Посібник

Інвестиційнийменеджмент

підприємств89;

придбання контрольного пакету акцій підприємства;

придбання великого пакету облігацій, емітентом яких було підприємство;

входження до складу засновників підприємства (наприклад, пайова участь у господарському товаристві);

утворення об’єднань підприємств (у тому числі, обґрунту-

вання рішень щодо злиття та поглинання).

Поряд із зазначеними випадками інвестиційна привабливість підприємства може визначатись також і при реалізації короткострокових інвестиційних проектів, що полягають, як правило, у придбанні цінних паперів підприємства.

Якщо підприємство емітує ЦП, то його інвестиційна привабливість може визначатися на основі аналізу поведінки випущених ним ЦП на фондових ринках90. Інвестиційну привабливість АТ можна оцінити також шляхом аналізу його платоспроможності, фінансової стійкості, ефективності використання активів та інших показників91. У разі відсутності інформації про динаміку коти-

рувань ЦП підприємства або в умовах нерозвиненого фондового ринку інвестиційна привабливість може визначатись на основі аналізу його внутрішнього і зовнішнього середовища. Загальновизнаним мето-

дичним інструментарієм такого аналізу є SWOT-

аналіз (Strength Weakness Opportunities Threats), що застосовується,

переважно, для вибору стратегічних альтернатив92. Разом з тим, цей

89Необхідність оцінки інвестиційної привабливості підприємства у таких випадках обумовлена «Порядком проведення аукціону із залучення інвесторів державними підприємствами, установами та організаціями», затвердженого постановою КМУ від 17.04.2009 № 530 [18].

90Детальніше про один із методів див. Донцов С.С. Оценка инвестиционной привлекательности предприятия посредством анализа надежности его ценных бумаг

// Финансовый менеджмент №3 / 2003 [95].

91Детальніше про метод оцінювання інвестиційної привабливості корпорацій див.

Сазонець І. Л., Федорова В. А. Інвестування: міжнародний аспект: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 272 с. (С. 118-222) [126].

92Детальніше про метод SWOT-аналізу див. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарика, 1998. – 296 с.[91].

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Розділ 3. Методи оцінювання інвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості галузей економіки, регіонів країни і суб’єктів господарювання

метод дає досить узагальнене уявлення про майбутній стан організації. Тому для забезпечення точнішого прогнозування го розвитку організації доцільно враховувати ряд особливостей, ред яких: взаємний вплив факторів; різна сила їх дії на спроможність підприємства; швидкість зміни імовірності виникнення зовнішніх подій тощо93.

Інвестиційний потенціал суб’єкта господарювання – це суку-

пність накопичених у результаті господарської діяльності власних ресурсів, які можуть бути використані для інвестування, не завдаючи проблем у реалізації його поточних цілей. Інвестиційний потенціал тісно взаємно пов’язаний з іншими складовими економічного потенціалу підприємства94. Тобто його можна розглядати не лише як сукупність фінансових ресурсів, а й як можливості для інвестування, що створюють кадровий, управлінський та інші потенціали підприємства. Отже, інвестиційний потенціал суб’єкта господарсь-

кої діяльності (ІПсгд) складається з інвестиційного фінансового й інвестиційного нефінансового потенціалів:

де ІПф – заощадження фінансових ресурсів у вигляді грошей і ліквідних ЦП, що можуть бути використані для інвестування, не завдаючи шкоди реалізації поточних цілей підприємства; ІПнф – інвестиційний нефінансовий потенціал, що формується з майна підприємства, яке може бути використане для інвестиційної діяльності, та

93Детальніше про методи підвищення практичної значимості SWOT-аналізу див.

Костюкевич Р.М. Методичні підходи до управління стратегічним інноваційним розвитком організації /Вісник Черкаського університету. Серія "Економічні науки". Випуск 152. – 2009. - С. 53-61 [108]. та Костюкевич Р. М., Король Б. О. Прос-

торова модель стратегічного управління підприємством / Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Збірник наук. пр. Економіка. Частина 4. – 2007. – № 4 (40). - С. 108-114 [106].

94Детальніше про складові економічного потенціалу підприємства див.: 1) Доби-

кіна О.К., Рижиков В.С., Касьянюк С.В., Кокотько М.Є, Костенко Т.Д., Герасимов А.А. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с. (C. 28-31) [94]. 2) Бачевський Б. Є., За-

блодська І. В., Решетняк О. О. Потенціал і розвиток підприємства: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 400 с. (С. 64-83) [84].

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Інвестиційнийменеджмент

інших складових економічного потенціалу.

За ознакою періоду формування інвестиційного фінансового потенціалу суб’єкта господарювання розрізняють поточний і накопи-

чений інвестиційний потенціал:

де ІПфп – поточний інвестиційний фінансовий потенціал, тобто сукупність фінансових ресурсів, мобілізованих у результаті господарської діяльності (як правило, за фінансовий рік, на який планується діяльність організації); ІПфр – інвестиційний фінансовий потенціал, сформований з фінансових резервів, накопичених за попередні періоди стосовно останнього повного періоду господарської діяльності (обсяги коштів у резервних фондах у формі грошових коштів на банківських рахунках, а також ліквідних цінних паперів).

З позиції джерел формування інвестиційних ресурсів інвестиційний фінансовий потенціал можна структурувати на внутрішній і зовнішній:

де ІПфв –внутрішній інвестиційний фінансовий потенціал, що формується з інвестиційних ресурсів підприємства, які йому належать; ІПфз – зовнішній інвестиційний фінансовий потенціал, що формується з залучених або позичених фінансових ресурсів.

Внутрішній інвестиційний фінансовий потенціал підприємства формується з інвестиційних ресурсів, сформованих за рахунок95:

чистого прибутку, сформованого у процесі реалізації проекту та від інших видів діяльності, що залишається у розпорядженні підприємства;

амортизаційних відрахувань;

іммобілізації частини зайвих оборотних активів;

коштів, вивільнених унаслідок погашення довгострокових фінансових вкладень;

коштів від продажу необоротних активів (у тому числі доходів від демонтажу тимчасових будівель і споруд).

95 Детальніше про механізми самофінансування інвестиційних проектів див. Гей-

даров М. М. Финансирование и кредитование инвестиций. – Алматы: Алматинский коммерческий институт, 2000. – 193 с. [36].

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Розділ 3. Методи оцінювання інвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості галузей економіки, регіонів країни і суб’єктів господарювання

Зовнішній інвестиційний фінансовий потенціал підприємства формується з таких залучених і позичених ресурсів:

кредити комерційних банків96;

внески вітчизняних та іноземних інвесторів у статутний фонд підприємства;

ресурси, надані державними органами або комерційними структурами на цільове інвестування;

гранти;

емісія акцій97 та облігацій;

лізинг або селенг.

За ознакою ролі у забезпеченні інвестицій фінансові резерви підприємств можуть бути поділені на три основні категорії:

цільові фінансові резерви (тобто призначені виключно для фінансування інвестицій у формі капітальних вкладень);

фінансові резерви, що не можуть бути використані для капіталовкладень (мають інше цільове призначення);

фінансові активи без чіткої цільової спрямованості та з різним рівнем ліквідності.

У результаті поєднання різних джерел інвестиційного потенціалу підприємства визначається схема фінансування інвестиційного проекту. Вона визначає склад інвесторів, структуру необхідних інвестиційних ресурсів, інтенсивність грошового потоку, що надходить у різні етапи реалізації проекту. Зазвичай розрізняють п’ять схем фі-

нансування інвестиційного проекту.

1. Повне самофінансування полягає у фінансуванні ІП виключно за рахунок власних фінансових ресурсів, що формуються з внутрішніх джерел. Цей метод фінансування використовується, в основному, для реалізації невеликих реальних інвестиційних проектів (заміна обладнання, поповнення оборотних коштів тощо).

96Детальніше про механізми укладення кредитного договору для фінансування інвестиційного проекту та забезпечення його виконання див. [36].

97Детальніше про переваги і недоліки фінансування інвестиційних проектів шляхом проведення додаткової емісії акцій див. Лисицына Е.В. Образовательный курс финансового управляющего// Финансовый менеджмент №5, 2005 http://dis.ru/library/fm/archive/2005/5/4446.html [114].

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Інвестиційний менеджмент

РОЗДІЛ 4. Менеджмент реальних інвестицій

Якщо все, що Ви пробувалине допомагає, прочитайте, нарешті, інструкцію. (Аксіма Кана)

Анотація до розділу 4

Реальне інвестування є основним каталізатором розвитку економічних систем на макро- і мікрорівні.

Збільшення обсягів реального інвестування спонукає до росту ВВП країни, а отже – і до підвищення рівня життя населення. Такі заходи застосовують для активізації розвитку економіки країни після економічних криз та зупинення стагнаційних процесів. Реалізація реальних інвестиційних проектів сприяє підвищенню зайнятості населення та посиленню економічної безпеки держави.

На мікрорівні реальне інвестування є основою формування економічного потенціалу підприємства. Стратегічні цілі суб’єкта господарювання, що закладені у корпоративній, функціональних та бізнес-стратегіях, реалізуються у формі інвестиційних проектів і програм. Окрім цього, за допомогою реальних інвестицій вирішуються завдання операційної діяльності підприємства, до яких належать збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, розширення асортименту виробів і підвищення їх якості, зниження поточних операційних витрат тощо.

Тому набуття знань й умінь у сфері управління реальними інвестиціями є неодмінною складовою процесу підготовки кваліфікованого менеджера.

Навчальний матеріал цього розділу спрямований на:

-формування розуміння сутності процесів управління реальним інвестуванням, а також уявлень про форми реальних інвестицій та види інвестиційних проектів;

-набуття умінь приймати рішення про реалізацію інвестиційних проектів на основі розрахунку їх економічної ефективності;

-формування умінь розроблення інвестиційного проекту та управління ним на засадах проектного менеджменту та із застосуванням сучасних автоматизованих систем управління проектами.

Для роботи над навчальним матеріалом даного розділу Вам потріб-

но: попередньо ознайомитись зі стандартом з проектного менеджменту (PMBOK); володіти методами розрахунку собівартості, операційного

прибутку; уміти працювати з пакетом програм Microsoft Office.

77

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО