0251552_38296_mankiv_gregori_n_makroekonomika

Додаток

Велика відкрита економіка

Аналізуючи вплив економічної політики на таку національну економіку, як США, нам довелось поєднати методику аналізу закритої економіки з розділу 3 і методику аналізу малої відкритої економіки з даного розділу. У цьому додатку подано модель економіки, яку називають великою відкритою економікою.

Чисті іноземні інвестиції

Основна відмінність між малою і великою відкритими економіками полягає у поведінці чистих іноземних інвестицій. У моделі малої відкритої економіки капітал вільно надходить в економіку або відпливає з неї за незмінною світовою процентною ставкою r*. Модель великої відкритої економіки передбачає інше припущення щодо міжнародних потоків капіталу. Для розуміння цього припущення згадаймо, що чисті іноземні інвестиції — це різниця між коштами, які вітчизняні інвестори надали в позику за кордон, та коштами, які іноземні інвестори позичили нам.

Припустімо, що ви — американський інвестор, наприклад, менеджер портфеля цінних паперів університету, і вирішуєте, куди інвестувати ці кошти. Ви можете їх вкласти у національну економіку (наприклад, надавши позику компаніям США) або інвестувати за кордоном (надавши позики іноземним компаніям). На вибір вами рішення впливає чимало чинників, але один із них — це процентна ставка, яку ви можете заробити. Вища процентна ставка, яку можна заробити у вітчизняній економіці, означає, що вкладення за кордоном вас не приваблюють.

Закордонні інвестори стикаються з подібною проблемою. У них є вибір між інвестиціями в економіку власної країни чи наданням позики комусь у США. Чим вища процентна ставка у США, тим охочіше іноземці надають позику фірмам США або купують американські активи.

Отже, внаслідок відповідної поведінки як вітчизняних, так і іноземних інвесторів чисті іноземні інвестиції NFI перебувають в оберненій залежності від внутрішньої реальної процентної ставки r. Якщо процентна ставка зростає, менша величина заощаджень відпливає за кордон і більше коштів для нагромадження капіталу припливає з інших країн. Це можна записати так:

NFI = NFI (r)

З цього рівняння випливає, що чисті іноземні інвестиції є функцією від внутрішньої процентної ставки. На графіку 8-15 зображено цей взаємозв'язок. Завважте, що №1 можуть бути або додатними, або від'ємними, що залежить від того, чи країна є кредитором, а чи позичальником на світових фінансових ринках.

Для розуміння зв'язку між функцією Л7*7 і нашими попередніми моделями розгляньмо графік 8-16. На цьому графіку показано два конкретні випадки вертикальну функцію NFI та горизонтальну функцію NFI

Графік 8-15. Залежність чистих іноземних інвестицій від процентної ставки. Вища внутрішня процентна ставка стримує надання вітчизняними інвесторами позик за кордон і стимулює іноземні вкладення у цю країну. Отже, чисті іноземні інвестиції перебувають в оберненій залежності від процентної ставки.

Закриту економіку показано на частині (а) графіка 8-16. У закритій економіці немає міжнародних кредитів і запозичень, а процентна ставка змінюється для зрівнювання внутрішніх заощаджень та інвестицій. Це означає, що NFI = 0 за всіх процентних ставок. Ця ситуація виникала б, якби вітчизняні та зарубіжні інвестори не бажали володіти іноземними активами, незалежно від рівня їх віддачі. Вона також виникала б, якби уряд заборонив своїм громадянам ділові операції на міжнародних фінансових ринках; окремі уряди це справді роблять.

Графік 8-16. Два особливі випадки. У закритій економіці, показаній на частині (а), чисті іноземні інвестиції дорівнюють нулю за всіх процентних ставок. У малій відкритій економіці з досконалою мобільністю капіталу, показаній на частині (б), чисті іноземні інвестиції є досконало еластичними за світової процентної ставки r*.

На частині (6) графіка 8-16 показано малу відкриту економіку з досконалою мобільністю капіталу. У цьому разі капітал вільно надходить до країни і відпливає з неї за незмінною світовою процентною ставкою r*. Ця ситуація виникала 6, якби вітчизняні і зарубіжні Інвестори купували будь-який актив з вищим рівнем віддачі і якби ця економіка була надто малою для впливу на світову процентну ставку. Процентна ставка у цій економіці була б зафіксованою і визначалася б рівнем ставки, що переважає на світових фінансових ринках.

Чому процентну ставку у великій відкритій економіці, такій як США не визначає світова процентна ставка? Тут є дві причини. Перша полягає в тому, що економіка США А сама є досить великою, щоб впливати на світові фінансові ринки. Чим більший обсяг позик надається США іншим країнам, тим більша величина пропозиції позик у світовій економіці, тим нижчі процентні ставки у світі. Чим більше США отримують позик з-за кордону (тобто чим більше від'ємне значення NFI), тим вищі процентні ставки у світі. Ми використовуємо термін "велика відкрита економіка", бо цю модель застосовують до такої національної економіки, яка може впливати на світові процентні ставки.

Проте існує ще одна причина того, чому світова процентна ставка може не визначати процентну ставку в національній економіці: капітал може не бути абсолютно мобільним. Інакше кажучи, вітчизняні і зарубіжні інвестори нагромаджуватимуть своє майно здебільше у вітчизняних, а не в іноземних активах. Ця перевага, яку заощадники віддають вітчизняним активам, може виникати внаслідок недосконалої інформації про іноземні активи або внаслідок перешкод чи заборон держави щодо міжнародних запозичень та кредитів. В обох випадках не буде необмеженого надходження коштів для нагромадження капіталу, що зрівноважувало б процентні ставки в усіх країнах. Натомість чисті іноземні інвестиції залежатимуть від співвідношення внутрішніх та іноземних процентних ставок. Наприклад, американські інвестори надаватимуть позики за кордон, тільки якщо процентні ставки у США є відносно нижчими, ніж в інших країнах, а іноземні інвестори вкладатимуть кошти в економіку США, якщо американські процентні ставки є відносно вищими. Таким чином, модель великої відкритої економіки можна застосовувати до аналізу малої економіки, якщо у ній приплив або відплив капіталу обмежений.

Отже, функція NFI є спадною або внаслідок того, що велика відкрита економіка впливає на світові процентні ставки, або капітал не є досконало мобільним, або ж з обох цих причин. Модель великої відкритої економіки нагадує модель малої відкритої економіки за винятком цієї нової спадної функції NFI. Тепер ми зберемо всі складові моделі разом.

Модель

Щоб зрозуміти механізм функціонування великої відкритої економіки, нам потрібно розглянути два ключові ринки: ринок позичкових коштів (на ньому визначається процентна ставка) і ринок іноземних валют (на ньому встановлюються обмінні курси). Процентна ставка та обмінний курс є дві складові, що визначають розподіл ресурсів у національній економіці.

Ринок позичкових коштів. Заощадження S у відкритій економіці використовують за двома напрямами: для фінансування внутрішніх інвестицій I і для фінансування чистих іноземних інвестицій NFI. Звідси можна записати, що

S = I + NFI

Розгляньмо, які чинники визначають ці три змінні. Національні заощадження залежать від обсягу виробництва, фіскальної політики та функції споживання. Інвестиції та чисті іноземні інвестиції залежать від внутрішньої реальної процентної ставки. Ми можемо записати, що

S = I(r) + NFI (r)

Графік 8-17. Ринок позичкових коштів у великій відкритій економіці. За рівноважної процентної ставки величина пропозиції позичкових коштів із заощаджень S зрівноважує попит на позичкові кошти, то йде від внутрішніх інвестицій I та чистих іноземних інвестицій NFL

На графіку 8-17 показано ринок позичкових коштів. Пропозиція позичкових коштів є національними заощадженнями. Попит на позичкові кошти є сумою попиту на внутрішні інвестиції та попиту на чисті іноземні інвестиції. Процентна ставка змінюється для зрівноваження пропозиції та попиту.

Ринок іноземних валют. Тепер з'ясуємо взаємозв'язок між чистими іноземними інвестиціями і торговельним балансом. Тотожність національних рахунків каже нам, що

NX = S – I

Оскільки NX є функцією від реального обмінного курсу, і оскільки NFI = S — I, то можна записати, що:

NX(ε) = NFI.

На графіку 8-18 показано рівновагу на ринку іноземних валют. Реальний обмінний курс, як відомо, с ціною, що зрівноважує торговельний баланс і чисті іноземні інвестиції.

Остання змінна, яку потрібно розглянути, є номінальний обмінний курс. Як і раніше, номінальний обмінний курс є добутком реального обмінного курсу та співвідношення рівнів цін:

e = ε x (P*/P)

Графік 8-18. Ринок іноземних валют у великій відкритій економіці. За рівноважного обмінного курсу пропозиція національної валюти, яку творять чисті іноземні інвестиції NFI, зрівноважує і попит на національну валюту, що стимулює експорт наших товарів і послуг NX.

Реальний обмінний курс визначається так, як показано на графіку 8-18. Рівні цін, як з'ясовано у розділі 7, залежать від монетарної політики уряду і монетарної політики інших країн. Сили, що змінюють реальний обмінний курс або рівні цін, змінюють і номінальний обмінний курс.

Вплив економічної політики на велику відкриту економіку

Тепер можна розглянути, як економічна політика впливає на велику відкриту економіку. На графіку 8-19 показано три випадки, які потрібно проаналізувати. На частині (а) показано рівновагу на ринку позичкових коштів, на частині (б) — взаємозв'язок між рівноважною процентною ставкою і чистими іноземними інвестиціями і на частині (в) — рівновагу на ринку іноземних валют.

Графік 8-19. Рівновага у великій відкритій економіці. На частині (а) показано, що ринок позичкових коштів визначає рівноважну процентну ставку. На частині (б) показано» що процентна ставка визначає чисті іноземні інвестиції, які, у свою чергу, визначають пропозицію національної валюти для обміну на іноземну валюту. Реальний обмінний курс змінюється для зрівноваження пропозиції національної валюти із попитом на неї, що йде від чистого експорту [частина (в)].

Щоб виявити, як ці три типи національної економіки пов'язані між собою, розгляньмо тотожність:

S = I + NX.

У всіх трьох випадках стимулювальна фіскальна політика зменшує рівень національних заощаджень S. У закритій економіці зменшення S збігається із таким самим зменшенням, а NX дорівнює 0 (залишається без змін). У малій відкритій економіці зменшення S збігається з таким самим за значенням зменшенням NX, а I залишається незмінним на рівні, який визначила світова процентна ставка. Велика відкрита економіка є проміжним випадком: як I, так і NX зменшуються, але на меншу величину, ніж S.

Зміни в інвестиційному попиті. Припустімо, що крива інвестиційного попиту переміщується вправо, можливо, внаслідок того, що в країні ухвалено інвестиційний податковий кредит. На графіку 8-21 показано наслідки цього заходу. Попит на позичкові кошти зростає, підвищуючи рівноважну процентну ставку. Вища процентна ставка зменшує чисті іноземні інвестиції: резиденти країни надають менший обсяг позик за кордон, а іноземні резиденти збільшують обсяг своїх позик рези-

Графік 8-21. Збільшення інвестиційного попиту у великій відкритій економіці. На частині (а) показано,

що збільшення інвестиційного попиту підвищує процентну ставку. Вища процентна ставка знижує чисті іноземні інвестиції [частина (б)], а на частині (в) показано, що зниження чистих іноземних інвестицій спричиняє підвищення реального обмінного курсу, а чистий експорт зменшується.

дентам цієї країни. Зниження рівня чистих іноземних інвестицій зменшує пропозицію валюти країни для обміну на інші валюти. Обмінний курс цієї валюти підвищується, а чистий експорт країни зменшується.

Зовнішньоторговельна політика. На графіку 8-22 показано вплив торговельних обмежень, як-от квоти на імпорт, на велику відкриту економіку. Зменшення попиту на імпорт переміщує криву чистого експорту вправо. Оскільки на ринку позичкових коштів нічого більше не змінилося, процентна ставка перебуває на попередньому рівні Це, в свою чергу, означає, що чисті Іноземні інвестиції не змінюються. Переміщення кривої чистого експорту спричиняє підвищення обмінного курсу, що здорожчує вітчизняні вироби порівняно з іноземними. Така динаміка цін пригнічує експорт і стимулює імпорт. Нарешті, торговельні обмеження не впливають на стан торговельного балансу.

Зміни в чистих іноземних інвестиціях. Є різні чинники, які спричиняють переміщення криво! \/-7, Одним із них є фіскальна політика, яку проводять інші країни. Наприклад, припустімо, що Німеччина проводить таку фіскальну політику, яка підвищує рівень заощаджень у Німеччині. Ця політика знижує процентну ставку в

Графік 8-22. Обмеження імпорту у великій відкритій економіці. Обмеження імпорту збільшує попит ш чистий експорт, як показано на частині (в). Реальний обмінний курс підвищується, тоді як рівноважний торговельний баланс залишається попереднім. Проте нічого не відбудеться на ринку позичкових коштів на частині (а) та з чистими іноземними інвестиціями на частині (6).

Німеччині. Низька німецька процентна ставка не приваблює вкладів іноземних інвесторів, наприклад, американських, у німецьку економіку, але стимулює німецьких інвесторів надавати позики за кордон, наприклад, резидентам США. Тому за будь-якої американської процентної ставки чисті іноземні інвестиції США зменшуються.

Іншою причиною переміщення NFI є політична нестабільність за кордоном. Припустімо, що в сусідній країні вибухнула війна чи революція. Інвестори зі всього світу .намагаються вилучити свої активи з цієї країни і шукають "тихих притулків" у а стабільній країні, як-от США. В результаті чисті іноземні інвестиції США зменшуються.

На графіку 8-23 показано вплив переміщення кривої NFI. Зменшення попиту на позичкові кошти знижує рівноважну процентну ставку. Нижча процентна .ставка збільшує чисті іноземні інвестиції, але це лише частково нейтралізує переміщення кривої NFL Нижчий рівень чистих іноземних інвестицій зменшує пропозицію національної валюти на валютних ринках. її обмінний курс підвищується, а чистий експорт знижується.

Графік 8-23. Зниження чистих іноземних інвестицій у великій відкритій економіці. На частині (а)

показано, що переміщення вниз кривої М7зменшує попит на позики і, отже, знижує рівноважну процентну ставку. Рівень чистих іноземних інвестицій знижується [частина (6)] реальний обмінний курс підвищується, а чистий експорт знижується [частина (в)].