Посібник

Інвестиційнийменеджмент

Тема 3.1. Методичні основи оцінювання інвестиційної привабливості та потенціалу країни, її регіонів і галузей економіки

На макро- і мезорівні інвестиційний потенціал характеризує сукупну здатність економіки держави або регіону вкладати капітал в об’єкти інвестування. Така здатність залежить не лише від наявних інвестиційних ресурсів, але й від наявності об’єктивних передумов для інвестування. Тобто він визначається рівнем розвитку економічного, фінансового, виробничого, ресурсно-сировинного, інноваційного, трудового, інституційного, інфраструктурного та соціального потенціалів.

Інвестиційний потенціал країни – це сукупна спроможність сус-

пільства здійснювати довгострокові вкладення накопиченого капіталу в розвиток економіки країни. Ці можливості характеризуються валовими заощадженнями у ВВП, створеному за рік, з відрахуванням поточного і особистого споживання. Це можна виразити такою моделлю:

де ІП – інвестиційний потенціал країни (валові заощадження); ВВП

– валовий внутрішній продукт; ПС – поточне кінцеве споживання (державне й особисте).

Оцінка інвестиційного потенціалу країни дає можливість визначити масштаб перспективної інвестиційної діяльності і потреби у внутрішніх і зовнішніх ресурсів для її здійснення. Інвестиційна політика та комплекс заходів щодо активізації інвестиційної діяльності формуються на основі такого рівняння інвестиційного балансу:

де МІД – масштаб інвестиційної діяльності; ІП – величина інвестиційного потенціалу; ОЗР – обсяг необхідних запозичених ресурсів.

Це рівняння прийнятне до застосування на корпоративному і загальнонаціональному рівнях при плануванні оптимальних програм інвестицій і запозичень (внутрішніх та зовнішніх), а також рівня податків, які суттєво на них впливають.

Інвестиційний потенціал регіону – це сукупність матеріальних,

нематеріальних, фінансових та інших інвестиційних ресурсів, що

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Розділ 3. Методи оцінювання інвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості галузей економіки, регіонів країни і суб’єктів господарювання

використовуються для відтворення і розвитку суб’єктів економічної діяльності на території регіону, а також ринкових, соціальноекономічних, організаційно-правових та інших властивих регіонові факторів, що сприяють залученню або відштовхуванню інвесторів і забезпечують умови для ефективного використання інвестиційних ресурсів. Інвестиційний потенціал регіону формується з виробни-

чо-фінансового, соціального і природно-ресурсного потенціалів. Крім цього, враховуються також фактори, що спричиняють негативний вплив на його величину.

Інвестиційна привабливість на макро- і мезо-

рівні, може бути оцінена за системою загальних показників (наприклад, рейтинг держави на міжнародному інвестиційному ринку), макроекономічних, регіональних і галузевих показників (наприклад, обсяг та динаміка ВВП, дефіциту (профіциту) держбюджету, депозитних вкладень у банківському секторі регіону) та показників, що характеризують інвестиційний ринок (зокрема, оцінка інвестиційної активності та ефективності інвести-

ційних процесів, що залежить від загального обсягу і темпів зростання інвестицій, частки інвестицій у ВВП тощо).

Для дослідження інвестиційної привабливості галузей та регіонів країни не має єдиних методичних підходів. Проте, спільним у бага-

тьох розробках є застосування експертного методу оцінювання, що зумовлено використанням у розрахунках великої кількості різноякісних показників соціально-економічного розвитку галузі чи регіону.

Для приведення усіх різновимірних показників, що використовуються при визначенні економічної привабливості галузей економіки (регіонів країни), у зіставний вигляд потрібно спочатку розра-

де nijk – нормоване значення j-го показника і-ої групи для k-ої галузі (регіону) (k=1…l); Sijk – значення j-го показника і-ої групи для k-ої галузі (регіону); Sij(min), Sij(max) – відповідно мінімальне і максимальне значення j-го показника і-ої групи серед l порівнюваних галузей

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Інвестиційнийменеджмент

економіки (регіонів країни).

На основі розрахованих нормованих значень визначаються ло-

кальні показники інвестиційної привабливості галузі (регіону) за

і-ою групою (sik):

де m – кількість показників, що характеризують інвестиційну привабливість галузі (регіону), і-ої групи; αij – важливість j-го показника і-ої групи.

