- •Міністерство освіти і науки
- •Передмова
- •Розділ 1 структура курсу «ікскр»
- •1.1. Опис курсу
- •Структура курсу
- •1.2. Лекційні заняття
- •1.3. Семінарські заняття
- •1.4. Тематика рефератів
- •1.5. Тематика курсових робіт
- •Розділ 2
- •1. Карпатський регіон як географічна одиниця європейського континенту
- •Класифікація міст регіонів за критерієм кількості населення
- •3. Основна мета і завдання спеціального курсу «Історико-культурна спадщина Карпатського регіону»
- •Лекція 2 Тема: методика історичного вивчення країн з точки зору туристичної галузі План
- •1. Основні методи туристичного аналізу історії країни та її приблизна історична характеристика
- •2. Визначення основних потреб туристів в історичній інформації
- •Лекція 3
- •2. Основні складові туристичної інфраструктури як об’єкт туристичного аналізу регіону
- •3. Туристична характеристика компонентів сільського господарства як об’єкту туристичної діяльності
- •Лекція 4
- •2. Необхідність знань суспільної культури країни (регіону) для здійснення туристичної діяльності
- •3. Базові напрями туристичного вивчення форм суспільного існування: етносу, народності, нації
- •Лекція 5 Тема: вивчення культурно-історичного спадку країни через призму її мовно-релігійних особливостей План
- •1. Методика вивчення мови як компонента культури
- •2. Методичні основи країнознавчого вивчення релігійного потенціалу в туризмі
- •Лекція 6 Тема: мистецтво як компонент культури при його використанні у туристичній характеристиці регіону План
- •1. Роль мистецтва у формуванні туристичної характеристики регіону
- •2. Основні складові плану характеристики мистецтва регіону
- •3. Розуміння мистецтва як емоційної та наукової категорії
- •Лекція 7 Тема: використання традицій, народної творчості й масової культури в туристичній характеристиці регіону План
- •1. Основні методи використання традицій в туристичній характеристиці регіону
- •2. Використання народної творчості при формуванні туристичної характеристики регіону
- •3. Основні підходи до вивчення і використання масової культури в туристичній характеристиці регіону
- •Лекція 8 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону польщі План
- •1. Розташування та природно-кліматичні умови
- •2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- •3. Історична довідка
- •4. Об’єкти культурної спадщини
- •Історико-архітектурні пам’ятки Кросненський повіт
- •Перемишльський повіт
- •Ряшівський повіт
- •6. Національна кухня
- •7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- •Лекція 9 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону словаччини План
- •1. Розташування та природно-кліматичні умови
- •2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- •3. Історична довідка
- •4. Об’єкти культурної спадщини
- •5. Розвиток основних видів туризму
- •6. Національна кухня
- •7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- •Лекція 10 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону угорщини План
- •1. Розташування та природно-кліматичні умови
- •2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- •3. Історична довідка
- •4. Об’єкти культурної спадщини
- •5. Розвиток основних видів туризму
- •6. Національна кухня
- •7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- •Лекція 11 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону румунії План
- •1. Розташування та природно-кліматичні умови
- •2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- •3. Історична довідка
- •4. Об’єкти культурної спадщини
- •5. Розвиток основних видів туризму
- •6. Національна кухня
- •7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- •Лекція 12 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону україни План
- •1. Розташування та природно-кліматичні умови
- •2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- •3. Історична довідка
- •4. Об’єкти культурної спадщини Істрико-ахітектурні пам’ятки Закарпатська область
- •Чернівецька область
- •Івано-Франківська область
- •Львівська область
- •Музеї Закарпатська область
- •Івано-Франківська область
- •Львівська область
- •Чернівецька область
- •5. Розвиток основних видів туризму
- •6. Національна кухня
- •7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- •Тести для самопідготовки та самоконтролю
- •Список основної та додаткової літератури основна
- •Додаткова
- •Володимир великочий
3. Основні підходи до вивчення і використання масової культури в туристичній характеристиці регіону
У соціокультурній практиці масова культура є новим, високим рівнем стандартизації системи образів художньої і соціальної престижності, новою формою організації «культурної компетентності» сучасної людини. Масова культура не породжує оригінальних художніх образів, а лише використовує, імітує явища різних областей спеціалізованої художньої культури, користується її формами, професійними навиками і продукує їх до рівня потреб масового споживача.
Туризм – неоднозначний, багатоплановий вид діяльності. З одного боку, це високопрофесійний вид економічної, господарської діяльності, з іншого – важливий компонент масової культури. Безперечно, що практика туризму безпосередньо пов’язана з проявами масової культури. Тому роблячи коротку характеристику регіону доцільно відзначити рівень розвитку масової культури в тій країні чи регіоні, що вивчається, а також основні напрями її розвитку, наводячи відповідні приклади і пов’язавши все сказане з можливим впливом на туризм.
Масова культура є похідною від індустріального суспільства. Її появі передував розвиток кінематографа, звукозапису, звуковідтворення, радіо, телебачення і інших засобів масової інформації (ЗМІ). Вони об’єднують людей в соціальне і культурне ціле, ставши в сучасному світі носіями культури, формуючи в людських масах стандартні смаки і форми «культурного споживання», поширюючи шаблони масової культури і в привілейованих, і в малозабезпечених верствах населення. В цьому аспекті сучасні можливості ЗМІ є майже безмежними, супутниковий зв’язок та інтернет здатні донести інформацію про події в світі мистецтва і культури до мільйонів людей в десятках країн світу.
Масова культура – це продукція, що знаходить відгомін в свідомості і душах мільйонів людей, здатна створювати позитивні і негативні емоції, викликати духовне і естетичне співпереживання і насолоду. Вона розрахована на велику аудиторію і не вимагає для свого сприйняття напруження розуму і відчуттів. Поняття «масова культура» вперше з’явилося в 1957 р. в США в збірці статей «Масова культура» під редакцією Б. Розенберга і Д. Уайта.
Але історія масової культури почалася набагато раніше. Появу масової культури деякі пов’язують з прийняттям в 1870 р. у Великобританії закону про обов’язкову загальну письменність, у результаті якої найширші верстви населення одержали можливість читати романи, тобто долучитися до головного результату художньої літератури XIX ст. У 1895 р. було винайдено кінематограф – нову форму художньої творчості, що не вимагає в глядачів навіть елементарної письменності для свого сприйняття. У цей же період отримала широке розповсюдження легка музика. Популярні пісні, мелодії, арії із оперет виконувалися самодіяльними музикантами в модних аристократичних і буржуазних салонах, ресторанах і кафе, на вулицях міст.
Все це співпало із кризою класичної художньої культури другої половини XIX – початку XX ст.
Масова культура, ледве народившись, розвивалася стихійно впродовж майже 100 років. Розвинені індустріальні і постіндустріальні суспільства, збільшуючи інтелектуальні навантаження, значно розширюють роль художньої культури в житті сучасної людини. «Мутація» художньої культури і мистецтва продовжується, набуваючи все нової форми і напрямів.
Національні і глобальні процеси, що посилюються в художній культурі, ведуть до посилення ролі масової культури в житті суспільства, народжуючи нові «шедеври», що базуються на функціональних особливостях, характерних для масової культури на противагу традиційній (етнографічній, народній) класичній (високій) культурі і авангарду.
Явища масової культури створюються професіоналами, які перетворюють складні символи художньої культури на загальнодоступні образи, поняття, схеми. Це звільняє людей від інтелектуальних зусиль, соціальної відповідальності і дає вихід їх емоціям на простішому, інфантильному рівні. У явищах масової культури, на відміну від художньої класики, споживач, як правило, виступає не пасивним глядачем (слухачем), а активним учасником творчого процесу. Це досягається шляхом постійної провокації (за допомогою вигуків «Підспівайте мені!», «Давайте разом!») або прямого включення споживача у видовищну дію: конкурси, вікторини, карнавали та ін. Особливе місце в масовій культурі посідає масове мистецтво, яке швидко розвивається. Створення феноменів масового мистецтва здійснюється на такому високому технічному рівні, що викликає щире захоплення не тільки у масового споживача, але й у представників художньої класики.
До основних функцій масової культури належать:
– зняття психологічної напруги і вихід з конфліктних ситуацій шляхом навчання, моделювання способів поведінки в різних нестандартних ситуаціях;
– спрощення пошуку і відбору інформації, вибору варіацій вчинків, думок в нестійкому, мінливому світі;
– формування національних ідеалів, стандартів – орієнтирів «високого» способу життя, гідного наслідуванню.
Вважається, що існує більше десяти основних напрямів сучасної масової культури. Обмежимося тими, які, на наш погляд, можуть безпосередньо виступати як умови розвитку туризму:
– індустрія розважального дозвілля, включаючи масову художню культуру, масові постановочно-видовищні уявлення, професійний спорт (як видовище для уболівальників), установи для проведення організованого розважального дозвілля (клуби, дискотеки, танцмайданчики тощо) та інші види шоу;
– індустрія оздоровчого дозвілля (курортна індустрія, оздоровчі, спортивні і фітнес-центри, медичні, фармацевтичні, парфюмерні і косметичні центри, кабінети, лікарні), включаючи оздоровчий і спортивний туризм;
– індустрія інтелектуального дозвілля (художня самодіяльність, колекціонування, кухні і клуби за інтересами, товариства прихильників будь-чого, науково-просвітницькі установи і об’єднання), включаючи культурний, релігійний, екологічний туризм;
– різного роду ігрові комплекси (від механічних ігрових автоматів до систем віртуальної реальності, включаючи розвиваючі та розважальні комплекси і парки).