Посібник

Розділ 5. Менеджмент фінансових інвестицій

тивним, то ефективність цінного паперу буде аналогічною ефективності ринку; за від’ємного значення коефіцієнта ефективність цінного паперу буде знижуватися за підвищення ефективності ринку. По-друге, цей коефіцієнт вимірює ризик інвестицій у конкретні цінні папери: якщо його значення перевищує одиницю – ризик інвестицій вищий за середній на ринку, за меншого значення – навпаки.

Тема 5.3. Методи формування й управління портфелем цінних паперів

Ринки, які натовпи, підвладні людським емоціям; ринки, які натовпи, можна розпалювати до такого стану, що вони самі себе знищать.

(Оуен Д. Янг167)

5.3.1. Поняття і типи інвестиційних портфелів

Інвестиційний портфель – це сформована інвестором сукупність об’єктів реального та (або) фінансового інвестування для реалізації його інвестиційних цілей. Якщо інвестиційний портфель складається з об’єктів реального інвестування, то він, переважно, слугує засобом реалізації корпоративної, функціональної або біз- нес-стратегії організації. Інвестиційний портфель сформований з фінансових інвестицій, орієнтований на реалізацію політики фінансового інвестування шляхом підбору найдохідніших і безпечних фінансових інструментів. Тому цілями формування інвестиційного портфеля можуть бути:

забезпечення високого рівня інвестиційного доходу в поточному періоді;

забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу на тривалу перспективу;

мінімізація інвестиційних ризиків;

167 Довідково: Оуен Д. Янг (1874-1962 р.) – американський промисловець, фінансист, юрист і дипломат.

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Розділ 5. Менеджмент фінансових інвестицій

ми досліджуються протягом кількох десятиріч168. У процесі еволюції методів управління фінансовими інвестиціями виникла сучасна портфельна теорія, що базується на статистичних методах оптимізації інвестиційного портфеля за заданими критеріями (співвідношення рівня його прибутковості і ризику). Поряд з цим, майже незмінними залишились цілі аналізу ЦП, зокрема:

визначення їх реальної вартості;

визначення ступеня їх ризику;

прогнозування очікуваного прибутку ЦП.

Виникнення сучасної портфельної теорії (МРТ – Modern Portfoto Theory) було зумовлене розвитком обчислювальної техніки та появою можливостей обміну інформацією за допомогою комп’ютерної мережі. Завдяки цим технічним інноваціям з’явились можливості формування статистичних баз даних, що, в свою чергу, стало стимулом розвитку аналітичних моделей обґрунтування вибору цінних паперів, які стали основою сучасної портфельної теорії.

Одним із найпростіших засобів МРТ є метод урізноманітнення, за допомогою якого інвестор зменшує ризики та забезпечити собі отримання очікуваних доходів.

МРТ базується на припущенні, що ринок є ефективний, тобто всі учасники ринку мають доступ до інформації, одержують однакову інформацію, мають вільний доступ і вихід з ринку. Фундаментальний підхід припускає, що ринок є неефективним і більший дохід можна отримати, купуючи недооцінені цінні папери. Крім цього, МРТ припускає, що інвестори:

неохоче сприймають ризик, що визначається несталістю норми доходу або основного капіталу;

надають перевагу вищій нормі доходу над нижчою;

намагаються максимізувати доходи і мінімізувати ризики, тобто одержати найвищі доходи на одиницю ризику;

приймають рішення на основі очікуваної норми доходу та

168 Довідково: Перше ґрунтовне дослідження фондового ринку було проведено у 40-х роках ХХ століття. А розроблена концепція аналізу ЦП, що базується на внутрішній їх вартості, є актуальною і дотепер. Детальніше про методичні підходи до аналізу ЦП див. Коттл С., Мюррей Р.Ф., Блок Ф.Е. «Анализ ценных бумаг» Грэма и Додда / Пер с. англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2000. – 704 с. [109].

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Інвестиційний менеджмент

ризику, що розраховується за певний період часу;

ризикові цінні папери можуть додаватися, вилучатися з

портфеля на будь-яку суму.

Відповідно до МРТ, основи якої розроблені нобелівським лауреатом Гаррі Марковіцем, цілі інвестора стосовно ризику і доходу можна реалізувати шляхом формування певного співвідношення цінних паперів у портфелі. Знаючи коефіцієнт кореляції ЦП, можна визначити таку їх комбінацію, що забезпечуватиме найнижчий ризик для певного рівня доходу.

Згідно з МРТ для зменшення ризику інвестор повинен додати інші цінні папери до свого портфеля. Тобто ризик зменшується при збільшенні кількості цінних паперів у портфелі.

На даний час існує кілька теорій ефективності інвестиційного портфеля. Найбільш поширеними серед них є:

теорія портфеля Г. Марковіца;

оцінка ефективності портфеля ЦП за критерієм Трейнора;

портфельна теорія Шарпа;

портфельна теорія Дженсена.

Розглянемо основи портфельної теорії Г. Марковіца.

Г. Марковіц створив базу моделі портфеля, вивівши очікувану норму прибутку і міру очікуваного ризику. Марковіц показав, що зміна норми прибутку є визначальною мірою ризику портфеля з урахуванням ряду припущень, а також вивів формулу для визначення зміни норми прибутку. Ця формула показує важливість урізноманітнення інвестицій для зменшення загального ризику і методи ефективного урізноманітнення портфеля.

Відповідно до моделі Марковіца існують наступні припущення щодо поведінки інвесторів:

1)інвестор розглядає кожну інвестицію, як можливий розподіл очікуваних прибутків за період володіння цінними паперами;

2)інвестори намагаються максимально збільшити очікуваний дохід за один період, тому в цілому зменшення доходу може уповільнюватися;

3)інвестори оцінюють ризик портфеля на основі мінливості очікуваних доходів;

4)інвестори приймають рішення на основі очікуваних доходів і ризику.

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Розділ 5. Менеджмент фінансових інвестицій

При певному рівні ризику інвестори надають перевагу більшим доходам перед меншими. А також при заданому рівні очікуваних доходів інвестор надає перевагу меншому ризику перед більшим. При таких припущеннях окремі цінні папери або портфель цінних паперів вважаються ефективними, якщо ніякі інші цінні папери або портфель цінних паперів не дадуть вищого очікуваного доходу при такому ж (або меншому) рівні ризику.

Очікуваний дохід портфеля (mp) визначається за формулою:

де mi – дохід, який генерує і-ий (і=1…n) ЦП, грн. або %; xi – частка і-го ЦП в інвестиційному портфелі; n – кількість ЦП в інвестиційному портфелі.

Дисперсія можливих значень прибутку визначається з метою кількісного вираження ступеня ризику окремого ЦП і розраховується за формулою:

t 1

де m – середнє арифметичне доходів ЦП за період Т; pt – ймовірність (частота) отримання доходу mt.

На основі дисперсії можна визначити стандартне (середнє квадратичне) відхилення доходів ЦП (σ), що застосовується для розрахунку коефіцієнта кореляції:

Коефіцієнт кореляції є основою для прийняття у подальшому рішення про ризикованість портфеля та доцільність включення до нього цінних паперів. Оскільки формула розрахунку коефіцієнта кореляції багатьох ЦП є дуже складною, то наведемо формулу для розрахунку коефіцієнта лише для двох ЦП:

Більші значення коефіцієнта кореляції свідчать про більший рівень ризику портфеля за однакового рівня стандартних відхилень

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Інвестиційний менеджмент

доходності альтернативних ЦП, стосовно яких приймаються рішення щодо включення їх до складу портфеля.

Стандартне відхилення доходів інвестиційного портфеля характеризує його ризик. Для портфеля з двома ЦП його можна розрахувати за формулою:

Для обчислення стандартного відхилення портфеля з більшою кількістю ЦП застосовується така формула:

де covij – коваріація (covariance) дохідності і-го і j-го ПЦ. Вона характеризує ступінь зв’язку між дохідностями ЦП і визначається за формулою:

Позитивна коваріація свідчить про те, що в середньому зміна доходностей двох ЦП відбувається в одному напрямку.

Тести для самоконтролю

1.Дисперсія інвестиційного портфеля розраховується з метою оцінювання ...

1)коливань прибутковості інвестиційного портфеля;

2)ступеня взаємозв’язку між рівнями доходності цінних паперів інвестиційного портфеля;

3)рівня прибутковості інвестиційного портфеля;

4)залежності між рівнем прибутковості і ризикованістю інвестиційного портфеля.

2.Особливістю фінансових інвестицій є те, що вони ...

1)надають підприємству досить вузький діапазон вибору інструментів інвестування за шкалою «дохідність – ліквідність»;

2)надають підприємству досить широкий діапазон вибору ін-

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Розділ 5. Менеджмент фінансових інвестицій

струментів інвестування за шкалою «дохідність – ризик»;

3)тісно пов’язані з операційною діяльністю підприємства;

4)є фактором активізації політики модернізації підприємства.

3.Однією із форм фінансового інвестування є ...

1)модернізація підприємства;

2)придбання цілісних майнових комплексів;

3)вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів;

4)реконструкція підприємства.

4.До факторів, які знижують рівень дохідності пайових фінансових інструментів інвестування, належать ...

1)зниження рівня виплачуваних дивідендів внаслідок зменшен-

ня суми прибутків емітента;

2)зниження рівня оподаткування інвестиційного доходу;

3)загальний підйом кон’юнктури фондового ринку;

4)зниження їх ліквідності.

5.До факторів, які знижують рівень дохідності боргових фінансових інструментів інвестування належить ...

1)зменшення середньої ставки процента за кредит на фінансовому ринку;

2)зниження величини премії за ліквідність довгострокових боргових фінансових інструментів;

3)зниження темпів інфляції порівняно з попереднім періодом;

4)зниження рівня виплачуваних дивідендів внаслідок зменшення суми прибутків емітента.

6.Акція - це цінний папір ...

1)без встановленого строку обігу, що засвідчує внесення певного паю до статутного фонду АТ, дає право лише на участь в управлінні та отримання частки прибутку у формі дивідендів;

2)без встановленого строку обігу, що засвідчує внесення певного паю до статутного фонду АТ, дає право на участь в управлінні та отримання частки прибутку у формі дивідендів, а також на участь у розподілі майна у випадку ліквідації товариства;

3)без встановленого строку обігу, що засвідчує внесення благодійного внеску у розвиток акціонерного товариства і дає право на отримання частини прибутку;

4)безстрокові боргові зобов’язання з плаваючою нормою доходності, яка залежить від кон’юнктури фінансового ринку.

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО