7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції

Основна релігія поляків − християнство. Віруючі є в основному римо-католиками (80−90 %), частина належить до східних православних. Існує також незначна частка протестантів.

З календарних зимових свят особливо шанобливими в Карпатському регіоні Польщі є «різдвяні роки». У їх обрядовості простежуються елементи аграрної магії скотарства, культу предків. Переддень Різдва (пол. Boze Narodzenie) – Святвечір і перший його день вважаються сімейними святами. Тому в цей час прийнято збиратися в будинку батьків або в колі своєї сім’ї. На Святу вечерю обов’язково готують 12 пісних страв, серед яких рибні страви мають особливе значення. Цікавим є той факт, що перед їжею співтрапезники розламують облатни (пісні борошняні коржі), одаровують ними один одного, бажаючи щасливого нового року, здоров'я, успіху. Також у ці дні проводять святочні і новорічні ворожіння, виступи ряджених.

Славиться суспільними гуляннями польський карнавал – «Масниця». В останній четвер перед Пасхальним постом їдять спеціально випечені до цього дня пампушки, млинці.

Головне весняне свято поляків «Вєльканоц» (пол. Wielkanoc) – Великдень – поляки відзначають дуже урочисто, як і за старих часів. Цього дня фарбують яйця, випікають обрядовий хліб, який освячують в костьолі, готують різноманітну святкову їжу. Частково збереглися звичаї ходіння ряджених по дворах і обливання водою в пасхальний понеділок дівчат і вівторок − хлопців.

Дуже цікавим серед звичаїв та традицій в системі масового туризму польських горян є проведення фестивалю «Осципка». Щороку у серпні в Закопане організовують гуляння на честь осципка – копченого сиру, який виготовляють польські горяни – гуралі. Цим продуктом наші західні сусіди пишаються по-особливому. Адже сир з овечого молока, який ззовні нагадує різьблений виріб з дерева, віднедавна внесений до списку традиційних регіональних продуктів ЄС. Упродовж кількох років поляки відстоювали право осципка зайняти гідне місце у переліку національних продуктів. Тамтешні вівчарі повинні були довести Єврокомісії, що виготовляють вони осципок більш аніж чотири століття.

Коли ще всі навколо сплять, у колибі, на полонині, кипить робота. Чабан приходить сюди о п’ятій ранку, і його робочий день може тривати до вечора. Щоб зробити осципок, треба мати міцні руки, адже потрібно витиснути з сирної кульки усю сироватку. Після того, як витиснуть рідину, безформну кулю розминають у руках та закладають у дерев’яні обручі − звідси й ефект різьбленого візерунка. Опісля сирий осципок на добу кладуть до міцного соляного розчину, потім висушують і десять днів зберігають на полиці під дахом колиби, щоб прокоптився.

У серпневі дні в гірській столиці Польщі національний продукт вшановують парадом. З цієї нагоди до Закопане з’їжджаються чабани-майстри осципка з довколишніх сіл та містечок.

Лекція 9 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону словаччини План

1. Розташування та природно-кліматичні умови.

2. Розвиток економіки, транспортне сполучення.

3. Історична довідка.

4. Об’єкти культурної спадщини.

5. Розвиток основних видів туризму.

6. Національна кухня.

7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції.