
- •Міністерство освіти і науки
- •Передмова
- •Розділ 1 структура курсу «ікскр»
- •1.1. Опис курсу
- •Структура курсу
- •1.2. Лекційні заняття
- •1.3. Семінарські заняття
- •1.4. Тематика рефератів
- •1.5. Тематика курсових робіт
- •Розділ 2
- •1. Карпатський регіон як географічна одиниця європейського континенту
- •Класифікація міст регіонів за критерієм кількості населення
- •3. Основна мета і завдання спеціального курсу «Історико-культурна спадщина Карпатського регіону»
- •Лекція 2 Тема: методика історичного вивчення країн з точки зору туристичної галузі План
- •1. Основні методи туристичного аналізу історії країни та її приблизна історична характеристика
- •2. Визначення основних потреб туристів в історичній інформації
- •Лекція 3
- •2. Основні складові туристичної інфраструктури як об’єкт туристичного аналізу регіону
- •3. Туристична характеристика компонентів сільського господарства як об’єкту туристичної діяльності
- •Лекція 4
- •2. Необхідність знань суспільної культури країни (регіону) для здійснення туристичної діяльності
- •3. Базові напрями туристичного вивчення форм суспільного існування: етносу, народності, нації
- •Лекція 5 Тема: вивчення культурно-історичного спадку країни через призму її мовно-релігійних особливостей План
- •1. Методика вивчення мови як компонента культури
- •2. Методичні основи країнознавчого вивчення релігійного потенціалу в туризмі
- •Лекція 6 Тема: мистецтво як компонент культури при його використанні у туристичній характеристиці регіону План
- •1. Роль мистецтва у формуванні туристичної характеристики регіону
- •2. Основні складові плану характеристики мистецтва регіону
- •3. Розуміння мистецтва як емоційної та наукової категорії
- •Лекція 7 Тема: використання традицій, народної творчості й масової культури в туристичній характеристиці регіону План
- •1. Основні методи використання традицій в туристичній характеристиці регіону
- •2. Використання народної творчості при формуванні туристичної характеристики регіону
- •3. Основні підходи до вивчення і використання масової культури в туристичній характеристиці регіону
- •Лекція 8 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону польщі План
- •1. Розташування та природно-кліматичні умови
- •2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- •3. Історична довідка
- •4. Об’єкти культурної спадщини
- •Історико-архітектурні пам’ятки Кросненський повіт
- •Перемишльський повіт
- •Ряшівський повіт
- •6. Національна кухня
- •7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- •Лекція 9 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону словаччини План
- •1. Розташування та природно-кліматичні умови
- •2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- •3. Історична довідка
- •4. Об’єкти культурної спадщини
- •5. Розвиток основних видів туризму
- •6. Національна кухня
- •7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- •Лекція 10 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону угорщини План
- •1. Розташування та природно-кліматичні умови
- •2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- •3. Історична довідка
- •4. Об’єкти культурної спадщини
- •5. Розвиток основних видів туризму
- •6. Національна кухня
- •7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- •Лекція 11 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону румунії План
- •1. Розташування та природно-кліматичні умови
- •2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- •3. Історична довідка
- •4. Об’єкти культурної спадщини
- •5. Розвиток основних видів туризму
- •6. Національна кухня
- •7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- •Лекція 12 Тема: характеристика історико-культурної спадщини карпатського регіону україни План
- •1. Розташування та природно-кліматичні умови
- •2. Розвиток економіки, транспортне сполучення
- •3. Історична довідка
- •4. Об’єкти культурної спадщини Істрико-ахітектурні пам’ятки Закарпатська область
- •Чернівецька область
- •Івано-Франківська область
- •Львівська область
- •Музеї Закарпатська область
- •Івано-Франківська область
- •Львівська область
- •Чернівецька область
- •5. Розвиток основних видів туризму
- •6. Національна кухня
- •7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
- •Тести для самопідготовки та самоконтролю
- •Список основної та додаткової літератури основна
- •Додаткова
- •Володимир великочий
4. Об’єкти культурної спадщини
Польська частина Карпатського регіону має багату історико-культурну спадщину, до якої належать середньовічні замки, палаци в стилі бароко, резиденції магнатів, храми, сакральні об’єкти, свідчення розвитку різних релігій і традицій, музеї під відкритим небом тощо.
Історико-архітектурні пам’ятки Кросненський повіт
Кросно
Парафіальний костел ХІV−XVII ст.;
Костел Францисканців XV−XVI cт.
Беч
Парафіальний костел XV−XVI ст.;
Фрагменти оборонних мурів XІІІ−XVIІ ст.;
Кам’яниця XVІ−XVIІ ст.
Дукля
Ратуша XVІІ−XІХ ст.;
Парафіальний костел XVІІІ ст.;
Палацовий ансамбль Мнішхів (садиба-музей) XVІІ−XVIІІ ст.
Хачів
Дерев’яний костел перша половина XV ст.
Івонич Здруй
Дерев’яна забудова оздоровниці XІХ ст.
Лесько Парафіяльний костел перша половина XVІ ст.; Синагога кінець XVІ – початок XVІІ ст.; Цвинтар XVІ ст. (один із найстаріших в Польщі); Замок Кмітів XVІ ст.
|
Оджикон
Руїни фортеці XІV ст.
Санок
Церква XVІІІ ст.;
Костел Францісканців XVІІ ст.
Перемишльський повіт
Перемишль
Замок XV ст., перебудований у XVІ і XVІІ ст.;
Катедра, збудована у XVІ−XVІІ ст. на місці романської будівлі XІІІ ст.;
Кам’яниці на Ринку XVІ−XVІІ ст.;
Рештки міських оборонних мурів XV−XVІІ ст.;
Фортифікації Перемишльської фортеці 1878−1914 рр. (під час Першої світової війни Перемишльська фортеця була третя за величиною у Європі);
Палац Любомирських(1885–1887 рр.);
Монастирські ансамблі: Кармелітів 1625−1630 рр. (ранньобароковий); Єзуїтів 1627−1679 рр. (бароковий); Францисканців 1754−1778 рр. (пізньобароковий з елементами рококо).
Ярослав
Костельний ансамбль Бернардинців XVІІ ст. з оборонними мурами.
Ряшівський повіт
Ряшів
Палац Любомиських XVІІІ ст.;
Парафіяльний собор ХVІІІ ст.;
Костельний ансамбль Бернардинців початок XVІІ ст.;
Міщанські кам’яниці XVІІ−XІХ ст.;
Синагоги XVІІ, XVІІІ ст.
Лежайськ
Парафіальний костел початок XVІІ ст. з оборонними мурами і оглядовою вежею;
Костельний ансамбль Бернардинців XVІІ ст. (один з найбільших у Європі).
Ланцут
Замок Любомирських перша половина XVII ст.
Музеї
Кросненський повіт
Окружний музей в м. Кросно;
Музей ремесел в м. Кросно;
Краєзнавчий музей в м. Бечу;
Музей нафтового промислу ім. Ігнатія Лукашевича;
Історичний музей-палац в м. Дуклі;
Краєзнавчий музей в м. Ясло;
Історичний музей в м. Санок.
Перемишльський повіт
Краєзнавчий музей;
Національний музей землі Перемишльської;
Єпархіальний музей.
Ряшівський повіт
Етнографічний музей ім. Ф. Котулі.
5. Розвиток основних видів туризму
Польська частина Карпатського регіону широко відома як регіон з великими туристичними можливостями. Чисте природне середовище, чудові ландшафти, багатство пам’яток минулого вже давно приваблюють сюди вітчизняних і закордонних туристів.
Гори Бещади, Низького Бескиду та Погужа створюють досконалі умови до впровадження пішохідного і лижного туризму. Найвідоміший польський курорт Закопане («зимова столиця Польщі») розташований на висоті 750–1100 м.н.р.м., у вузькій улоговині між Татрами й ланцюгом Губалувки. Тут знаходиться траса для лижників, яка має довжину 2600 м.
Води регіону (зокрема, штучні водосховища) приваблюють прихильників водного спорту − греблярів, каякістів, а також рибаків. В цьому контексті велике значення має Солінське водосховище, де водний туризм розвивається завдяки базам вітрильного спорту і яхтовим пристаням, розташованим навколо озера. Сезон вітрильного спорту на Солінському озері триває з травня до листопада. Зважаючи на сприятливий вітер, найкраще плавати у травні-червні та вересні-жовтні.
Слід згадати також Морське Око – озеро, яке відвідують до трьох тисяч осіб на день (близько мільйона за рік).
Польська частина Карпатського регіону має добре розвинуту інфраструктуру місць ночівлі, пристосованою до потреб приїжджих. Окрім придорожніх готелів, відпочинкових осередків і пансіонатів тут вистачає також місць, де можна знайти порівняно дешевий нічліг, − приватні квартири, молодіжні і гірські туристичні притулки, кемпінги і наметові майданчики. Зараз великою популярністю користуються агротуристичні господарства, які окрім звичайного «даху над головою» пропонують своїм гостям низку інших послуг (кінні прогулянки, вогнища, гірські велосипеди та ін.).
Ночівлева база у регіоні розташована досить рівномірно, однак найбільша кількість місць ночівлі, що відвідуються туристами, знаходяться у Бещадах, Низьких Бескидах, популярністю користуються також оздоровниці Риманів Здруй і Івонич Здруй.