Zagalna_Psyhologiya_Sergienkova2011

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ

Вибір видів інтерв’ю залежить від змісту дослідження, рівня

вивчення проблеми, підготовки дослідника.

Тестування — це один з допоміжних методів психології, використання якого може служити виявленню:

1) рівня розвитку певних психічних функцій (спостережливості, пам’яті, мислення, уяви, уваги тощо); 2) наявності чи відсутності певних знань,

умінь, навичок, психічних якостей, вихованості тощо);

3)ступеня придатності чи готовності підрос-

таючого індивіда чи дорослої людини до певної професії;

4)психічних захворювань;

5)інтересів, думок, здібностей людини.

Аналіз продуктів діяльності — це один з допоміжних методів психології. До нього відносяться аналіз малюнків, певних

зображень.

Соціометричний метод вивчає характер взаємостосунків

у колективі через процедуру вибору.

Психологія використовує також методи обробки даних — це кількісні та якісні методи. До кількісних методів належать, наприклад, визначення середніх величин і міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць тощо. Якісний метод передбачає аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень.

В психології використовують безліч методів. Який з них раціонально застосувати, науковці вирішують в кожному конкретному випадку залежно від задач і об’єкта дослідження. При цьому, як правило, використовують не один який-небудь метод, а декілька, які взаємодоповнюють і контролюють одне одного.

21

РОЗДІЛ 1

1.3. Розвиток психіки

Історія розвитку психіки

Проблема розвитку психіки має три аспекти вивчення:

1)виникнення і розвиток психіки в тваринному світі;

2)виникнення і розвиток людської свідомості;

3)розвиток психіки в онтогенезі людини, тобто починаючи з народження і до кінця життя.

Розвиток — це рух від простих форм і структур до вищих, більш складних. Розвиток життя, наприклад, це не коловорот подій, а послідовний процес, рух від найпростіших до дедалі складніших форм життя.

Вчені матеріалістичного напряму розглядають психіку як властивість високоорганізованої матерії, яка є продуктом тривалого (мільйони років) розвитку. Виникнення і розвиток психіки пов’язані з виникненням і розвитком органічної природи.

Історія розвитку психіки людини мала передісторію, яка пов’язана з біологічною еволюцією живих організмів. В цьому велику роль відіграло вчення

Ч. Дарвіна (еволюційна теорія), який розкрив основні шляхи розвитку природи, її закономірності.

Для розуміння того, як виникла психіки людини, її свідомість, необхідно розглянути, як вона утворилася в процесі еволюції живих форм, як протягом багатьох мільйонів років розвиток психіки відбувався від найпростіших, елементарних форм до вищих, до появи найвищої форми психіки людини — її свідомості.

Досліджуючи природу матерії, вчені-мате- ріалісти вивчають різні форми руху матерії. Всім її видам, починаючи з неживої, неорганічної і закінчуючи найвищою складною ма-

терією — людським мозком, властива якість відображення, тобто здатність реагувати

на впливи. Форми відображення залежать від форм існування матерії.

22

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ

У неживій природі відображення може проявитися у вигляді механічної, фізичної чи хімічної взаємодії тіл або речовин (сонячний промінь і поверхня води, хвиля і камінь тощо).

З появою життя на Землі жива матерія набуває особливих

властивостей. Загальною особливістю всіх живих організмів є

подразливість.

Біологічна форма відображення проявляється в активності (зовнішньої і внутрішньої) на прямі впливи, які самі по собі позитивно чи негативно впливають на організм.

Отже, з виникненням життя відображення стає якісно іншим. У неживій природі об’єкт залишається пасивним щодо впливів, а в живій природі живі істоти проявляють активність.

Подразливість є основою появи більш високого рівня відображення — психічного відображення, що проявляється у формі

здатності відчувати.

Здатність відчувати — це чутливість. Чутливість проявляється в реагуванні на такі впливи середовища, від яких безпосередньо життя організму не залежить, але які сигналізують про біологічно значущі впливи середовища.

Поява і розвиток чутливості — нового рівня відображувальної діяльності — перебували в нерозривному зв’язку з ускладненням способу життя тварин і розвитком у них нервової системи; органів чуття та органів слуху.

Чим більшого розвитку досягає нервова система і мозок тварини, тим вищий рівень її психіки.

23

РОЗДІЛ 1

Стадії та рівні розвитку психіки тварин (О. М. Леонтьєв)

Рис. 1.3.1. Стадії розвитку психіки тварин

Найбільш організовані тварини знаходяться на найвищому рівні розвитку психіки. По суті дану стадію розвитку називають стадією інтелекту, яка характеризується складними формами відображення дійсності.

24

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ

Інтелектуальна поведінка тварин характеризується такими основними ознаками:

1)за складних умов тварини після багаторазових «спроб і помилок» знаходять рішення;

2)якщо поставити тварину в аналогічні умови — відразу знаходить рішення;

3)якщо умови видозмінити — знаходить рішення, і це означає, що їй властиве перенесення.

Разом з тим у нестандартних ситуаціях проявляється обмеження інтелектуальної поведінки тварин.

На різних стадіях розвитку психіки у тварин спостерігаються

певні механізми відображувальної діяльності. Так, тварини проявляють такі рівні поведінки:

Спостерігається у примітивних ссавців, збільшується на ступені вищих приматів, досягає максимуму у людини

(Рис. 1.3.5, 1.3.6).

