Олена Пометун. Енциклопедія інтерактивного навчання

Р о з д і л 1. ТЕОРІЯ І ПРЯИТИНР) ІНТЕРРНТИВНОГО НРВЧРНН Я

А . О р г а н і з а ц і я н а в ч а л ь н о г о п р о ц е с у я к б а г а т о с т о р о н н ь о ї , п а р т ­ н е р с ь к о ї , і н т е н с и в н о ї к о м у н і к а ц і ї

Ми вже зауважували на тому, що інтерактивне навчання потребує б а ­ г а т о с т о р о н н ь о г о т и п у к о м у н і к а ц і ї , коли зв'язки виникають н е тільки між учителем і учнями, а й між усіма учнями, а педагог стає рівноправним учасником навчальної діяльності.

У процесі такої комунікації учні здобувають можливість поділитися д у м ­ ками та почуттями в межах певної т е м и , розповісти про свої висновки, вислухати думки не тільки вчителя, а й однокласників. Застосування бага ­ тосторонньої комунікації дозволяє залучати до процесу навчання ВСІХ учнів класу. На цьому моменті наполягає, наприклад, відома дослідниця Дж. Ш е р м а н : «Учням треба частіше надавати можливість взаємодіяти один з о д н и м і з більш досвідченими л ю д ь м и , включаючи педагога»1 3 .

Пс и х о л о г и також зауважують на важливості взаємодії учнів о д и н з од­

ни м , оскільки консультування, що п р о в о д и т ь с я с а м и м и учнями або взаємонавчання є о д н и м з найефективніших способів засвоєння знань.

Пр о ц е с взаємодії між учнями на основі багатосторонньої комунікації м о ж л и в и й , з о д н о г о боку, за умов опанування н и м и навичок міжособис -

вчителем о с н о в , на яких будується така взаємодія . М о в а в даному випад ­ ку йде про застосування принципів кооперування, к о о п е р а т и в н о г о на ­

Учителі по-різному представляють учням таку програму з нового конкрет­ ного предмету, курсу т о щ о . Вони можуть обмежуватися називанням теми і переліком того, чим займатимуться учні, а можуть розкрити зміст май ­ бутніх уроків, визначити завдання учнів та очікувані результати їхньої діяль­ ності, розповісти про передбачувані методи і н о р м и роботи й оцінювання її результатів. Важливо, представляючи програму діяльності, говорити не про один урок, а показувати перспективу у вивченні теми чи розділу. Якщо застосувати і в цьому місці уроку спеціальні технології, то це, на нашу д у м ­ ку, д о п о м о ж е зробити процес представлення змісту матеріалу, що буде вивчатися, не тільки цікавішим але й наочнішим1 5 .

13 Зпегтап 0\. Ргот Вепауіог то СопзтгистесІ І_еагпіпд // Сопзтгистіпд Кпо\л/Іеа!де іп ЗосіаІ

Зїисііез, 1998.

"Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод, посібник. — К., 2003. — С. 23.

15 Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод, посібник. — К., 2003. — С.27

22

Р о з д і л ;. ТЕОРІЯ і ПРчКТі/ІКН І И Т Е Р Я К Л / І В Н О Х Н Р 6 Ч Р Н Н Я

Наступним етапом в діяльності вчителя, що допомагає йому дізнатися іме­ на учнів (або пригадати, якщо клас знайомий) а їм, у свою чергу, краще пізна­ ти один одного, створити сприятливу атмосферу, є «знайомство». Прийоми проведення «знайомства», побудовані на інтерактивних технологіях, сприя ­ ють залученню учнів до спільної роботи, дають можливість згуртування колек­ тиву. Важливо, щоб знайомство проходило в умовах, що не викликають су­ перництва, протистояння, недовіри. Атмосфера довіри, як пише амери­ канський психолог Р. Чалдіні у книзі «Психологія впливу», покращує ставлен­ ня до того індивіда, з яким відбувається знайомство1 7 . Якщо перше враження від початку праці буде пов'язано з позитивними емоціями, вчителеві буде легше забезпечити ефективну роботу в класі. А це дозволить уникнути роз­ поділу класу на «ми» і «вони», проявів неповаги учнів один до одного.

«Знайомство» варто використовувати не тільки в новому класі, де учні не знають одне о д н о г о , але й у с ф о р м о в а н о м у колективі з метою вста ­ новлення більш відкритих стосунків між учителем та учнями, а також між учнями . Наприклад, проведення «знайомства» після канікул, д о п о м о ж е учням ш в и д ш е включитись у спільну п р а ц ю .

Знайомство з учнями педагог організовує за потребою: на початку на­ вчального року або коли приходить у клас, з яким він не працював і не з н а й о м и й т о щ о . Зважати ж на емоційний стан — і свій, і учнів — він має постійно. У цьому йому допоможуть технології, за д о п о м о г о ю яких можна дізнатися, як почуваються учні, з яким настроєм вони п р и й ш л и на заняття.

щ о д о майбутніх занять. Тому перед початком заняття варто п о п р о с и т и їх

туються, будуть налаштовані на роботу, заняття п р о й д е згідно з наміче­

альному й е м о ц і й н о м у стані учнів; яка психологічна а т м о с ф е р а буде в аудиторії) . Учень теж приходить на заняття зі с в о ї м и очікуваннями та по ­ б о ю в а н н я м и : оцінять або не оцінять й о г о діяльність на занятті, з яким н а с т р о є м п р и й д е педагог, чи буде цікаво на занятті.

Успішність д о с я г н е н н я мети заняття багато в чому залежатиме від сту­ пеня реалізації очікувань і спростування побоювань учнів і вчителя. На

17 Чалдини Р. Психология влияния. — СПб — 1999.— С. 5.

24

ПЕДПГОПЧНІ У М О З И РЕНЛІЗНЦІЇ НТЕРПКТИВНОГО НнВЧПННР.

інтерактивних уроках інколи може бути організований п р о ц е с виявлення очікувань, що, на наш погляд, с п р и я є визначенню учнями своїх потреб і цілей у навчальному курсі, на уроці, д о п о м а г а є вчителеві коригувати с в о ю діяльність, висвітлюючи більш повно питання, що цікавлять учнів.

Важливо постійно повертатися до даних, одержаних протягом вияв­ лення очікувань, аналізуючи хід освітнього процесу та зачіпаючи такі мо ­ менти, як:

•чи відповідають стиль викладу та зміст матеріалу, що вивчається, очікуванням і потребам учнів;

•чи відповідає зміст заняття на запитання, поставлені учнями на по ­ чатку заняття;

•чи не породжують дії вчителя на занятті відчуття страху та недовіри в учнів.

ся на занятті, бо відчувають страх п е р е д критичними зауваженнями своїх товаришів . Цю проблему, на наш погляд, д о п о м о ж е подолати визначен ­ ня правил з в о р о т н о г о зв'язку та н о р м спільної діяльності.

Г. А н д р є є в а в книзі «Соціальна психологія» зазначає, що н о р м и спіль­

рядку ведення записів і виконання різних п и с ь м о в и х , контрольних робіт.

«ом, є сам учитель, і, якщо в класі п о р у ш у є т ь с я порядок, то він в и м у ш е - - и й підтримувати встановлені н о р м и р о б о т и , с п и р а ю ч и с ь н а с а м п е р е д -а свій авторитет.

Реалізація моделі інтерактивного навчання вимагає інших правил р о - 5оти та способів визначення цих правил . Перш за все, необхідно встано ­ вити такі н о р м и , які д о з в о л и л и б організувати спільну діяльність учнів, :~зорити а т м о с ф е р у комфорту та безпеки . Прикладом н а й п р о с т і ш и х "савил роботи можуть бути такі:

•конструктивно ставитися до висловів інших т о щ о .

--^реева Г. М. Социальная психология.— М., 2000 . — С. 147.

25

Р о з д і л і . ТЕОРІЯ І ПРЯКТІ/ІКЯ ІНТЕРгіКТІЛЗНОГО НР6ЧЯНН Я

В и з н а ч е н ня норм роботи відбувається в процесі спільної діяльності педагога й учнів. Якщо правила будуть прийняті й усвідомлені учнями як о с о б и с т і , це гарантує їх д о т р и м а н н я в навчальній аудиторії незалежно від т о г о , чи присутній там педагог. Крім т о г о , під час такого визначення вчи­ тель має можливість запропонувати класові н о р м и , виконання яких ува ­ жає о б о в ' я з к о в и м .

Бажано, щоб учитель приділив увагу п р о ц е с у визначення н о р м спіль­ ної діяльності вже на перших заняттях з курсу чи предмета . Це дозволить йому с п и р а т и с я на них п р о т я г о м у с ь о г о навчального часу.

На уроках має панувати а т м о с ф е р а пошуку та відкритості. Учитель і уч­ ні ставлять одне о д н о м у запитання, аналізуючи п р о б л е м и й ухвалюючи рішення . Учні мають певні ролі під час виконання завдань, з а с т о с о в у ю т ь

вірність д ж е р е л , оцінюють інформацію . Учителі показують підопічним, як виконувати завдання в класі та радше д а ю т ь поради з м е т о ю корекції їхньої діяльності, ніж критикують чи оцінюють їх.

В інтерактивній, як і в будь-якій іншій моделі навчання, вчитель надає учням підтримку, та л и ш е в тому обсязі, якого вони д і й с н о потребують . Педагоги пильнують за т и м , що учні з а с в о ю ю т ь , і т и м , як вони думають, досліджують і спілкуються в процесі навчання. Учнів навчають відслідко­ вувати власне навчання та поліпшувати рівень виконання р о б о т и . Учителі варіюють ступінь керівництва учнями, надаючи їм більшої незалежності,

нових завдань і в якому навіть невдалі с п р о б и можуть з р е ш т о ю п р и з в е с ­ ти до остаточного успіху.

В . С п е ц і а л ь н а о р г а н і з а ц і я н а в ч а л ь н о г о п р о с т о р у

Навчальний простір має бути побудовано таким ч и н о м , щоб з р о б и т и легкою і п р и р о д н о ю с п і в п р а ц ю та комунікацію учнів. Усе, що знаходиться в навчальній аудиторії (обладнання, меблі т о щ о ) , має д о п о м о г т и вчите­ леві організувати простір для інтерактивної діяльності учнів.

Щ о б краще пояснити вплив цього чинника на успіх інтерактивного на­ вчання, з в е р н е м о с я до давно вже реалізованої в с е р е д н і й школі ідеї створення кабінетів з різних навчальних предметів . Наприклад, більшість педагогів уважає незручним, коли заняття з математики необхідно про ­ водити в кабінеті співу.

На наш погляд, ідея організації навчальних кабінетів з предметів мала на меті не л и ш е полегшення праці педагога, але і с т в о р е н н я певних умов для організації навчального простору, що дозволяє педагогові й учням використовувати різноманітні можливості у виборі ф о р м і методів діяль­ ності. Дидактичні матеріали, експонати, репродукції, прилади й устатку-

26

ПЕПЯГОПЧЧІ У М О В И РЕНЛІЗПЦії І Н Т Е Р А К Т И В Н О Ю ЧЯБпЯНН П

вання, карти, наочні п о с і б н и к и , с а м е п р и м і щ е н н я , експоновані результа­ ти творчої праці учнів д о п о м а г а ю т ь с т в о р и т и такий навчальний простір .

Ми не наполягаємо на тому, що всі навчальні п р и м і щ е н н я обов'язково мають бути оснащені н а й с у ч а с н і ш о ю технікою або мати необмежені ре­ с у р с и навчальних матеріалів. Цей простір можуть конструювати як педа ­ г о г и , так і учні, в и к о р и с т о в у ю ч и різні з а с о б и , що забезпечують освітню діяльність або є її результатами: плакати з п р о г р а м о ю предмета, резуль­ татами групової р о б о т и або «мозкового штурму»; навчальні матеріали, зроблені руками педагога; різні речі, п р е д м е т и , листівки, виготовлені уч­ нями . Коли учні потрапляють в аудиторію, де багато створених н и м и на попередніх заняттях матеріалів, вони ніби «занурюються» в цей простір, поступово залучаються в навчальну діяльність.

О ф о р м л е н н я кабінету, б е з у м о в н о , важливе, та важлива є й ф о р м а роз ­ становки меблів у кабінеті.

Нині в навчальних закладах д о м і н у є т р а д и ц і й н а ф о р м а розташування меблів у кабінеті: декілька рядів поставлених о д н а за о д н о ю парт, п е р е д якими знаходяться стіл п е д а г о г а і д о ш к а для записів (назвемо її «Клас», д и в . рис . 6) .

О

За такого розташування меблів з'являється можливість:

•розмістити велику кількість учнів;

•учителю посідати центральну позицію;

• с т в о р и т и є д и н и й центр концентрації уваги учнів;

•використовувати д о ш к у для ведення записів;

•організувати взаємодію між учнями в парах.

Ця ф о р м а дуже зручна для панівних зараз методів навчання, але ми зупинимося детальніше на її обмеженнях .

27

Перш за все, через фізіологічні особливості увага педагога звернена пе­ реважно на середину аудиторії, а перші й останні парти частіше за все випа­ дають з його поля зору. Така розстановка меблів дуже добре сприяє ор ­ ганізації процесу «списування» на контрольних і самостійних роботах, роз­ мов «по секрету» між учнями, надає учням можливості «сховатися» за спини товаришів і створювати лише вигляд присутності на занятті. Столи та парти обмежують активність учнів, перш за все рухову, створюють відчуття меж, бар'єрів. Педагог домінує над класом, а комунікація здійснюється переваж­ но за лінією «педагог — учень». Нарешті з окремих парт дошку видно погано.

Застосування технологій інтерактивного навчання потребує, крім цієї,

йінших ф о р м розміщення меблів у класі. Учитель, готуючись до заняття,

об и р а є методи навчання та визначає ф о р м у розташування меблів. Пе­

ред початком заняття йому варто л и ш е п о п р о с и т и учнів р о з с т а в и т и с т о ­ ли та стільці відповідно до певної с х е м и .

Ми п р о п о н у є м о , крім традиційної ф о р м и розташування меблів, роз ­ глянути ще декілька варіантів їх розстановки в класі.

« Б у к в а «П»» — столи, за якими сидять учні, зсунуті і с т в о р ю ю т ь букву «П». Учительський стіл стоїть між «ногами» букви (див. рис 7) .

28

Рсзсіїл 1. ТЕОРІЙ і ПРР.КТИКН ІНТЕРЯКТИВпОГО ИгіачНННРі

з о к р е м а бажано п е р е д початком р о б о т и за такої ф о р м и встановити колективні н о р м и поведінки під час спільної діяльності.

Отже, кожен з варіантів має специфічні особливості та є зручним для використання певних методів і технологій . Наприклад, т р а д и ц і й н а ф о р м а розстановки меблів зручна для перегляду кінофільму або організації р о ­ б о т и в парах і не придатна для проведення дискусії. М о ж л и в о , наведена таблиця д о п о м о ж е вчителям о б р а т и о п т и м а л ь н и й варіант (див . табл. 1).

Таблиця 1

З в ' я з о к м і ж ф о р м о ю р о з т а ш у в а н н я м е б л і в т а в и к о р и с т о в у в а н и м и м е т о д а м и н а в ч а н н я

є а б с о л ю т н о о б о в ' я з к о в о ю під час застосування інтерактивної технології навчання. У цьому переліку немає головних чи д р у г о р я д н и х умов . Усі

і в п е в н е н и м , варто звернути увагу на ці положення, бо вони можуть з р о ­ б и т и такий варіант організації вашої діяльності д і й с н о ефективним і знач­ но полегшать вашу роботу.

ЗО

ЯКИМ МЯ€ БУТИ 1НТ£РЯКТИ6НІЛЙ УРОК

ЯКИМ МАЄ БУТИ ІНТЕРАКТИВНИЙ УРОК

Убагатьох попередніх статтях і публікаціях1 9 ми вже зауважували, що інтерактивна модель навчання передбачає застосування техноло ­ гічного підходу і бачиться нами як застосування в навчанні сукуп­

ності інтерактивних технологій, загальною о з н а к о ю яких є п р и н ц и п и інтеракції: багатостороння комунікація, взаємодія і взаємонавчання учнів, кооперована навчальна діяльність з відповідними змінами у ролі і функці­ ях як учнів, так і вчителя. Така модель передбачає й о с о б л и в е розуміння уроку як ф о р м и навчання, що теж ґрунтується на технологічному підході. Тому вважаємо за доцільне пояснити деякі аспекти цього підходу.

Технологія навчання, по суті, означає таку організацію процесу навчан­ ня, що передбачає певну с и с т е м у д і й і в з а є м о д і й усіх, але насамперед активних елементів навчального процесу (його учасників). При цьому важливо підкреслити д в а м о м е н т и . По - перше, технологія навчання д е ­ тально розглядає с и с т е м у дій не тільки вчителя, викладача, але й, насам ­ перед, того, хто навчається — учня, студента . По - друге, вона з а б е з п е ­ ч у є , г а р а н т у є , при коректному застосуванні, д о с я г н е н н я певного ре ­ зультату. Дослідження свідчать, що структура технології навчання, або технологічна структура процесу навчання є с и с т е м о ю певних операцій, технічних дій і функцій учителів і учнів, згрупованих за о с н о в н и м и етапами процесу навчання.

Якщо з цих позицій спробувати дати визначення поняття інтерактивна "ехнологія навчання, то це — така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра в колективному взаємодоповнюваль - -юму, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального - знання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він має публіч­ но звітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставле­ ного перед групою та п е р е д у с і м класом завдання. Інтерактивні техноло - гі навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат на­ вчання, окремі інтерактивні методи і п р и й о м и , що с т и м у л ю ю т ь процес " з н а н н я , та розумові і навчальні у м о в и й п р о ц е д у р и , за д о п о м о г о ю яких можна д о с я г т и запланованих результатів. На відміну від методик, інтерак­ тивні навчальні технології не о б и р а ю т ь с я для виконання певних навчаль- -их завдань, а с а м о ю с в о є ю структурою визначають кінцевий результат.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги й до :~оуктури уроку. Як правило, структура інтерактивного уроку складається

з"рьох основних частин:

•в с т у п н о ї , завданням якої є мотивація навчальної діяльності учнів,

"Див., насамперед: Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології на­ учання: Наук.-метод. посібник. — К., 2003.

31