6. Національна кухня

Угорська кухня характеризується стравами, які приготовані з використанням великої кількості червоного перцю, помідорів та цибулі. Серед них потрібно виокремити: гуляш (щось середнє між густим супом і м’ясним рагу), перекельт та токань (рагу, у якому переважає кришена цибуля), лечо (страва з помідорів і перцю) та ін.

Відомий в Угорських Карпатах і леббенч – страва-пастухів, яка готується у великих казанах на відкритому полум’ї. Під час приготування цієї страви розтоплюють сало, додають цибулю, ковбасу, сухе тісто і смажать все це до коричневого кольору. Потім додають воду, спеції, сіль і нарізану шматочками картоплю.

Супи також стали невід’ємною частиною угорського столу. Так, атрибутом угорської кухні є суп-гуляш, до якого додають нарізані шматочки свинини, подрібнену цибулю, нарізану кубиками картоплю, червоний стручковий та солодкий червоний перць, сіль. Популярним є й рибний суп (халозле), який готують з риби різних видів із застосуванням паприки, томатів і цибулі. Традиційно його готують на Різдво.

Оригінальною угорською овочевою стравою є фезелек. Овочі ріжуть на дрібні шматочки, тушкують у невеликій кількості води, після чого для досягнення необхідної консистенції додають борошняну пасеровку зі сметаною або тертою картоплею.

Наприкінці серпня кожного року угорці відзначають свято нового хліба. З борошна нового врожаю випікають хліб. Серед борошняних страв популярними тут є також локшина із сиром, рулети (з вишнями, сиром, маком), а також галушки. Угорці розуміються на чудових шоколадних тістечках та тортах.

Важливою галуззю угорського гірського господарства є виноробство. Необхідно відзначити, що історія виноробства в Угорщині нараховує близько 2000 років. Всесвітньо відомим вином з кращих сортів винограду Угорщини з XVIII ст. є Токай, що виготовляється в однойменній області.

Доказом того, яку важливу роль у житті угорців відіграє смачна їжа і добрі вина, служить велика кількість пов’язаних з ними культурних заходів. Серед них – конкурси приготування рибної юшки, домашньої ковбаси, фестивалі цибулі і перцю, паприки, дні яблук, і неодмінно гуляння з нагоди збору нового врожаю винограду.

7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції

Більшість жителів Угорщини − католики (67,5 %, в т. ч. греко-католики − 2,6 %), близько чверті населення країни належить до протестантів (кальвіністи − 20 %, лютерани − 5 %), православні складають 2,7 %, іудеї – 1 %, решта 3,8 % є прибічниками інших християнських конфесій і нехристиянських релігій, а також атеїстами.

Як і в інших католицьких країнах, найголовнішим святом в Угорщині є Різдво. Період приготування до нього триває близько чотирьох тижнів і називається Адвенту. На період Адвенту припадає багато значущих днів, серед яких особливо виділяється День Луки, що відзначається 13 грудня. Це свято вважали ідеальним для ворожінь. За традицією, цього ж таки дня починали робити «стільці Луки», завершити які слід було до Різдва, адже за легендою, той, хто опівночі на Різдво стане на власноруч виготовлений стілець, зможе побачити відьом. Після цього стілець потрібно було спалити, щоб у домі не оселилася нечиста сила.

27 грудня, в День св. Яноша, в угорців прийнято освячувати вино в церкві. Вважалося, що освячене вино володіє магічною силою. Ним лікували хворих людей і тварин, а також додавали у винні бочки, щоб вино не зіпсувалося.

Святкування Різдва в Угорщині також має свої особливості. Зокрема, яблуко тут вважають символом єднання сім’ї. Після Святої вечері господиня бере в руки найкрасивіший і найсоковитіший плід, розрізає його на стільки частин, скільки гостей сидить за столом, говорячи при цьому: «Нехай у наступному році наша сім’я буде настільки згуртованою, наскільки кругле це яблуко».

Ще однією особливістю святкування різдвяних свят є бетлехемскі ігри − представлення історії народження Христа. Учасники гри, зазвичай одягнені в одяг священика, ходять від хати до хати та показують невеличку виставу, присвячену подіям народження Ісуса, пожвавлюючи її жартівливими бесідами з глядачем і церковними піснями.

Цікавим та оригінальним є і Фаршанг – святкування закінчення зими і настання весни, що з’явилося в угорців в епоху Середніх віків. Дане свято розпочинається на Водохреща і триває аж до Великого посту. До наших днів дійшли старовинні обряди вигнання злих духів, що здійснювалися у страсну п’ятницю Великодня. В цей день хтось із членів сім’ї повинен був принести води з Дунаю, в якій всі вмивалися, щоб бути здоровими та вродливими.

Великдень, що по-угорськи звучить як «хушвейт» та дослівно означає «вживання м’яса», також є одним з найбільш улюблених свят місцевих жителів. Неодмінним атрибутом угорського стола у цей день є варена шинка, а незмінним старовинним подарунком – фарбоване яйце як символ зародження нового життя. В Угорщині яйця покривають воском, гравірують, розписують пензлем. Особливо популярними є декоративні яйця, що виготовляють з глини або дерева та прикрашають яскравим візерунком з національними фольклорними мотивами. Згідно з церковною символікою, яйце вважають символом воскреслого з могили Христа, а велика кількість фарб співвідноситься з кольором ран на його тілі.

До цих пір в Карпатському регіону Угорщини збереглися звичаї, що беруть свій початок з глибокої давнини, зокрема пасхальне обливання дівчат водою в струмках і річечках. Цей веселий звичай виконував не лише розважальну функцію, а й оздоровчу. В давнину люди вірили, що вода в Пасхальні дні має цілющі властивості і сприяє жіночій плодючості.

Багатий регіон і проведенням різного роду фестивалів. Десятки тисяч аматорів театрального і музичного мистецтва приїжджають щорічно в Угорщину, щоб бути присутнім на численних фестивалях, найвідомішими серед яких є «Будапештська весна», Сегедський і Будапештський літні театральні фестивалі і концерти, присвячені творчості великого композитора Бетховена. У їхніх програмах беруть участь кращі угорські артисти і музиканти, а також зірки світового мистецтва.

Неподалік від Дебрецена розташований відомий угорський степ Хортобадь, де організовуються міжнародні дні кінних забігів, адже горяни завжди славились як прекрасні вершники. До програми цих свят включаються спортивні перегони, символічні бої між угорськими та турецькими вершниками, лицарські турніри.