На основі локальних показників інвестиційної привабливості ро-

зраховується інтегральна інвестиційна привабливість k-ої галузі

(регіону) за формулою:

де q – кількість груп показників; і – вплив (важливість) і-ої групи

показників на інтегральну інвестиційну привабливість галузі (регіону)81.

Для встановлення важливості показників у межах однієї групи доцільно застосувати експертний метод оцінювання82. Зокрема, в умовах багатофакторності об’єкта оцінювання потрібно спочатку здійснити попарні порівняння важливості всіх факторів між собою

81Для визначення важливості груп факторів в інтегральній оцінці інвестиційної привабливості галузі (регіону) можна скористатись результатами досліджень, на-

веденими в Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. – К.: Ника-

Центр, 1999. – Т.2. – 512 c. [30]. Зокрема, важливості груп факторів для оцінювання інвестиційної привабливості регіону: рівень загальноекономічного розвит-

ку регіону – 35%; рівень розвитку інвестиційної інфраструктури в регіоні – 15%; демографічна характеристика регіону – 15%; рівень розвитку ринкових відносин та комерційної інфраструктури в регіоні – 25%; ступінь безпеки інвестиційної діяльності в регіоні –10%.

Важливості груп факторів для оцінювання інвестиційної привабливості галузі: рівень перспективності розвитку галузі – 20%, рівень середньогалузевої рентабельності – 65%, рівень галузевих інвестиційних ризиків – 15%.

82Детальніше про застосування експертних методів оцінювання для встановлення важливості показників див. див. Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г. Математикостатистические методы экспертных оценок: 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Стати-

стика, 1980. – 263 c. [85].

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Розділ 3. Методи оцінювання інвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості галузей економіки, регіонів країни і суб’єктів господарювання

за шкалою [0; 1; 2], що відповідає таким значенням:

xijy=0 – j-ий показник і-ої групи менше впливає на інвестиційну привабливість, ніж y-ий (де y – порядковий номер показника і-ої групи, j≠ y);

xijy =1 – вплив j-го і y-го показників на інвестиційну привабливість є рівнозначним або експерт не може встановити ступінь впливу;

xijy=2 – j-ий показник більше впливає на інвестиційну привабливість, ніж y-ий.

Важливість фактора визначається відношенням суми оцінок за j-им показником до загальної суми оцінок за усіма показниками:

xijy j 1 y 1

За результатами розрахунків оцінювані галузі економіки (регіони країни) можна розділити на групи:

пріоритетні за рівнем інвестиційної привабливості;

з високим рівнем інвестиційної привабливості;

з середнім рівнем інвестиційної привабливості;

з низьким рівнем інвестиційної привабливості.

Для перевірки адекватності результатів розрахунку інвестиційної привабливості регіонів (галузей) проводиться їх порівняння з обсягами здійснених інвестицій. Високі значення коефіцієнта кореляції між цими показниками свідчать про правильність розрахунку інтегральної інвестиційної привабливості.

Динамічний рейтинг галузей (регіонів) розраховують на основі темпів зміни показників, зважених на їх важливості, за формулою:

де kінтд (k) – коефіцієнт інтегрального динамічного рейтингу k-го ре-

гіону (галузі); ωі – важливість і-го показника; Тіk – темп зміни і-го показника; Rik(t), Rik(t-1) – значення і-го показника відповідно у t-му і

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Інвестиційнийменеджмент

(t-1) періодах.

Якщо до розрахунку динамічного рейтингу беруться усі показники інтегральної інвестиційної привабливості (kінт(k)), то Rik(t)= Sijk з відповідними важливостями показників та груп показників.

При використанні результатів оцінювання інвестиційної привабливості галузей економіки (регіонів країни) з метою диверсифікації інвестиційного портфеля підприємства необхідно мати на увазі, що ряд показників мають високий рівень динаміки. Тому зі зміною економічних умов діяльності галузей чи регіонів така оцінка повинна переглядатись.

Тема 3.2. Фактори, що характеризують інвестиційну привабливість галузей економіки і регіонів країни

Інвестиційна привабливість регіонів країни та галузей економіки є одним із головних орієнтирів для вибору інвестиційних ринків стратегічними інвесторами. Разом з тим, у практичній діяльності рейтингові агенції складають, переважно, лише періодичні рейтинги країн і регіонів. До найвідоміших міжнародних агенцій належать

Moody’s Investors Service і Standard & Poor’s83.

Питаннями оцінювання інвестиційної привабливості галузей економіки, регіонів країни і суб’єктів господарювання окрім незалежних рейтингових агенцій займається також уряд України. Зокрема, КМУ затвердив концепцію системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки і суб'єктів господарювання84, у розвиток якої Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробила заходи щодо її реалізації [26].

В Україні періодичні рейтинги регіонів упродовж 2000-2003 ро-

83Детальніше про інвестиційні рейтингові агенції див. Сазонець І. Л., Джусов О.А., Сазонець О.М. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 304 с. (С. 84-93) [126].

84Детальніше про цілі рейтингування регіонів і галузей див. Розпорядження КМУ від 01.04.04 р. № 208-р «Про схвалення Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання» [72].

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Розділ 3. Методи оцінювання інвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості галузей економіки, регіонів країни і суб’єктів господарювання

ків складав Інститут реформ85. Методика рейтингування регіонів, що застосовував Інститут реформ, базується на розрахунку нормованих значень показників без встановлення їх важливості у межах груп. Для оцінювання інвестиційної привабливості регіонів засто-

совувались п’ять загальних факторів інвестиційного клімату:

економічний розвиток регіону;

розвиток ринкової інфраструктури;

розвиток фінансового сектора;

оптимізація використання людських ресурсів;

розвиток підприємництва, дії місцевої влади.

Основним джерелом інформації для дослідження, що проводив Інститут реформ, були статистичні дані за 82 показниками86 (див. додаток 1). Динамічний рейтинг розраховувався на основі 14 показників (див. додаток 2).

Власне дослідження інвестиційної привабливості регіонів України проводить український діловий тижневик «Контракти»87.

У навчальній літературі наводяться дещо спрощені моделі оцінювання, що містять порівняно з попередніми меншу кількість факторів. Зокрема, для оцінювання інвестиційної привабливості регіонів можна застосовувати такі показники [30].

1. Рівень загальноекономічного розвитку регіону:

питома вага регіону у ВВП і національному доході країни;

обсяги виробленої промислової і сільськогосподарської продукції в регіоні у розрахунку на душу населення;

середній рівень доходів населення;

середньорічний обсяг капітальних вкладень у регіоні за ряд попередніх років.

2. Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури в регіоні:

85Детальніше про методику оцінювання інвестиційної привабливості регіонів див. офіційний сайт Інституту реформ – www.ir.org.ua.

86Детальніше про результати розрахунків інвестиційної привабливості регіонів

див. Веремко В. Київ для інвестора вже не самоціль // Галицькі контракти. – 2002.– № 29 [89].

87Детальніше про методику і результати оцінювання див.: Марциновський В. Регіони просять вогню // Український діловий тижневик «Контракти». – 2008 р. – № 30 [117].

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Інвестиційнийменеджмент

кількість підрядних будівельних підприємств у регіоні;

обсяги місцевого виробництва основних будівельних матеріалів;

обсяг виробництва енергетичних ресурсів у регіоні (в перерахунку на електроенергію);

густина залізнодорожних шляхів сполучення та автомобільних доріг з твердим покриттям у розрахунку на 100 кв. км. території;

наявність фондових і товарних бірж у регіоні.

3. Демографічна характеристика регіону:

питома вага населення регіону в загальній чисельності жителів країни;

співвідношення міських і сільських жителів регіону;

питома вага зайнятого населення (зайнятого на підприємствах і організаціях усіх форм власності, і тих, хто здійснює індивідуальну трудову діяльність);

рівень кваліфікації працездатного населення.

4. Рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону:

питома вага підприємств недержавної форми власності в загальній кількості підприємств регіону;

кількість спільних підприємств з іноземними партнерами в регіоні;

кількість банківських установ у регіоні;

кількість страхових компаній на території регіону.

