1.3. Семінарські заняття

Мета проведення семінарських занять з курсу «ІКСКР» − опа­­нування студентами спеціального курсу, забезпечення гли­бокого й всебічного ана­лізу, колективного обговорення основних проблем, навчання їх еле­мен­там творчого застосування отри­маних знань на практиці.

Завдання проведення семінарських занять з курсу «ІКСКР»:

• глибше засвоїти та закріпити теоретичні знання, одержані на лекціях;

• мислити глобальними категоріями;

• бачити проблеми діяльності конкретного суб’єкта в контексті світових туристичних проблем;

• проаналізувати географічно-рекреаційні особливості КР;

• всебічно вивчити етнонаціональний склад КР та специфіку традиційних економічних занять;

• ознайомитися з традиціями й звичаями, масовими заходами атракційного характеру, літературно-мистецькою спадщиною жи­телів КР;

• засвоїти знання щодо загальної характеристики основних тури­стичних центрів КР;

• розглянути історичний розвиток країн, що входять до КР;

• не лише викладати фактичний матеріал, а й здійснювати його ана­ліз;

• виокремлювати ключові пункти в матеріалі, що вивчається;

• закріпити знання понятійно-категоріального апарату курсу;

• аналізувати статистичні дані;

• уміти працювати з першоджерелами, науковими публікаціями, різними документами, рекомендованою літературою;

• систематизувати свої переконання, відпрацювати навички наукової дискусії;

• використовувати важливі теоретичні положення, методичні рекомендації і практичні поради в професійній діяльності.

З метою поглибленого вивчення проблем курсу «ІКСКР» передбачаються активні форми й методи проведення семінарських занять, такі як: дискусія, обговорення, брифінг, «круглий стіл», виступи з рефератами, доповідями, повідомленнями.

1.4. Тематика рефератів

1. Становлення Польської держави за часів династії П’ястів.

2. Волинська трагедія та операція «Вісла», їх наслідки для українсько-польських відносин.

3. Характеристика закладів культурно-мистецького, спортивно-оздоровчого характеру польської частини Карпатського регіону.

4. Екосистема Польських Карпат: Баб’є-Гурський, Татранський, Піенінський національні парки (Західні Карпати).

5. Місце Бещадського національного парку (Східні Карпати) в екосистемі Польських Карпат.

6. Розвиток водного туризм в Польських Карпатах (на прикладі Морського Ока і Солінського водосховища).

7. Місце фестивалю «Осципка» у системі масового туризму польських горян.

8. Етнографічні особливості польських горян – гуралів (господарство, традиції та звичаї).

9. Середньовічна фортеця Ланьцут перша половина XVІІ ст. (м. Ланьцут, Підкарпатське воєводство, Польща).

10. Перемишльський замок XІV ст. (м. Перемишль, Підкарпатське воєводство, Польща).

11. Замок князів Любомирських кін. XVIІ−XVIІІ ст. (м. Жешув, Підкарпатське воєводство, Польща).

12. Словаччина в складі Угорського королівства.

13. Українська меншина в сучасній Словаччині й словацька в сучасній Україні.

14. Специфіка національної кухні жителів словацької частини Карпатського регіону.

15. Гірськолижні курорти словацької частини Карпатського регіону: Штребське Плесо, Смоковець, Татранська Ломниця.

16. Гірськолижні курорти словацької частини Карпатського регіону: Ждяр, Ясна, Хопок, Ліптовський Ян.

17. Лікувальні курорти Словацьких Карпат: Тренчианські Теплиці, Бардіївські Купелі.

18. Лікувальні курорти Словацьких Карпат: Раєцке Теплиці, Дудинс, Пештани.

19. Найбільші промислові центри Словацьких Карпат: Братислава й Кошице.

20. Фестиваль «Винобрання» − свято збору винограду й молодого вина в Словацьких Карпатах.

21. Святкування Дня св. Адвента в Карпатському регіоні Словаччини.

22. Розселення угорців в Європі, прийняття ними християнства.

23. Костел св. Егідія (Ігатія) XV ст. (м. Бардеїв, Пряшівський край, Словаччина).

24. Готичний собор св. Єлизавети 1382−1499 рp. (м. Кошице, Кошицький край, Словаччина).

25. Русько-угорські військово-династичні зв’язки в епоху Середньовіччя.

26. Будапешт − центральний вузол транспортної системи Угорщини.

27. Балатон − найбільше озеро в Центральній Європі.

28. Святкування Дня Луки в Карпатському регіоні Угорщини.

29. Святкування Дня св. Яноша в Карпатському регіоні Угорщини.

30. «Фаршанг» − звичай святкування закінчення зими й настання весни в Карпатському регіоні Угорщини.

31. Замок Діошдьор ХІІІ ст. (м. Мішкольц, медьє Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина).

32. Реформаторська церква ХV ст. (м. Хайдусобосло, медьє Хайду-Біхар, Угорщина).

33. Територія Дакії (Румунія) в стародавній період. Пам’ятки культури.

34. Постать Владислава Цепеша (Дракули) як складова туристичного потенціалу Румунії.

35. Найбільші гірськолижні курорти Румунських Карпат: Синая, Пояна Брашов, Передял.

36. Найвідоміші оздоровчі курорти Румунських Карпат: Ковасна, Бейле Оланешть, Бейле-Фелікс.

37. Проведення фестивалю середньовічної культури в Сігішоарі (Румунія).

38. Тронна фортеця XIV ст. (м. Сучава, повіт Сучава, Румунії).

39. Замок Бран − замок графа Дракули (с. Бран, повіт Брашов, Румунія).

40. Природний національний парк «Гуцульщина» в Українських Карпатах.

41. Природний національний парк «Сколівські Бескиди» в Українських Карпатах.

42. Природний заповідник «Горгани» в Українських Карпатах.

43. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Польських Карпат).

44. Гончарні осередки та майстри Гуцульщини.

45. Безпека туристів в Українських Карпатах.

46. Традиційне скотарство Українських Карпат.

47. Особливості гуцульської вишивки.

48. Манявський скит − монастир 1621 р. (біля с. Манява Івано-Франківської обл.).

49. Свято-Миколаївський монастир − культурно-релігійний осередок Закарпаття з кін. ХІ ст. (м. Мукачеве Закарпатської обл.).

50. Замок Паланок XІV−XVI ст. (м. Мукачеве Закарпатської обл.).