Тема лекції: Поняття і зміст науки

Мета:

Вивчаючи дану тему, студенти повинні звернути увагу на те, що наука є результатом діяльності всього суспільства, що підпорядкована цілям розвитку суспільної практики. Студентам слід засвоїти систему юриспруденції, проаналізувати різноманітні підходи до класифікації юридичних наук, аналізувати систему функцій юридичної науки, визначати її об”єкт та предмет.

Особливу увагу студенти повинні звернути на методологію юриспруденції, вміти визначати та характеризувати її рівні, структурні елементи.

План лекції

Вступ

1. Завдання науки і наукових досліджень в умовах формування в Україні громадянського суспільства і правової держави.

2. Сутність наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Наукова комунікація. Наукова школа. Науково-дослідницька діяльність студентів.

3. Поняття науки. Наука як форма суспільної свідомості. Наука як соціальна діяльність. Цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Поняття юридичної науки та її структура.

4. Юридична наука, її система, структура та функції. Об’єкт та предмет юриспруденції. Перспективи розвитку юриспруденції

Висновки

Література

Питання

Вступ

Завдання вищої школи у будь-які часи передбачали і передбачають підготовку фахівців найвищої кваліфікації з тієї чи іншої галузі людської діяльності. Вища освіта завжди вимагала від її здобувачів не лише широких практичних навичок і вмінь, а й грунтовної теоретичної бази, володіння найповнішими здобутками певного напрямку науки. Наука і освіта крокують поруч вже протягом багатьох століть. Наука виникла в момент усвідомлення незнання, що викликало об’єктивну необхідність здобуття знання. Термін „наука” вживають в різних значеннях, тобто як одну із форм суспільної свідомості, системи знань про дійсність, сфери людської діяльності.

Юридична наука – це спеціалізована галузь наукових знань у сфері гуманітарних наук; наукова діяльність, спрямована на вивчення права в теоретичному і прикладному аспектах, правових форм організації і функціонування держави, суспільства, їх окремих інститутів.

1. Завдання науки і наукових досліджень в умовах формування в Україні громадянського суспільства і правової держави.

Становлення державності в незалежній Україні поставило перед організацією наукової діяльності в країні принципово нові й складні завдання.

Розбудова держави, складні соціально-економічні феномени перехідного періоду, пов’язаного з формуванням основ ринкової економіки. Структурні перебудови в суспільстві та його матеріальній базі, що набули радикального характеру, призвали до помітної соціальної нестабільності, викликало диспропорції, в тому числі і у плані наукових досліджень.

Разом з формуванням нових державних кордонів порушувались не лише економічні, а й культурні, інтелектуальні, наукові зв’язки. Напрацьована система загальнодержавної наукової координації була фактично зруйнована.

До чинників, котрі впливають на організацію і зміст наукових досліджень належать:

 – загальний розвиток наукових досліджень з певних напрямків та галузей у вітчизняній та світовій науці;

 – ступінь інтеграції в загальну систему організації і проведення наукових досліджень незалежно від відомчого підпорядкування і спеціалізації;

 – об’єктивні вимоги органічного поєднання навчального, методичного та наукового процесу;

 – передумови і можливості інформаційного забезпечення, координації та кооперації наукових досліджень;

Розімкненість, рухливість, рефлекторність системи вузівської науки, хоча і утруднює певною мірою виконання організаційно-управлінських завдань, але водночас дає безперечні можливості для трансформації, зростання, гнучкого і ефективного реагування на зовнішні потреби.

Найбільш загальним і значущим нормативно-правовим актом, котрий регулює наукову діяльність в Україні без відміни галузі, відомчого підпорядкування та організаційної структури є Закон України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» в редакції від 22.05.2008 р.

Закон визначає наукову діяльність як інтелектуальну творчу діяльність, спрямовану на одержання і використання наукових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Даються також дефініції науково-технічної діяльності, фундаментальних та наукових досліджень.

Основними цілями державної політики у науковій і науково-технічній діяльності згідно з законом є :

o       примноження національного багатства на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;

o       створення умов для досягнення високого рівня життя кожного громадянина, його фізичного, духовного та інтелектуального розвитку через використання сучасних досягнень науки і техніки;

o       зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;

o       забезпечення вільного розвитку наукової та науково-технічної творчості.

Держава забезпечує:

·        соціально-економічні, організаційні, правові умови для формування та ефективного використання наукового та науково-технічного потенціалу, включаючи державну підтримку суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності;

·        створення сучасної інфраструктури науки і системи інформаційного забезпечення наукової і науково-технічної діяльності, інтеграцію освіти, науки і виробництва;

·        підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів;

·        підвищення престижу наукової і науково-технічної  діяльності, підтримку та заохочення наукової молоді;

·        фінансування та матеріальне забезпечення фундаментальних досліджень;

·        організацію прогнозування тенденцій науково-технічного та інноваційного  розвитку на довгостроковий та середньостроковий періоди; {Частину  другу  статті 31 доповнено абзацом згідно із Законом N 2261-IV ( 2261-15 ) від 16.12.2004 };

·        підтримку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, державних цільових наукових і науково-технічних програм та концентрацію ресурсів для їх реалізації; {Абзац восьмий частини другої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV (3421-15 ) від 09.02.2006};

·        створення ринку наукової і науково-технічної продукції та впровадження  досягнень науки і техніки в усі сфери суспільного життя;

·        правову охорону інтелектуальної власності та створення умов для її ефективного використання;

·        організацію статистики в науковій діяльності;

·        проведення наукової і науково-технічної експертизи виробництва, нових технологій, техніки, результатів досліджень, науково-технічних програм і проектів тощо;

·        стимулювання наукової та науково-технічної творчості, винахідництва та інноваційної діяльності;

·        пропагування наукових та науково-технічних досягнень, винаходів, нових сучасних технологій, внеску України у розвиток світової науки і техніки;

·        встановлення взаємовигідних зв'язків з іншими державами для інтеграції вітчизняної та світової науки.

 

Серед інших законодавчих актів України, що регламентують науково-дослідну діяльність варто назвати Закони «Про науково-технічну інформацію», «Про освіту», «Про авторське право та суміжні права», «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки» та інші.

Вищі юридичні заклади освіти України в своїй діяльності прагнуть досягти триєдиної мети:

 – забезпечення на високому науковому рівні підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

 – оптимальне поєднання фундаментальних розробок з прикладними дослідженнями;

 – ефективне наукове забезпечення практичної діяльності праовохоронних та судових органів.