
- •I. Фізичні основи механіки §1. Швидкість і прискорення
- •§2. Закони динаміки матеріальної точки
- •Шіллер микола миколайович
- •§3. Закон збереження імпульсу
- •§4. Центр мас (інерції) механічної системи і закон його руху
- •§5. Робота сили та її вираз через криволінійний інтеграл
- •§6. Кінетична енергія механічної системи
- •§7. Потенціальна енергія
- •1. Потенціальна енергія матеріальної точки в однорідному силовому полі.
- •2. Потенціальна енергія матеріальної точки в полі центральних сил.
- •3. Потенціальна енергія пружнодеформованого тіла
- •§8. Закон збереження механічної енергії. Дисипація енергії. Закон збереження і перетворення енергії
- •Прокопович феофан
- •§9. Кутова швидкість і кутове прискорення
- •§10. Момент сили і момент імпульсу механічної системи. Момент інерції тіла відносно осі
- •§11. Рівняння динаміки обертального руху твердого тіла відносно нерухомої осі. Кінетична енергія тіла, що обертається
- •§12. Закон збереження моменту імпульсу
- •§13. Гармонічні коливання. Диференціальне рівняння гармонічних коливань
- •§14. Пружинний, математичний і фізичний маятники
- •Глібовицький клим
- •§15. Додавання гармонічних коливань однакового напрямку і однакової частоти. Биття
- •§16. Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •§17. Диференціальне рівняння згасаючих коливань і його розв’язання
- •§18. Диференціальне рівняння вимушених коливань і його розв’язання. Резонанс
- •Тимошенко степан прокопович
- •§19. Утворення хвиль в пружному середовищі. Поздовжні і поперечні хвилі. Рівняння біжучої хвилі
- •Остроградський михайло васильович
- •§20. Енергія хвилі
- •§21. Інтерференція хвиль. Рівняння стоячої хвилі
- •§22. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернуллі
- •§23. Перетворення Галілея. Механічний принцип відносності
- •§24. Постулати спеціальної теорії відносності. Перетворення Лоренца
- •Кордиш леон йосипович
- •Біланюк олекса
- •§25. Поняття одночасності. Відносність довжин і проміжків часу
- •§26. Релятивістський закон додавання швидкостей
- •§27. Елементи релятивістської динаміки. Взаємозв’язок маси і енергії
§14. Пружинний, математичний і фізичний маятники
Пружинний
маятник– це тіло масою,
яке підвішене на невагомій абсолютно
пружній пружині і здійснює гарм
онічні
коливання під дією пружної сили
,
де
– коефіцієнт пружності, який у випадку
пружини називається жорсткістю
(рис. 25). На тіло діє і сила тяжіння
.
Запишемо основне рівняння динаміки для цього випадку:
,
де
- статична деформація пружини під дією
сила тяжінняmg.
Позначимо
і, враховуючи, що
,
бо
не залежить від часу, знайдемо рівняння
руху тіла:
,
.
де
.
Отже, пружинний маятник здійснює вільні гармонічні коливання за законом
з власною циклічною частотою
і періодом
.
Період коливань Тне залежить від амплітудиА.
Ця формула справедлива для пружних коливань в межах, в яких виконується закон Гука, та коли маса пружини мала порівняно з масою тіла.
Потенціальна енергія пружинного маятника дорівнює:
,
а кінетична:
.
Математичним
маятникомназивається матеріальна
точка, яка підвішена на невагомій і
нерозтяжній нитці. На практиці
математичним маятником можна вважати
важке тіло, яке підвішене на легенькій
нитці, довжина якої набагато більша,
ніж розміри тіла (рис. 26). Якщо відхилити
маятник з положення рівноваги так, щоб
нитка утворювала кутз вертикаллю, то він почне коливатися
у вертикальній площині під дією сили
тяжіння
.
Сила, що повертає
математичний маятник у положення
рівноваги, є складовою його сили
тяжіння
:
.
Складова
зрівноважується силою натягу нитки
.
Для малих кутів
відхилення
можна замінити кутом
,
а дугу, вздовж якої рухається маятник,
можна вважати відрізком прямої. Силу
що повертає маятник до положення
рівноваги, можна вважати квазіпружною
силою:
.
Отже, малі коливання математичного маятника – гармонічні.
Період цих коливань дорівнює:
.
Період малих коливань математичного маятника не залежить від амплітуди коливань.
Математичний маятник зберігає площину, в якій він коливається.
Спостереження
над коливаннями маятників використовуються
для визначення прискорення
сили тяжіння.
Фізичний маятник – абсолютно тверде тіло, що здійснює коливання під дією сили тяжіння навколо горизонтальної осіО, яка не проходить через його центр масС(рис. 27).
Нехай
маятник відхилено з положення рівноваги
на невеликий кут
.
Складова сили тяжіння маятника
,
напрямлена вздовж осі
,
зрівноважується реакцією осі
.
Складова
,
яка перпендикулярна до
,
намагається повернути маятник у
положення рівноваги.
Відповідно до
рівняння динаміки обертального руху
твердого тіла момент Мобертальної
силиможна записати у вигляді:
,
де
J- момент інерції маятника відносно
осі, що проходить через точкуO,l- відстань між точкою підвісу і центром
мас маятника,відповідає малим коливанням маятника.
Тоді
або
.
Позначивши
,
отримаємо рівняння
.
Розв’язок цього рівняння такий:
.
При малих коливаннях
фізичний маятник здійснює гармонічні
коливання з частотою
і періодом
,
де
- зведена довжина фізичного маятника.
Точка
на продовженні прямоїОС, що
знаходиться від осі підвісу на відстані
зведеної довжиниL,
називається центром гойдання фізичного
маятника.
Точка підвісу Oі центр гойданнямають властивість спряженості: якщо
вісь підвісу проходить через центр
гойдання, то точкаOпопередньої осі підвісу стане новим
центром гойдання і період гойдання
фізичного маятника не зміниться.
За теоремою Штейнера маємо:
,
де
-
момент інерцій маятника відносно осі,
що проходить через центр мас. Отже,
,
тому
.
Порівнюючи формули
і
,
бачимо,
що якщо зведена довжина
фізичного маятника дорівняє довжині
математичного маятника, то їх періоди
коливань одинакові.
Отже, зведена довжина фізичного маятника – це довжина такого математичного маятника, період коливання якого дорівнює періоду коливань даного фізичного маятника.
Формулу для періоду Тматематичного маятника можна отримати з виразу
,
якщо
розглядати математичний маятник як
окремий випадок фізичного, в якому вся
маса зосереджена в центрі мас Cна
віддаліLвід підвісу, що дорівнює
довжиніlнитки математичного
маятника. Тодіі маємо
.
В загальному випадку період коливань
математичного маятника визначається
формулою:
,
де
- максимальний кут відхилення маятника.