5. Ступінь безпеки інвестиційної діяльності в регіоні:

кількість економічних злочинів у розрахунку на 100 тис. жителів регіону;

питома вага недобудованих об’єктів у загальній кількості розпочатих будов за останні три роки;

питома вага підприємств зі шкідливими викидами, що перевищують граничнодопустимі норми, в загальній кількості підприємств регіону;

середній радіаційний фон у містах регіону.

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Розділ 3. Методи оцінювання інвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості галузей економіки, регіонів країни і суб’єктів господарювання

Інвестиційну привабливість галузі88 можна визначити за пока-

зниками, що згруповані у три блоки.

1. Рівень перспективності розвитку галузі:

важливість галузі в економіці країни (визначається на основі фактичної та прогнозованої питомої ваги продукції галузі у ВВП країни);

стійкість галузі до економічного падіння (розраховується на основі аналізу співвідношення динаміки обсягу галузевого виробництва продукції і динаміки ВВП країни);

забезпеченість розвитку галузі власними фінансовими ресур-

сами (визначається на основі показників обсягу і питомої ваги капітальних вкладень, що здійснюються за рахунок власних фінансових ресурсів підприємств галузі, питомої ваги власного капіталу в загальному обсязі капіталовкладень);

рівень державної підтримки розвитку галузі (визначається на основі даних про обсяг державних капітальних вкладень у галузь, обсягів пільгового державного кредитування підприємств галузі, враховує систему податкових пільг, пов’язаних з діяльністю підприємств галузі);

стадія життєвого циклу галузі (оцінюється лише стосовно галузей економіки, що розвиваються циклічно).

2. Рівень середньогалузевої рентабельності підприємств галузі:

коефіцієнт рентабельності власного капіталу (є пріоритет-

ним у системі показників даної групи, оскільки дозволяє оцінювати середньогалузеву норму прибутковості інвестицій);

коефіцієнт рентабельності активів (дозволяє оцінювати рі-

вень генерації прибутків активами підприємств з урахуванням їх галузевої специфіки);

коефіцієнт рентабельності реалізації продукції (характери-

88 Детальніше про цілі оцінювання інвестиційної привабливості галузі та альтернативні методи див: Самогородская М.И. Рекомендации по проведению экспертизы инвестиционных проектов, претендующих на включение в региональную инве-

стиционную программу // "Менеджмент в Россиии за рубежом" №1, 2008 (http://www.dis.ru/library/manag/archive/2008/1/4861.html).

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Інвестиційнийменеджмент

зує середньогалузеву норму прибутку відносно середнього рівня цін на продукцію підприємств галузі);

коефіцієнт рентабельності поточних витрат (характеризує потенційні можливості формування діапазону цін на продук-

цію з позицій наявного рівня витрат на її виробництво і реалізацію).

Враховуючи високу варіабельність цих показників у динаміці внаслідок нестабільності економічних умов розвитку підприємств до розрахунку беруться дані за кілька останніх років.

3. Рівень галузевих інвестиційних ризиків:

коефіцієнт варіації середньогалузевого показника рентабельності власного капіталу за роками аналізованого періоду;

коефіцієнт варіації показників рентабельності в розрізі окремих підприємств галузі;

рівень конкуренції в галузі (визначається за питомою вагою реалізації продукції монополістами, враховуючи також кількість підприємств та їх ринкові частки);

рівень інфляційної стійкості цін на продукцію галузі (спів-

відношення показників динаміки рівня цін на продукцію галузі з динамікою індексу оптових цін у цілому по країні або з індексом інфляції);

рівень соціальної напруги в галузі (порівняння середнього по-

казника заробітної плати працівників галузі з реальним рівнем прожиткового мінімуму в країні).

Основною перевагою застосування цих показників при оцінюванні інвестиційної привабливості галузі є їх доступність для різних галузей економіки.

Тема 3.3. Методи оцінювання інвестиційної привабливості та потенціалу суб’єктів господарювання

Підприємство може бути об’єктом або суб’єктом інвестиційної діяльності. Об’єктом воно є для інвесторів, що вкладають капітал в основні, оборотні або інноваційні активи, а також – ЦП, емітовані підприємством. У такому випадку виникає потреба оцінювання йо-

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО

Копіювання і друкування без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО