Питання для самоперевірки

1. Чому за критерій оцінки інвестиційного проекту використовується не чистий дохід, а грошовий потік?

2. У чому полягає недолік бухгалтерського підходу до визначення ефективності проекту?

3. Надайте визначення проектного грошового потоку.

4. Які складові створюють грошовий потік з активів? Яка методика їх визначення?

5. У чому полягають особливості розрахунку проектного операційного грошового потоку?

6. Чому необхідно враховувати зміни у чистому робочому капіталі?

7. Як визначити величину капітальних витрат за проектом?

8. Якими є особливості розрахунку додаткового грошового потоку проекту заміщення, якщо ціна продажу старого устаткування перевищує ціну його купівлі?

9. Чи може грошовий потік бути єдиним критерієм відбору при оцінці двох проектів?

10. Що вигідніше для збільшення грошових потоків: збільшення поточних чи капітальних витрат?

11. Визначте алгоритм прогнозування потоку грошових коштів під час аналізу проектів.

Тема 7. Стандартні фінансові та неформальні критерії прийняття рішень Питання навчальної програми

Принципи оцінки ефективності проектних рішень. Методика розрахунку основних фінансових критеріїв. Порівняння проектів за допомогою різних критеріїв оцінки. Неформальні процедури відбору та оцінки проектів.

Методичні вказівки до вивчення теми

Метою даної теми є опанування теоретичних основ оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів та набуття практичних навичків виконання такої оцінки. У процесі вивчення питань даної теми слід усвідомити, що прийняття проектних рішень ґрунтується на використанні різноманітних формалізованих і неформалізованих підходів. При цьому найвідомішими у вітчизняній і зарубіжній практиці є формалізовані (фінансові) критерії оцінки ефективності проектів, за допомогою яких приймаються рішення у сфері інвестиційної діяльності.

Для правильного та коректного практичного використання формальних критеріїв дуже важливо міцно засвоїти основні принципи оцінки: оцінка і порівняння обсягів інвестиційних вкладень та очікуваних грошових надходжень; приведення інвестиційного капіталу і грошового потоку до єдиного розрахункового року (що, як правило, передує початку проекту); дисконтування грошових потоків за ставками дисконту, що відображають альтернативну вартість капіталу.

Необхідно особливо підкреслити, що застосування методів оцінки та аналізу проектів припускає множинність прогнозних оцінок і розрахунків, яка визначається як можливістю застосування ряду критеріїв, так і безумовною доцільністю варіювання основними параметрами.

Розглядаючи конкретні критерії, що використовуються в аналізі ефективності проектів, необхідно чітко розрізняти серед них динамічні показники, що побудовані на концепції вартості грошей у часі, та, так звані, статичні показники, що не враховують вартість грошей у часі.

До основних показників першої групи відносять наступні: чиста сучасна вартість (NPV), внутрішня норма прибутковості (IRR), дисконтований строк окупності інвестиції (DPВ), індекс прибутковості (рентабельності) інвестиції (PI). Особливість розрахунку цих критеріїв полягає в тому, що всі вони передбачають застосування процедури дисконтування грошових потоків. Слід опанувати методи розрахунку цих показників, критерії (граничні значення) відбору ефективних проектів, переваги і недоліки кожного показника.

До другої групи належать критерії: коефіцієнт абсолютної ефективності інвестиції (Е), зворотній йому показник - строк окупності інвестиції (Т), приведені витрати (Z). Наведені показники доцільно використовувати у випадках, коли отримувані від інвестиції вигоди вже у перший рік перевищують обсяг цих інвестицій.

Слід прийняти до уваги, по-перше, той факт, що існують й інші формальні критерії оцінки ефективності інвестицій, але вони застосовуються рідше; по-друге, що вітчизняна термінологія щодо обґрунтування інвестиційних проектів остаточно не усталилась, тому в літературі можна зустрітися й з іншими варіантами найменувань критеріїв.

Особливу увагу необхідно звернути на те, що методи кількісних оцінок не повинні стати самоціллю, так само як і їх складність не може бути гарантом безумовної правильності рішень, прийнятих за їх допомогою. Кожний із зазначених критеріїв має певні недоліки, що обмежують сферу його застосування. Тому необхідно чітко розуміти неможливість використання лише одного показника для прийняття чи відхилення проекту.

Отримані знання дозволяють перейти до вивчення системи пріоритетів компанії, яка здійснює проектну діяльність, та розгляду неформальних процедур відбору проектів. Застосування останніх дозволяє враховувати значення всіх факторів і взаємозв’язків, що виникають у процесі реалізації проекту. Під час аналізу, оцінки та відбору проектів кожна компанія чи державна установа визначає свою систему пріоритетів, яка може включати такі елементи, як суспільна значущість проекту, вплив на імідж компанії-інвестора, відповідність меті інвестора, ринковий потенціал продукту, що створюється, відповідність фінансовим та організаційним можливостям інвестора, екологічність і безпечність проекту, рівень ризику та ін. При оцінці даних критеріїв застосовуються експертно-аналітичні методи: побудова дерева цілей, дерева проблем, аналіз достатності існуючих організаційних структур тощо.