- •I. Фізичні основи механіки §1. Швидкість і прискорення
- •§2. Закони динаміки матеріальної точки
- •Шіллер микола миколайович
- •§3. Закон збереження імпульсу
- •§4. Центр мас (інерції) механічної системи і закон його руху
- •§5. Робота сили та її вираз через криволінійний інтеграл
- •§6. Кінетична енергія механічної системи
- •§7. Потенціальна енергія
- •1. Потенціальна енергія матеріальної точки в однорідному силовому полі.
- •2. Потенціальна енергія матеріальної точки в полі центральних сил.
- •3. Потенціальна енергія пружнодеформованого тіла
- •§8. Закон збереження механічної енергії. Дисипація енергії. Закон збереження і перетворення енергії
- •Прокопович феофан
- •§9. Кутова швидкість і кутове прискорення
- •§10. Момент сили і момент імпульсу механічної системи. Момент інерції тіла відносно осі
- •§11. Рівняння динаміки обертального руху твердого тіла відносно нерухомої осі. Кінетична енергія тіла, що обертається
- •§12. Закон збереження моменту імпульсу
- •§13. Гармонічні коливання. Диференціальне рівняння гармонічних коливань
- •§14. Пружинний, математичний і фізичний маятники
- •Глібовицький клим
- •§15. Додавання гармонічних коливань однакового напрямку і однакової частоти. Биття
- •§16. Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •§17. Диференціальне рівняння згасаючих коливань і його розв’язання
- •§18. Диференціальне рівняння вимушених коливань і його розв’язання. Резонанс
- •Тимошенко степан прокопович
- •§19. Утворення хвиль в пружному середовищі. Поздовжні і поперечні хвилі. Рівняння біжучої хвилі
- •Остроградський михайло васильович
- •§20. Енергія хвилі
- •§21. Інтерференція хвиль. Рівняння стоячої хвилі
- •§22. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернуллі
- •§23. Перетворення Галілея. Механічний принцип відносності
- •§24. Постулати спеціальної теорії відносності. Перетворення Лоренца
- •Кордиш леон йосипович
- •Біланюк олекса
- •§25. Поняття одночасності. Відносність довжин і проміжків часу
- •§26. Релятивістський закон додавання швидкостей
- •§27. Елементи релятивістської динаміки. Взаємозв’язок маси і енергії
§14. Пружинний, математичний і фізичний маятники
Пружинний маятник– це тіло масою, яке підвішене на невагомій абсолютно пружній пружині і здійснює гармонічні коливання під дією пружної сили, де– коефіцієнт пружності, який у випадку пружини називається жорсткістю (рис. 25). На тіло діє і сила тяжіння.
Запишемо основне рівняння динаміки для цього випадку:
,
де- статична деформація пружини під дією сила тяжінняmg.
Позначимо і, враховуючи, що, боне залежить від часу, знайдемо рівняння руху тіла:
, .
де .
Отже, пружинний маятник здійснює вільні гармонічні коливання за законом
з власною циклічною частотою
і періодом
.
Період коливань Тне залежить від амплітудиА.
Ця формула справедлива для пружних коливань в межах, в яких виконується закон Гука, та коли маса пружини мала порівняно з масою тіла.
Потенціальна енергія пружинного маятника дорівнює:
,
а кінетична:
.
Математичним маятникомназивається матеріальна точка, яка підвішена на невагомій і нерозтяжній нитці. На практиці математичним маятником можна вважати важке тіло, яке підвішене на легенькій нитці, довжина якої набагато більша, ніж розміри тіла (рис. 26). Якщо відхилити маятник з положення рівноваги так, щоб нитка утворювала кутз вертикаллю, то він почне коливатися у вертикальній площині під дією сили тяжіння.
Сила, що повертає математичний маятник у положення рівноваги, є складовою його сили тяжіння :
.
Складова зрівноважується силою натягу нитки.
Для малих кутів відхилення можна замінити кутом, а дугу, вздовж якої рухається маятник, можна вважати відрізком прямої. Силу що повертає маятник до положення рівноваги, можна вважати квазіпружною силою:
.
Отже, малі коливання математичного маятника – гармонічні.
Період цих коливань дорівнює:
.
Період малих коливань математичного маятника не залежить від амплітуди коливань.
Математичний маятник зберігає площину, в якій він коливається.
Спостереження над коливаннями маятників використовуються для визначення прискорення сили тяжіння.
Фізичний маятник – абсолютно тверде тіло, що здійснює коливання під дією сили тяжіння навколо горизонтальної осіО, яка не проходить через його центр масС(рис. 27).
Нехай маятник відхилено з положення рівноваги на невеликий кут. Складова сили тяжіння маятника, напрямлена вздовж осі, зрівноважується реакцією осі. Складова, яка перпендикулярна до, намагається повернути маятник у положення рівноваги.
Відповідно до рівняння динаміки обертального руху твердого тіла момент Мобертальної силиможна записати у вигляді:
,
де J- момент інерції маятника відносно осі, що проходить через точкуO,l- відстань між точкою підвісу і центром мас маятника,відповідає малим коливанням маятника. Тоді
або .
Позначивши
,
отримаємо рівняння
.
Розв’язок цього рівняння такий:
.
При малих коливаннях фізичний маятник здійснює гармонічні коливання з частотою і періодом
,
де - зведена довжина фізичного маятника.
Точка на продовженні прямоїОС, що знаходиться від осі підвісу на відстані зведеної довжиниL, називається центром гойдання фізичного маятника.
Точка підвісу Oі центр гойданнямають властивість спряженості: якщо вісь підвісу проходить через центр гойдання, то точкаOпопередньої осі підвісу стане новим центром гойдання і період гойдання фізичного маятника не зміниться.
За теоремою Штейнера маємо:
,
де - момент інерцій маятника відносно осі, що проходить через центр мас. Отже,
, тому .
Порівнюючи формули
і ,
бачимо, що якщо зведена довжина фізичного маятника дорівняє довжиніматематичного маятника, то їх періоди коливань одинакові.
Отже, зведена довжина фізичного маятника – це довжина такого математичного маятника, період коливання якого дорівнює періоду коливань даного фізичного маятника.
Формулу для періоду Тматематичного маятника можна отримати з виразу
,
якщо розглядати математичний маятник як окремий випадок фізичного, в якому вся маса зосереджена в центрі мас Cна віддаліLвід підвісу, що дорівнює довжиніlнитки математичного маятника. Тодіі маємо. В загальному випадку період коливань математичного маятника визначається формулою:
,
де - максимальний кут відхилення маятника.