вам.

37

Розділ II. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОЇ АТМОСФЕРИ НАВЧАННЯ

Й ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ УЧНІВ

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ

С т в о р е н ня плідної конструктивної а т м о с ф е р и у стосунках учасників пе­ дагогічної взаємодії, встановлення між н и м и багатоаспектної змістовної комунікації — важливі у м о в и оптимального розвитку учнів у педагогічному процесі . Реалізація цих умов означає, що учні почуватимуться д о с и т ь вільно, щоб відповідати на питання, ставити нові питання й висловлювати власні думки, не боячись, що вони будуть «виглядати нерозумними» . Це також означає, що в них буде бажання працювати разом і надавати о д и н о д н о м у підтримку при виконанні навчальних завдань. Саме з цього варто починати педагогічну взаємодію (на уроці, занятті, позакласному заході).

Призначення прийомів і методів цієї групи — насамперед розвиток по­ зитивної мотивації в наступній діяльності, взаємодія, розвиток спектру позитивних емоцій і почуттів с т о с о в н о процесу навчання і предмета, п с и ­ хологічне розвантаження учнів, згуртування колективу класу.

Корисно розпочати навчальний рік, с е м е с т р із серії таких прийомів для розігріву, щоб д о п о м о г т и «розколоти лід» у відносинах між учнями, які ще недостатньо д о б р е знають о д и н о д н о г о . Такі п р и й о м и та методи часто так і називають «криголамами». Учитель має періодично повторювати їх про ­ т я г о м шкільного року. Коли учні спільно п р а ц ю ю т ь у малих групах, педаго ­ гові варто частіше використовувати спеціальні п р и й о м и , що згуртовують групи ( щ о н а й м е н ш е кілька разів на тиждень) — особливо в ті м о м е н т и , коли формуються нові групи, а їхні члени ще недостатньо знають один од­ ного. Деякі з прийомів, наприклад, прийняття правил чи розподіл ролей, відіграють певну дисціплінуючу роль, д о п о м а г а ю т ь організувати та структурувати процес навчання.

Для початку ми р е к о м е н д у є м о вам спробувати наведені нижче п р и й о ­ ми та методи . Намагайтеся збільшити їхню кількість, запитуючи інших пе­ дагогів, які криголами застосовують вони .

38

то щ о ) . Запропонуйте класові відповісти на такі запитання:

•Чому л ю д и не слухають о д и н одного?

•Як реагує л ю д и н а , якщо вона відчуває, що її не слухають?

•Згадайте випадок, коли ви зрозуміли, що вас не чують. Що ви відчу­ ли? Щ о в и зробили?

Крок 2. Запропонуйте учасникам та учасницям прочитати основні пра ­ вила активного слухання.

Поясніть, що правило відносно застосування уточнювальних запитань слід застосовувати обережно: коли л ю д и н а дуже схвильована або роз ­ дратована, слід утриматися від будь-яких розмов включно з запитаннями уточнення.

с п о н у к а л ь н и м и в и г у к а м и т о щ о т а н а м а г а ю т ь с я з а п а м ' я т а т и я к о м о г а більше інформації . Далі д р у г і н о м е р и р о з п о в і д а ю т ь те, що в о н и з а ­ п а м ' я т а л и .

Крок 4. Потім учні й учениці міняються ролями . Крок 5. Проведіть о б г о в о р е н н я методу:

•що було легше: розповідати чи слухати? Чому?

•як ви себе відчували під час роботи?

•навіщо ми цього навчалися?

БА Ж А Н О . О Б О В ' Я З К О В О . Н Е М О Ж Н А 2 7

Ме т а : організувати учнів і створити можливості для успішної ефективної роботи, подолати побоювання деяких учнів щодо активної участі в занятті.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : д о 35.

Н е о б х і д н и й ч а с : від 10 до 45 хвилин .

О б л а д н а н н я : великі а р к у ш і п а п е р у для малих г р у п , папір або д о ­ ш к а та к р е й д а , щ о б в е с т и з а п и с и , коли б у д е с к л а д а т и с я й о б г о в о р ю ­ в а т и с я с п і л ь н и й в а р і а н т п р а в и л , а т а к о ж в е л и к и й а р к у ш п а п е р у ,

П о р я д о к р о б о т и :

Крок 1. Об'єднайте учнів у малі групи . Кожна з груп о т р и м у є великий аркуш паперу і завдання: визначити н о р м и поведінки в класі під час уроків, о б ' є д н а в ш и ці н о р м и в т р и групи (по 4 в кожній): «У нашому класі бажано...» «У нашому класі обов'язково...», «У нашому класі не можна...»

27 Методи «Бажано, обов'язково, не можна» і «Спільна угода» є варіантами складання пра­ вил роботи в класі під час інтерактивної взаємодії.

40

Г:" / Л О М / 1 , М Е Т О Д И ' Я ~ £ Х Ч О Л О Г ! ;

Напрацьовані правила кожна група записує на свій аркуш . По завершенні всі групи презентують результати роботи .

Крок 2. Учитель пропонує знайти ті правила, які збіглися в усіх групах і виписати їх на о к р е м и й аркуш паперу. При цьому зміст і формулювання правил уточнюються й о б г о в о р ю ю т ь с я .

Усі учні мають право д о п о в н и т и список т и м и н о р м а м и , які були п р о п о ­ новані групами раніше, але не ввійшли до загального списку, або з а п р о ­ понувати зняти якесь правило .

Крок 3. Після обговорення учні приймають правила шляхом голосування.

Д о д а т к о в і м і р к у в а н н я :

Якщо думки груп взагалі не збіглися, вчитель пропонує о б г о в о р и т и ко­ жен с п и с о к груп по черзі та знайти спільне рішення .

ВІТЕР Д М Е М е т а : створення сприятливої а т м о с ф е р и , організація комунікації між

учнями, оперативне включення їх у діяльність.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : до ЗО.

Н е о б х і д н и й ч а с : до 7 хвилин . О б л а д н а н н я : не потребує .

П о р я д о к р о б о т и :

Крок 1. Учитель п о я с н ю є , яким є порядок р о б о т и . Учні й учениці сидять

Крок 2. Ті, хто відповідає на запитання позитивно, підводяться, відпові­ даючи таким чином на запитання чи висловлюючи своє ставлення до яки ­ хось подій, явищ. Якщо відповідь негативна — учні та учениці залишають ­ ся сидіти .

Д о д а т к о в і м і р к у в а н н я

Цей метод може бути в и к о р и с т а н и й з метою рефлексії взаємодії, що відбулася. У цьому випадку вчитель може включити у формулювання оцін ­ ні судження, а учні, підводячись, висловлюватимуть оцінку. Наприклад,

«Вітер дме для тих, хто...

41