Процес і результат набуття індивідуального досвіду. Спостерігається

у черв’яків, в середній мірі у риб, рептилій, досягає максимуму у приматів

і людини.

Сукупність вроджених компонентів поведінки й психіки тварин і людини. Досягає максимуму у комах,

середньої міри — у птахів, нижчих ссавців, майже нулю дорівнює — у людини

(Рис. 1.3.2, 1.3.3, 1.3.4).

Опосередкована нервовою системою закономірна реакція-відповідь організму на подразник. Притаманна

черв’якам, примітивним ссавцям.

Спрямовані дії організмів (найпростіші тварини, рослини), окремих клі-

тин під впливом однобічно діючого стимулу (світла, температури, хімічних речовин).

25

РОЗДІЛ 1

Всі форми відображення (інстинкти, навички, інтелектуальні дії) різко не розмежовуються. Існує єдина безперервна лінія розвитку у тваринному світі (інстинкти обростають навичками, навички переходять в інстинкти).

Однак конкретні прояви демонструють перервність: в одних видів тварин переважають інстинкти, в інших — утворені в особистому досвіді асоціації.

26

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ

Відмінність психіки людини від психіки тварин

1.Тварина може діяти лиже в межах ситуації, що сприймається безпосередньо, а всі здійснювані нею акти обмежені біологічними потребами. Людина може передбачати події, чинити відповідно пізнаної необхідності.

2.Тварини здатні використовувати предмети як знаряддя, але жодна тварина не може створити знаряддя праці й виконувати колективні знаряддєві дії.

3.Тварини здатні переживати емоції, але тільки людина може переживати почуття.

4.Різні умови розвитку психіки тварин і людини. Розвиток психіки у тваринному світі підкорено біологічним законам,

арозвиток психіки людини детермінується суспільно-історич- ними умовами.

1.4. Свідомість

Поняття про свідомість, її особливості та функції

Людина як істота, що володіє найскладнішими проявами психіки, є носієм свідомості. Свідомість — це особливе утворення, що сформувалось під час суспільно-історичного розвитку на основі праці як специфічного виду людської діяльності, є формою цілеспрямованого психічного відображення.

Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно знати про те, що вона знає або не знає.

Свідомість як категорія філософії та психології традиційно розглядається науковцями. Зародження цих ідей почалося ще в античності, коли сформувались два філософські напрямки — ідеалізм та матеріалізм. З точки зору першого — ідеалізму — сві-

27

РОЗДІЛ 1

домість трактується як власне людська форма психіки, початок і умова буття, матеріалісти розглядають свідомість як результат

відображення людиною дійсності, продукт пристосування та активного ставлення до буття. Однак щодо більш точної інтерпретації цього поняття виникає величезна кількість невирішених питань, тому вивчення та трактування поняття свідомості

і по сьогодні залишається відкритою науковою проблемою. Свідомість характеризується певними особливостями.

Ознаки свідомості

Рис. 1.4.1. Ознаки свідомості

Свідомість поза люським буттям неможлива: свідомість народжується в бутті, створює буття, відображає буття. Таким чином, свідомість виконує такі функції:

Функції свідомості

комунікативна

Рис. 1.4.2. Функції свідомості

28

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ

Так, пізнавальна функція свідомості проявляється в накопи-

ченні, переробці та використанні інформації щодо навколишньої дійсності; регулятивна — в контролі поведінкових та емоційних проявів; прогностична — в побудові образів майбутнього, плануванні подальшого життя; рефлексивна — в пізнанні людиною самої себе як суб’єкта психічної діяльності; комунікативна

функція свідомості полягає в організації та підтриманні спілкування з іншими людьми.

Структура свідомості

Попри те, що прояви свідомості мають системний та інтегро-

ваний характер, вчені для зручності вивчення цього феномену виробили структуру, що має такі компоненти:

Рис. 1.4.3. Структура свідомості

Цілком очевидно, що структура свідомості взаємопов’язана з її функціями, майже кожний компонент відповідає за певну функцію, наприклад, знання — за пізнавальну і прогностичну, рефлексивна функція забезпечується роботою самосвідомості тощо.

Рівні вияву психіки людини

Психіка — це складний комплекс, який працює за певними закономірностями. Як складові цього комплексу виокремлюють несвідомий, підсвідомий, свідомий і надсвідомий рівні, які

29

РОЗДІЛ 1

взаємопов’язані і взаємодіють між собою. Кожен рівень виконує свої необхідні функції у цілісному функціонуванні всієї психіки. Усі вони надзвичайно важливі під час життєдіяльності людини.

Свідомість є особливою формою психічної діяльності, орієнтованої на відображення й перетворення дійсності. У зоні ясної свідомості знаходить своє відображення мала частина психічного.

Надсвідоме

Свідоме

Несвідоме Підсвідоме

Рис. 1.4.4. Рівні психіки

Сигнали, що потрапили в зону ясної свідомості, людина використовує для усвідомленого управління своєю поведінкою. Інші сигнали психіка також використовує для регулювання деяких процесів, але на підсвідомому рівні.

Типові завдання, які часто трапляються у звичайній ситуації, людина розв’язує підсвідомо, реалізуючи автоматизми. Автоматизми підсвідомості розвантажують свідомість від рутинних операцій (ходьба, біг, професійні навички тощо) для нових завдань, що в даний момент можна розв’язати лише на свідомому рівні.

30